1. Тема – збереження духовних святинь, без яких людина перестає бути людиною, нікчемніє, стає безбатченком.
2. Ідея: показати боротьбу народу за свою духовність, збереження національної історичної пам’яті; зобразити внутрішню боротьбу особистості на шляху до утвердження високих моральних цінностей.
3. Рік написання – 1967
4. Жанр «Собор» – проблемно-філософський роман, у якому важливі соціальні та національні проблеми розглядаються під кутом зору вічних гуманістичних істин, якими мусить керуватися людська цивілізація, щоб не прийти до свого остаточного руйнування і знищення.
5. Чому я маю прочитати цей твір: хоча роман написаний ще у 1960-х роках, він порушує проблеми, що є актуальними й нині: як зберегти чистоту власної душі та нації у сучасному глобалізованому світі, коли культурні межі між народами стираються.
6. Головні герої “Собор”: Микола Баглай Роман Орляченко Іван Баглай Єлька Ізот Лобода Ягор Катратий Володька Лобода Семен Таратута
7. “Собор” проблематика У центрі твору — проблема духовності сучасної людини, а точніше— проблема духовності сучасного українця. Тому вона так тісно пов’язана з проблемами батьків і дітей, наступності поколінь, збереження історичної пам’яті та національної гідності, національного нігілізму, відступництва від свого народу.
8. Особливості: центральним образом є старий собор у Зачіплянці, що уособлює духовну красу та чистоту українського народу; будівля є індикатором, наскільки люди ще не збідніли душею, і готові плекати свою духовність та історичну пам’ять; чіткий поділ героїв на «хороших-поганих»: тих, хто вродливі, добрі, без недоліків, борються заспасіння собору, тих, хто зневажає чисте і святе.
