Професійне становлення особистості студента

Get Started. It's Free
or sign up with your email address
Rocket clouds
Професійне становлення особистості студента by Mind Map: Професійне становлення особистості студента

1. 1. Професіоналізація

1.1. Прояви професійної спрямованості

1.1.1. професійна мотивація, загальне позитивне ставлення, схильність і інтерес до професійної діяльності (прагнення до реалізації смислу служіння суспільству, державі, людям);

1.1.2. розуміння і прийняття професійних завдань з оцінкою власних ресурсів для їх розв’язання;

1.1.3. бажання вдосконалювати свою підготовку до професійної діяльності, підсилюються мотиви самоосвіти і самовиховання;

1.1.4. планування задовольняти матеріальні й духовні потреби, займаючись працею в галузі своєї професії.

1.2. Зміни в самосвідомості, що пов’язані з професійною діяльністю

1.2.1. Формується ціннісно-смисловий зміст «Я-концепції».

1.2.2. Формується позитивна самооцінка, у зміст якої входять професійні якості.

1.2.3. Змінюються мотиви трьохкомпонентної «Я – самопрезентації»:

1.2.4. На зміну кризи ідентичності приходить стійке уявлення про своє «Я» як майбутнього фахівця.

1.2.5. Зростає рівень домагань у галузі майбутньої професійної діяльності, готовність до самореалізації вже в професійній діяльності.

2. Вікові особливості студентської молоді

2.1. Розвиток студентів і формування їх як майбутніх фахівців на різних курсах

2.1.1. 1 курс

2.1.2. 2 курс

2.1.3. 3 курс

2.1.4. 4 курс

2.1.5. 5 курс

2.2. Змін у мисленні студентів

2.2.1. 1 стадія

2.2.2. 2 стадія

2.2.3. 3 стадія

3. "Я Концеція"

3.1. «Я-концепцією» майбутнього фахівця

3.1.1. 1) «Образ-Я», що розкриває неповторність самосприйняття через фіксацію студентом певної соціально-рольової позиції і настанов щодо себе;

3.1.2. 2) «Ставлення-Я», яке визначається самооцінкою професійно-педагогічних здібностей і особистісних якостей і може викликати виявлення певних емоційно-ціннісних проявів;

3.1.3. 3) «Вчинок-Я», спрямований на самовиявлення і самопрезентацію власного «Я», або прояв певної захисної дії, коли є «посягання» на цінність і цілісність сформованого уявлення про себе (поведінкова складова).

3.2. Формування когнітивна схема «Я-концепції»

3.2.1. інтеріоризація оцінних ставлень учителів школи, викладачів ВНЗ у навчально-професійній діяльності; порівняння себе з однокурсниками під час виконання певних педагогічно-рольових функцій;

3.2.2. інтегрування власних вражень і переживань від реальних результатів педагогічної практики;

3.2.3. самоатрибуція як деяка компенсаторна функція, що породжена можливими суперечностями в «Образі-Я» студента.

3.3. Психолого-педагогічна система роботи з формування «Я- концепції»

3.3.1. 1. Психокорекцію настанов викладачів щодо студентів як майбутніх учителів:

3.3.2. 2. Забезпечення умов щодо трансформації в семантичний простір «Я-концепції» студентів професійно-рольових настанов.

4. Фахова компетентність

4.1. Рефлексія

4.1.1. вербальний і невербальний зворотній зв’язок (оцінка оточуючих);

4.1.2. порівняння себе з іншими;

4.1.3. самоспостереження за своїми думками, почуттями, вчинками (того, що відбулося) для подальшого управління самим собою;

4.1.4. зіставлення свого «Я – сьогоднішнє» з «Я – вчорашнім».

4.2. Професійна культура фахівця

4.2.1. професійна компетентність;

4.2.2. системний світогляд;

4.2.3. модельне (професійне) мислення;

4.2.4. професійна творчість;

4.2.5. професійна рефлексія (критич­на об’єктивна самооцінка).

5. Самовиховання

5.1. Рівні активності студента в навчально-професійній діяльності:

5.1.1. 1. Вищий рівень – коли навчально-професійна діяльність приносить радість творчості. Вона з обов’язкової перетворюється в потребу, задоволення якої приносить позитивне почуття. Саме при таких умовах формується культура розумової і професійної діяльності.

5.1.2. 2. Виконавчий рівень – коли студент лише є «споживачем культури», який копіює зразки виконання навчальної діяльності з інших авторитетних осіб.

5.2. Засоби саморегуляції своєї діяльності і поведінки

5.2.1. самонавіювання;

5.2.2. самопереконання;

5.2.3. самонаказ;

5.2.4. самозаохочення (який я молодець!);

5.2.5. самомобілізація;

5.2.6. самозаспокоєння;

5.2.7. самокритика тощо.

5.3. Вектори професійного самовдосконалення студента:

5.3.1. 1)Постійне покращення своєї навчальної самостійної роботи, форму­вання готовності до виконання подальших професійних завдань.

5.3.2. 2)Особистісний розвиток – самовдосконалення якостей своєї особис­тості, необхідних для успішної майбутньої професійної діяльності.

6. Етап адаптації

6.1. перший етап адаптації - важливо формувати прагнення до саморозвитку, високу працездатність, принциповість, сумлінність. відповідальність.

6.1.1. вивчати мотивацію, ціннісні орієнтації, соціально-психологічні настанови, тобто діагностувати готовність до навчально-професійної діяльності;

6.1.2. допомагати в розвитку навчальних умінь і в регуляції своєї життєдіяльності (самостійна організація власного життя);

6.1.3. психологічно підтримувати в переборенні труднощів самостійного життя, у становленні комфортних взаємин із однокурсниками та викладачами.

6.2. другий етап – інтенсифікації професійного навчання – відбувається розвиток загальних і спеціальних здібностей.

6.2.1. важливо формування професійної ідентичності.

6.3. V курсі та в магістратурі з’являються нові актуальніші цінності, що пов’язані з сімейним і матеріальним станом, працевлаштуванням.

6.3.1. ототожнення себе з майбутньою професією, розвиток здібностей до професійної самопрезентації.