1. самостійні частини мови
1.1. дієслово
1.1.1. форми дієслова
1.1.1.1. дієприкметник
1.1.1.1.1. називає ознаку за дією або станом і відповідає на запитання який?
1.1.1.1.2. вид
1.1.1.1.3. час
1.1.1.1.4. прикметникові ознаки
1.1.1.1.5. активні
1.1.1.1.6. пасивні
1.1.1.2. дієприслівник
1.1.1.2.1. незмінювана форма дієслова, що називає додаткову дію або стан і відповідає на питання що роблячи? що зробивши?
1.1.1.2.2. вид
1.1.1.3. інфінітив
1.1.1.3.1. означає дію або стан, не вказуючи на рід, число, особу, спосіб,час, відповідає на питання що робити?, що зробити?
1.1.1.4. безособова форма дієслова
1.1.1.4.1. означає дію або стан безвідносно до її виконавця, відповідає на питання що відбувається?, що зроблено?
1.1.1.5. особові форми дієслова
1.1.1.5.1. означає дію або стан предмета
1.1.2. вид дієслова
1.1.2.1. доконаний
1.1.2.2. недоконаний
1.1.3. спосіб дієслова
1.1.3.1. дійсний
1.1.3.2. умовний
1.1.3.3. наказовий
1.1.4. час дієслова
1.1.4.1. теперішній
1.1.4.1.1. число
1.1.4.1.2. особа
1.1.4.2. минулий
1.1.4.2.1. рід
1.1.4.3. майбутній
1.1.4.3.1. число
1.1.4.3.2. особа
1.1.5. дієвідміни
1.1.5.1. І дієвідміна
1.1.5.2. ІІ дієвідміна
1.2. прислівник
1.2.1. незмінювана частина мови, що виражає ознаку дії, стану, ознаку іншої ознаки або предмета і відповідає на питання як? де?куди? звідки?коли?чому?
1.2.2. розряди прислівника за значенням
1.2.2.1. способу дії як?яким способом?
1.2.2.2. міри і ступеня дії якою мірою? як багато?
1.2.2.3. місця дії, напряму де? куди? звідки?
1.2.2.4. час дії коли? з якого часу? відколи? допоки?
1.2.2.5. причини дії чому? з якої причини?
1.2.2.6. мети дії з якою метою? для чого? навіщо?
1.2.2.7. ознаки (пояснює іменник) який? яка? яке? які?
1.2.3. правопис прислівників
1.2.4. ступені порівняння прислівника
2. службові частини мови
2.1. прийменник
2.1.1. виражає залежність іменника, займенника, числівника від інших слів у словосполученні й реченні
2.1.2. за походженням
2.1.2.1. непохідні (первинні)
2.1.2.2. похідні (вторинні)
2.1.3. за будовою
2.1.3.1. прості
2.1.3.2. складні
2.1.3.3. складені
2.1.4. правопис прийменників
2.2. сполучник
2.2.1. вживається для сполучення однорідних членів речення або частин складного речення і виражає смислові зв'язки між ними
2.2.2. за значенням
2.2.2.1. сполучники сурядності
2.2.2.1.1. єднальні
2.2.2.1.2. протиставні
2.2.2.1.3. розділові
2.2.2.1.4. з'єднують однорідні члени речення або частини складносурядного речення
2.2.2.2. сполучники підрядності
2.2.2.2.1. причинові
2.2.2.2.2. часові
2.2.2.2.3. умовні
2.2.2.2.4. мети
2.2.2.2.5. допустові
2.2.2.2.6. порівняльні
2.2.2.2.7. з'ясувальні
2.2.2.2.8. міри та ступеня
2.2.2.2.9. наслідкові
2.2.2.2.10. поєднують головну та залежну частини складнопідрядного речення
2.2.3. за будовою
2.2.3.1. прості
2.2.3.2. складні
2.2.3.3. складені
2.3. частка
2.3.1. надає реченню або окремим його членам відтінків значення або слугує для творення певних граматичних форм
2.3.1.1. частки за значенням і вживанням
2.3.1.1.1. формотворчі
2.3.1.1.2. заперечні
2.3.1.1.3. модальні
3. вигук
3.1. особлива незмінна частина мови,що виражає почуття і волевиявлення, не називаючи їх
3.2. за походженням
3.2.1. непохідні (утворені з одного або кількох звуків)
3.2.2. похідні (утворені від інших частин мови0
3.3. вигуки за значенням
3.3.1. емоційні
3.3.2. волевиявлення
3.3.3. мовного етикету