Нормативно-правове забезпечення охорони праці
создатель Катерина Іванчук
1. Основні законодавчі акти з охорони праці
1.1. «Про охорону праці».
1.2. «Про охорону здоров'я».
1.3. «Про пожежну безпеку».
1.4. «Про обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійного захворювання, що привели до втрати працездатності».
1.5. «Про використання ядерної енергії і радіаційний захист».
1.6. «Про забезпечення санітарного й епідемічного благополуччя населення».
1.7. «Про цивільну оборону».
1.8. Кодекс законів «Про працю України».
2. Охорона праці жінок.
2.1. Забороняється: • застосування праці жінок на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці; • на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт із санітарного й побутового обслуговування); • залучення жінок до підняття і переміщення вантажів, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.
3. Охорона праці неповнолітніх
3.1. Забороняється застосування праці неповнолітніх на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах, залучати неповнолітніх до нічних, понаднормових робіт і робіт у вихідні дні.
3.2. Загальна тривалість робочого часу підлітків не повинна перевищувати 24 години на тиждень для підлітків 14 – 15 років і 36 годин для підлітків 16 – 17 років.
4. Охорона праці інвалідів.
4.1. Підприємства зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертизи й індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткові заходи з безпеки праці, що відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників
4.2. Залучення інвалідів до понаднормових робіт і робіт у нічний час без їхньої згоди не допускається.
5. Державне управління охороною праці здійснюють:
5.1. - Кабінет Міністрів України; - спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці; - міністерства та інші центральні органи виконавчої влади; - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.
6. Відповідальність за порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці
6.1. Дисциплінарна відповідальність полягає в тому, що на винного працівника накладається дисциплінарне стягнення
6.2. Адміністративна відповідальність настає за будь-які посягання на загальні умови пpaцi.
6.3. Матеріальна відповідальність
6.3.1. Загальними підставами накладення матеріальної відповідальності на працівника є: - наявність прямої дійсної шкоди, - провина працівника, - пpoтипpaвнi дії (бездіяльність) працівника, - наявність причинного зв'язку мiж винуватим та протиправними діями (бездіяльністю) працівника та заподіяною шкодою.