Психологія навчання

1. 3.Психологічні основи диференціації навчання

1.1. здатність до навчання, що включає в себе загальні та спеціальні розумові здібності

1.2. навчальні вміння

1.3. навченість, яка складається як з програмних, так і позапрограмних знань, умінь і навичок) пізнавальні інтереси (на тлі загальної навчальної мотивації) і проектована професія

2. 4. Особливості навчання обдарованих та невстигаючих учнів.

2.1. • повне задоволення запитів найпідготовленіших дітей у поглибленому вивченні предметів на основі широкого ознайомлення їх із сучасною наукою;

2.2. • створення умов для задоволення їх різнобічних пізнавальних інтересів і водночас для розвитку здібностей, виявлених у певній галузі діяльності;

2.3. • забезпечення можливостей для широкого вияву елементів творчості в навчальній і позашкільній роботі;

2.4. • залучення їх до надання допомоги своїм однокласникам у навчанні, в розвитку навчальних можливостей;

2.5. • запобігання розвитку в них переоцінки своїх можливостей, лінощів через систематичну недовантаженість.

3. 5. Психологічні основи педагогічного контролю і оцінювання.

3.1. Контроль повинен мати системний характер, бо лише в цьому випадку вплив його на процес едукації буде стійким. Безсистемність і "випадковість" (епізодичність) контролю завжди вносять елемент нервозності й негативно позначаються на навчанні.

3.2. Як і саме навчання, так і контроль та оцінювання повинні носити індивідуальний характер, передбачати врахування як особистісних можливостей, так і конкретних умов життя дитини.

3.3. Учитель повинен постійно прагнути до того, щоб його оцінка діяльності учня була об'єктивною і, по можливості, зближувалася з самооцінкою учня. Свідомі чи несвідомі похибки вчителя можуть завдати великої шкоди морально-виховного характеру.

3.4. Дирекція школи, будучи учасником контролю та оцінювання досягнень учнів, покликана забезпечувати єдність вимог щодо всіх дітей і з боку всіх учителів.

3.5. Система контролю повинна бути відкритою, а кожна оцінка — супроводжуватися обґрунтуванням.

3.6. Контроль і оцінювання вчителем досягнень учнів передбачає обов'язкову доброзичливість між обома суб'єктами навчання. Контроль — не покарання, а допомога учням в усвідомленні своїх успіхів і нових завдань.

4. 1. Інноваційні технології навчання.

4.1. нові соціально-економічні перетворення обумовили необхідність корінних змін в організації системи освіти, методології і технології організації педагогічного процесу в навчальних закладах різного типу (гімназії, ліцеї, коледжі та ін.) і потребу підготовки нової плеяди науково-педагогічних та педагогічних кадрів;

4.2. посилилася тенденція гуманітаризації змісту освіти, з'явилися нові навчальні дисципліни та стрімко виникла потреба в викладачах, які б могли забезпечити творчий, інноваційний підхід до реалізації цих тенденцій;

4.3. на відміну від умов жорсткої регламентації змісту і організації навчального процесу у радянський період в оновлюваній національній школі викладач отримав можливість творення власної педагогічної лабораторії, що, безперечно, вимагає набуття досвіду інноваційної діяльності;

4.4. входження навчальних закладів у ринкові відносини викликає конкуренцію між державними і недержавними ВНЗ, надає можливості молодій людині навчатися там, де інноваційний потенціал та якість отриманої освіти вищі;

4.5. бурхливі зміни в інформатизації суспільства активізувати потребу оновлення інформаційно-освітнього середовища.

5. 2. Індивідуальний підхід у організації навчання.

5.1. враховуються індивідуальні особливості не кожного окре­мого учня, а групи учнів, що мають приблизно схожі особливості;

5.2. враховуються лише відомі особливості або їх комплекси і зо­крема такі, які важливі з точки зору навчання (наприклад, загаль­ні розумові здібності); поряд з цим може виступати ряд особливо­стей, врахування яких у конкретній формі індивідуалізації немож­ливе або навіть не так вже і необхідне (наприклад, різні особливості характеру або темпераменту);

5.3. ) іноді здійснюється врахування деяких особливостей або ста­нів лише у тому випадку, якщо це, зокрема, важливо для даного учня (наприклад, талановитість у будь-якій галузі, розлад здоров'я);

5.4. індивідуалізація реалізується не за всім обсягом навчальної діяльності, а епізодично або в будь-якому виді навчальної діяль­ності й інтегрована з індивідуалізованою роботою.