1. Арешт. Заслання
1.1. Під час арешту 1847р. у Шевченка відібрали папери, зокрема книгу «Три літа» й під конвоєм відправили до Петербурга. На допитах у казематі Третього відділу імператорської канцелярії поет не виказав нікого з членів товариства. Перебуваючи близько двох місяців за ґратами, Шевченко написав вірші, які згодом об'єднав у цикл «В казематі»
1.1.1. Деяке полегшення становища Шевченка настало навесні 1848 унаслідок включення його до складу Аральської експедиції.
1.1.1.1. У квітні 1850 Шевченка вдруге заарештовано і, після піврічного ув’язнення, запроторено в Новопетровський береговий форт. Там він пробув 7 років
1.1.1.1.1. 21 липня 1857 року до укріплення надійшов наказ щодо звільнення зі служби Шевченка, після якого йому ще треба було подолати 1000 кілометрів до штабу в Уральську, для отримання наказу по батальйону. Поет радів звільненню, не знаючи, що йому, згідно з цим наказом, належало жити під суворим наглядом поліції в Оренбурзі невизначений термін.
2. 10 червня 1847 року з'явився наказ командувача корпусом про зарахування Шевченка рядовим 5-го батальйону першої бригади 23-ї піхотної дивізії
3. Батько Григорій Іванович, мати Катерина Якимівна
4. Восени 1822 року Тарас Шевченко почав учитися грамоти у дяка Совгиря
5. Опікуном хлопця став його дядько Павло, Тарас тяжко працював у нього, але не витримавши навантажень пішов у найми до нового кирилівського дяка Петра Богорського.
6. народився 9 березня 1814 р. в селі Моринці
6.1. 1816 року сім'я Шевченків переїхала до села Кирилівка. Дитячі роки Тараса пройшли в цьому селі.
6.1.1. 1823 року померла мати Катерина. 19 жовтня 1823 року батько одружився вдруге з удовою Оксаною Терещенко. 2 квітня 1825 року батько помер. Тарас залишився сиротою
6.1.1.1. 1828 року Шевченка взяли козачком до панського двору у Вільшані, коли він звернувся за дозволом учитися в хлипнівського маляра. Павл Енгельгардт (поміщик), призначив Тараса власним дворовим слугою у вільшанському маєтку.
6.1.1.1.1. Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяєва.
7. Далі наступна гілка про життя в Петербурзі та навчання в Академії
8. За викуп віддали 2,5 тисячі рублів. Нині це – понад 40 тисяч доларів. Це – дуже великі гроші на ті часи, співмірні з річним доходом маленького маєтку чи села. Але це не була найбільша сума, за яку викупали художників чи інших талановитих людей.
9. Коли Тараса викупили, йому було 24 роки. Сошенко, завдяки якому Шевченка викупили, писав, що в нього вселився “світський біс”. Тарас став так званим тусовщиком. Якби були клуби, він би в них ходив. А так він відвідував різноманітні зібрання, грав у карти. Це – людина, яка жила в інших реаліях, і нарешті відчула ковток свободи.
10. Мама Тараса була вільною селянкою, яка одружилася з кріпаком. Один із дідів за матір’ю, Яким Бойко, мав кузню й пасіку. А батько чумакував. Переповідаючи Богдана Тихолоза (кандидата філологічних наук, – ред.), батько був далекобійником на теперішній манір, мав копійку. Також батько стельмахував. За Тихолозом – мав своє СТО. Гроші в сім’ї були. Можливо, у них навіть була слуга на господарстві, але це здогадки.
11. У нас це сприймають як приниження, мовляв, “Тарас – покойовий слуга”. Але на фоні всіх його однолітків – це абсолютно інший соціальний статус. Ти не працюєш у полі, а перебуваєш у панських покоях, бачиш елементи аристократичної поведінки. З-поміж інших хлопців Тарас умів читати й писати.
12. Цікавий факт: Пізніше Шевченко одягався досить модно, оскільки добре заробляв у Петербурзі, будучи успішним портретистом. У своєму щоденнику він писав про величезне задоволення від придбання гумового плаща-макінтоша за 100 рублів, що було значною сумою для того часу.
