1. Визначення основних понять
1.1. Дистанційне навчання
1.1.1. Сукупність сучасних технологій, що забезпечують доставку інформації в інтерактивному режимі за допомогою використання ІКТ від тих, хто навчає, до тих, хто навчається.
1.1.1.1. Переваги та недоліки
1.1.1.1.1. - доступність та відкритість навчання; - навчання без відриву від роботи; - демократичний звʼязок «викладач – студент»; - індивідуальний процес навчання; - провідні освітні технології; - економія ВНЗ на переїздах, платі за оренду або утримання учбових приміщень, тощо; - можливості розширити географію навчальних послуг, навіть за межі своєї країни, не підвищуючи при цьому свої витрати.
1.1.1.1.2. - ускладнена ідентифікація дистанційних студентів; - низька пропускна спроможність електронної мережі під час навчальних чи екзаменаційних телеконференцій; - недостатній безпосередній контакт між персональним викладачем та дистанційним студентом; відсутній постійний контроль над студентами; - відсутність практичних занять; - недостатня інтерактивність сучасних курсів дистанційного навчання.
1.2. Освітній простір
1.2.1. Просторово‐часове поле функціонування і розвитку системи освіти як відкритої й активної соціальної сфери, в якій діє ідеологія формування особистості з урахуванням умов зовнішнього середовища, потреб соціальних замовників, реалізуються освітні послуги установами освіти й організаціями.
1.3. Комп'ютеризація
1.3.1. Процес впровадження комп'ютерів, що забезпечують автоматизацію інформаційних процесів і технологій в різних сферах людської діяльності.
2. Причини
2.1. Відсутня науково обгрунтована та чітко сформульована стратегія дистанційної освіти
2.2. Відсутність відповідних програм загальнодержавного та регіонального рівнів
2.3. Невисокий рівень комп’ютеризації суспільства та системи освіти
2.4. Низьке освоєння навчальними закладами мережевих інформаційних технологій
2.5. Несформованість національного освітнього простору в Web-середовищі
3. Наслідки
3.1. Невідповідність дистанційної освіти в Україні вимогам, що ставляться до інформаційного суспільства
3.2. Гальмування розвитку вітчизняної освіти
3.3. Уповільнення темпів входження вітчизняної освіти в світовий освітній простір
4. Шляхи подолання
4.1. Доцільність, необхідність та можливість впровадження дистанційного навчання у вітчизняну освіту
4.1.1. їх осмислення на державному рівні, органами управління освітою, керівництвом та професорсько-викладацьким складом навчальних закладів, широкими педагогічними спільнотами
4.2. Науково обґрунтована система освіти
4.2.1. забезпечення умов для її стійкого функціонування та подальшого розвитку
4.2.1.1. Надання системі соціально-педагогічну спрямованість
4.2.1.2. Застосування телекомунікаційних мереж та сучасних інформаційних технологій
4.3. Систематизований вітчизняний простір
4.3.1. його формування у Web-середовищі як інформаційної основи розгортання повномасштабної системи дистанційної освіти
4.4. Підготовка та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів
4.4.1. галузь телекомунікаційних мереж та інформаційних технологій
4.4.1.1. їх застосування для передачі знань
4.4.1.2. їх застосування для оцінювання результатів