Теоретичні основи психології менеджменту

1. Управління як соціальний феномен

1.1. Управління-це функція,яка забезпечує збереження певної структури організованої системи,підтримку режиму її діяльності,реалізацію її програми і цілей.

1.1.1. Технічне

1.1.1.1. Вивчається в інженерній психології та психології праці.

1.1.2. Соціальне

1.1.2.1. Безперервний процес впливу керівника на організовану групу людей з метою організації і координації їх спільної діяльності для досягнення кращих результатів.

1.1.2.2. Визначальні категорії соціального управління

1.1.2.2.1. Організація-це форма об*єднання групи людей,діяльність яких свідомо координує суб*єкт управління,щоби досягти спільної мети.

1.1.2.2.2. Суб*єкт управління-це носій предметно-практичної діяльності,джерело управлінської активності,спрямоване на об*єкт управління.

1.1.2.2.3. Об*єкт управління-це частина об*єктивної дійсності,на яку спрямовується управлінський вплив.

1.2. Управлінська діяльність-це організований вид трудової діяльності,пов*язаний з виконанням функції управління в організації.

1.2.1. Головна увага керівника діяльності зосереджена на:

1.2.1.1. прийнятті рішень з найважливіших,стратегічних,принципових питань діяльності;

1.2.1.2. здійснення підбору,розміщення,навчання та виховання кадрів;

1.2.1.3. координація діяльності виконавців,ланок і підрозділів та організації в цілому.

1.2.2. Психологічні особливості:

1.2.2.1. велика різноманітність видів діяльності на різних рівнях управління ієрархії;

1.2.2.2. неалгоритмічний,творчий характер діяльності,що відбувається як правило у мінливій,суперечливій обстановці за недостатньої кількості інформації;

1.2.2.3. виражена прогностична природа поставлених управлінських завдань;

1.2.2.4. значна роль комунікаційної функції;

1.2.2.5. висока психологічна напруженість.

2. Предмет психології менеджменту

2.1. Психологія менеджменту-це галузь психології,що вивчає закономірності управлінської діяльності в умовах ринкової економіки.

2.1.1. Психологія менеджменту досліджує:

2.1.1.1. 1)як управлінські впливи переходять у внутрішній план діяльності працівника;

2.1.1.1.1. 2)внутрішні механізми регуляції поведінки особистості,які необхідно врахувати в управлінні;

2.1.1.2. Дослідження ведуться на двох рівнях:

2.1.1.2.1. 1)методологічному

2.2. Рівні психологічно-управлінської проблематики:

2.2.1. 1)психологічні аспекти діяльності керівника:

2.2.1.1. психологічні особистості управлінської праці,її специфіка;

2.2.1.1.1. психологічний аналіз особливості керівника,психологічні вимоги до його особистісних якостей;

2.2.2. 2)психологічні аспекти діяльності організації як суб*єкта так і об*єкта управління:

2.2.2.1. можливості використання психологічних факторів для вирішення управлінських завдань;

2.2.2.1.1. шляхи формування сприятливого психологічного клімату в організації;

2.2.3. 3)психологічні аспекти взаємодії керівника з членами організації:

2.2.3.1. проблеми створення й функціонування системи комунікації в процесі взаємодії;

2.2.3.1.1. проблеми управлінського спілкування;

3. Методи дослідження у психології менеджменту

3.1. 1)Метод спостереження-навмисне,систематичне і цілеспрямоване сприймання і фіксація психічних явищ з метою вивчення їх специфічних змін за певних умов.

3.2. 2)Експерементне дослідження-це дослідження у ході якого встановлюється причинно-наслідкові зв*язкиза умови маніпулювання факторами і контролю за іншими.

3.3. 3)Анкети і тести-це більш структурований спосіб вивчення проблеми,пов*язаної з використанням засобів,обраних залежно від досліджуваного явища.

3.4. 4)Соціометрія-це соціально-психологічний метод дослідження системи особистісних взаємин у групі,що передбачає опитування членів групи з метою вивчення цих взаємин.

3.5. Референтометрія-це методика,завдяки якій можна з*ясувати ступінь значимості кожного члена групи для його колег по роботіЮвиявити тих,на чию думку орієнтується більшість членів групи,і тих чия позиція практично байдужа всім.