13. Живучи довго в Петербурзі, він про нього не відгукується, а пише, що любить Київ. Але там він прожив 17 років. Того часу в Петербурзі було багато українців.
14. Пізніше за цю поему Микола I вважав Шевченка «особистим ворогом». Як ви думаєте чому?
15. Тарас знімав квартиру разом із Сошенком. Поруч у кімнаті жила Марія Європеус. Сошенко й Тарас закохалися в неї. Ця історія про те, що Тарас – не лузер. Марія вибрала його. А взаємини із Сошенком погіршилися. Стосунки між Марією й Тарасом не були довгими. Але й у Сошенка лишилася психологічна травма, пов’язана зі втратою коханої, з якою він хотів одружитися.
16. Життя після заслання. Останні роки
16.1. На час повернення до Петербурга слава та популярність Шевченка у народі ще більше зросли.
16.1.1. Повернувшись з України, Шевченко з новою силою розгорнув поетичну діяльність, яка була спрямована на розвінчування царату й кріпосництва. У листопаді 1859 року Шевченко закінчив славнозвісну поему «Марія», розпочату ще в Україні.
16.1.1.1. Не чекаючи офіційного звільнення селян від кріпацтва, Шевченко все робив для того, щоб визволити своїх рідних, він діяв насамперед через «Товариство для допомоги нужденним літераторам та вченим»
16.1.1.1.1. Перебуваючи у жахливих умовах каторги-солдатчини Шевченко набув невиліковну хворобу серця і печінки як наслідок ревматизму, цинги, малярії.З осені 1860 року самопочуття поета почало погіршуватися.
17. Шевченко хворів. Офіційно він помер від водянки. Але в нього був букет хвороб, зокрема проблеми із серцем. Мріяв перед тим оселитися в Україні, мав жінку в статусі нареченої, яка його зрадила. Він помер у Петербурзі.
18. Коли його друзі влаштували перепоховання, це була чи не перша акція солідарності українців у Російській імперії.
19. За цей рік написав дуже відомий вірш "Як помру то поховайте" і не тільки та збірку "Три літа", яку часто носив з собою і зачитував на літературних вечорах
20. Наступна гілка життя після звільнення і останні роки
21. Життя в Петербурзі. Тарас Шевченко як художник. Рання літературна творчість. Арешт
21.1. З 1838 до 1843го р. молодий Шевченко навчався в Академії мистецтв. Тричі він отримував найвищі бали за іспити. Його успіхи тоді привернули увагу Товариства заохочування художників, Комітет якого 16 грудня 1838 року, розглянувши подані Шевченком малюнки, вирішив узяти його на утримання при першій же вакансії.
21.1.1. Його початкові роботи – це “Смерть Сократа”, “Смерть Лукреції”. Крім Академії, Тарас постійно самонавчався. Тоді не було Вікіпедії, а, наприклад, треба було відвідувати Ермітаж, розмовляти з іншими художниками.
21.1.1.1. 4 травня 1840 року з'явилося перше друковане оголошення про продаж «Кобзаря», який швидко розійшовся, його вихід, навіть урізаного цензурою, був подією великого літературно-суспільного значення. У першому виданні було 8 творів. тоді «Кобзар» ще не мав відвертих закликів до революційних дій, проте весь він містив протест проти суспільної несправедливості й поривання до вільного життя.
21.1.1.1.1. У 1844р. написав гостро політичну поему «Сон» («У всякого своя доля»), ставши на шлях безкомпромісної боротьби проти самодержавної системи тодішньої Російської Імперії.
21.1.2. Тарас Шевченко разом з Брюлловим часто їздив на літературно-музичні вечори, відвідував письменників, діячів мистецтва, став краще вдягатися.
21.1.2.1. 26 вересня 1841 року Рада Академії мистецтв втрете нагородила Шевченка срібною медаллю другого ступеня — за картину «Циганка-ворожка»