1. яскравими емоційними переживаннями, пов’язаними з обраною професією;
2. соціально-філософський;
2.1. психологічний;
2.1.1. морально-етичний;
2.1.1.1. релігійний.
2.1.1.1.1. .
3. пріоритет матеріального успіху й кар’єри як суспільної цінності;
4. До основних проблем розвитку дорослої людини, які можуть суттєво проявлятися у кризі середини життя, автор відносить так
4.1. Врівноваження на новому рівні соціального проти сексуального в людських взаєминах
4.2. Катексисна (емоційна) гнучкість проти катексисного збідніння.
4.3. Розумова гнучкість проти розумової ригідності
4.4. Необхідність диференціації Я
4.5. Трансценденція Я
5. Трансценденція тіла проти надмірного зосередження на своєму тілі
6. Помітними стають зміни структури і функцій внутрішніх органів і систем організму:
6.1. після 50 років уповільнюється функціонування нервової системи;
6.1.1. скелет втрачає свою гнучкість і дещо стискається. У жінок після 50 років інтенсивно зменшується кісткова маса.
6.2. відбувається поступова втрата еластичності шкіри і м’язів;
6.2.1. відзначається тенденція до накопичення підшкірного жиру;
6.3. кількість крові, яка перекачується серцем, кожні 10 років знижується на 8 %.
6.3.1. об’єм легень зменшується, а оскільки витривалість людини залежить від кількості кисню, який поступає у тканини організму, то людина середнього дорослого віку не в змозі тривалий час напружено працювати;
7. Центральна характеристика психосоціальної ситуації розвитку в період середньої дорослості пов’язана з активним включенням дорослої людини в усі сфери життєдіяльності, зокрема:
7.1. прокреативну (спроможність породжувати і задовольняти потреби наступного покоління);
7.1.1. продуктивну (здатність поєднувати професійну діяльність із сімейним життям і вихованням нового покоління);
7.1.1.1. креативну (готовність примножувати культурний потенціал як самої себе, так і суспільства в цілому)
8. І стадія
8.1. – виявлення себе як суб’єкта діяльності, яка має відбутися, тобто прийняття людиною на себе відповідальності за непередбачувані завчасно результати своєї діяльності;
8.2. ІІ стадія
8.2.1. виявлення себе як суб’єкта цілепокладання, тобто переживання можливості реалізації різних варіантів майбутнього, своєї причетності до створення образу бажаного результату і своєї здатності реалізувати бажане:
8.3. ІІІ стадія
8.3.1. – виявлення себе як суб’єкта, який здійснює діяльність «тут і тепер», тобто реалізація можливостей, які відкриваються у здійснюваних за власної волею діях;
8.4. ІV стадія
8.4.1. виявлення себе як суб’єкта, який відбувся у дії, тобто оцінка результатів як особистісно значущого новоутворення, що детермінований власною активністю.
9. У науковій літературі представлено різні підходи до розуміння сутності та змісту духовності людини:
10. Переднормативний рівень (умовно професійно непридатний) характеризується
10.1. відсутністю інтересу до професійної, зокрема педагогічної діяльності, або ж цей інтерес має епізодичний характер;
10.1.1. відсутністю усвідомлених уявлень про себе як про суб’єкта професійної діяльності;
10.2. наявністю уривчастих професійних знань, невміння їх проектувати на освітню діяльність студентів.
11. Нормативний рівень характеризується:
11.1. нестійким позитивним ставленням до професійної діяльності;
11.1.1. наданням переваг діяльності, що має чітко визначений алгоритм;
12. Творчий рівень характеризується:
12.1. стійким позитивним ставленням до професії;
12.2. наданням переваги діяльності з широкою невизначеністю;
12.2.1. конструюванням професійної діяльності з урахуванням об’єктивних вимог до неї та своїх суб’єктивних можливосте