"Майстер і Маргарита" М.О. Булгаков

1. Третя редакція

2. Похідні твори

2.1. Вистави

2.1.1. Московський «Театр на Таганці» постановка Юрія Любимова в 1977. Саратовський академічний драматичний театр ім. Карла Маркса постановка Олександра Дзекуна, прем'єра 22-23 листопада 1986 року (спектакль йшов два вечори поспіль)

2.2. Екранізації

2.2.1. Майстер і Маргарита (фільм, 1972) — реж. Олександр Петрович (Італія, Югославія) Пілат та інші (1972) — реж. Анджей Вайда (Польща) Майстер і Маргарита (фільм, 1989) (1972) — реж. Мацей Войтишко (Польща) Майстер і Маргарита (фільм, 1994) — реж. Юрій Кара (Росія) Майстер і Маргарита (фільм, 2005) — реж. Іболі Фекете (Угорщина) Майстер і Маргарита (телесеріал, 2005) — реж. Володимир Бортко (Росія)

2.3. Мюзикли

2.3.1. У 2010 році Олександр Градський створив оперу «Майстер і Маргарита», над якою працював впродовж 25 років. Відомий композитор Ендрю Ллойд Веббер оголосив в 2006 році про задум написати мюзикл за мотивами роману

2.4. Опера

2.4.1. У 2008 році відомий американський композитор українського походження Гамма Скупінський створив оперу "Маргарита" у стилі comic book art.

2.5. Пісні

2.5.1. Відомо декілька пісень російською, англійською та італійською, присвячених роману або його героям: «Мастер и Маргарита» — на слова Миколи Зінов'єва, музика та виконання Ігоря Ніколаєва, Росія. «Маргарита» — слова Алєксандр Маркєвіч, музика Юрій Чернавський. Виконання: Сєргей Мінаєв, Валєрій Леонтьев, Росія. «Бал у Князя тьми» — слова М. Пушкіна, музика В. Дубінін. Виконання: гурт «Арія», Росія «Кров за кров» — (про Понтія Пілата, за мотивами роману) Виконання: гурт «Арія», Росія. «Love and Destroy» — слова, музика і виконання — шотландський гурт Franz Ferdinand, Велика Британія. «Маргарита» — слова, музика і виконання Вені Д'ркина, Росія. «Мастер и Маргарита» — гурт «Face 2 Face», Росія. «Мастер и Маргарита» — автор Олександр Розенбаум, Росія. «Sympathy for the Devil» — автор: гурт The Rolling Stones, Велика Британія. «Il Maestro E Margherita» — Енніо Морріконе, Італія «Аннушка» — виконавець — гурт «Дороги меняют цвет», Україна. " Он был старше её " - Андрій Макаревич , Росія

3. Автор

3.1. Миха́йло Опана́сович Булга́ков — російський письменник, драматург, лібретист, лікар. Член Всеросійського союзу письменників та спілки письменників СРСР. Серед найвизначніших книг Булгакова — романи «Майстер і Маргарита», «Біла гвардія» та «Дияволіада».

4. Перша редакція

5. Друга редакція

6. Головні герої

6.1. Майстер – літератор, який написав роман про Понтія Пілата, в якому інтерпретовані події, описані в Євангелії. Це людина, яка виявилася не пристосована жити в тому часі, в якому народилася. У наслідку доведений до відчаю літературними критиками майстер опиняється в психіатричній лікарні.

6.2. Воланд – диявол, який опиняється в Москві і представляється професором чорної магії і істориком. Основною рисою зовнішності є дефекти очей. Зовнішній вигляд Воланда: «росту був не маленького і не величезного, а просто високого. Що стосується зубів, то з лівого боку у нього були платинові коронки, а з правого – золоті.

6.3. Маргарита – красива жінка, яка живе з нелюбом чоловіком. Маргарита страждає від свого хорошого, забезпеченого, але пустого життя. Випадково на вулицях столиці вона зустрічає Майстра, і закохується в нього. Саме вона першою сказала Майстру про те, що він написав геніальний твір, який чекає успіх.

6.4. Фагот (Коров’єв) – член почту Воланда. Лицар, який повинен постійно бути в свиті сатани в покарання за те, що одного разу відпустив невдалий жарт з приводу світла і темряви.

6.5. Азазелло – теж бере участь у свиті. Це демон, з потворною зовнішністю. Його прототипом є занепалий ангел Азазель. Головна функція Азазелло в романі пов’язана з насильством.

6.6. Кот Бегемот – персонаж свити Сатани, жартівливий і неспокійний дух, котрий постає то в образі гігантського кота, що ходить на задніх лапах, то у вигляді повного громадянина, фізіономією схожого на кота. Прототипом цього персонажа є однойменний демон Бегемот, демон обжерливості і розпусти.

7. Зміст

7.1. У романі представлено чергування двох сюжетних ліній, що розвиваються паралельно одна одній. Дія першої відбувається в Москві тридцятих років XX століття, друга є викладом подій Євангелія, а саме — тих його частин, що стосуються суду над Ісусом Христом і його страти. Крім цього, «московське» оповідання має декілька сюжетних ліній, що химерно переплітаються.