Психологія
作者:Вікторія Бондаренко
1. Історія психології
2. Завданням психології:
2.1. вивчення індивідуальних якостей, закономірностей і шляхів їх формування в сучасних умовах;
2.2. вивчення впливу провідної діяльності на психіку людини, міжособистісні і міжгрупові взаємини;
2.3. визначення психологічних засобів впливу колективу на особистість та способів захисту від таких впливів;
2.4. встановлення закономірностей динаміки працездатності;
2.5. визначення заходів і засобів психологічного комфорту для роботи та життя;
2.6. визначення інформативних методів діагностики і психокорекції;
2.7. вивчення закономірностей психологічної підготовки.
3. Методи психології:
3.1. Основні пізнавальні методи психології:
3.2. спостереження і самоспостереження;
3.3. експеримент;
3.4. психодіагностичні методи.
3.5. Методи активного психологічного впливу:
3.6. психологічна консультація;
3.7. психологічна корекція;
3.8. психологічний тренінг;
3.9. психотерапія та реабілітація.
4. Науковий апарат
4.1. За півтора століття, з того часу як психологія почала самостійне існування, точаться суперечки щодо основних положень науки.
4.2. Визначення її предмету різними школами відображало не лише світоглядні, методологічні установки дослідників, але й носило ідеологічний характер, як у випадку з радянською наукою. Там психологія мусила боротись за виживання, адже визначення психіки як функції мозку було «затверджене та освячене» КПРС. В той же час існувала психофізіологія, яка вивчає функції мозку; з іншого боку, в прокрустове ліжко не поміщались дослідження, наприклад, змісту суб'єктивних переживань, закономірностей психічних образів, що жодним чином не пояснюються хімічним складом нейрогормонів або особливостями проходження нервового імпульсу.
5. Базовими категоріями:
5.1. образ; образ стає змістом психічних процесів, саме система образів формує свідомість;
5.2. дія; дії єдині за метою в сукупності складають діяльність; пов'язані поняття: поведінка, реакція;
5.3. мотив; пов'язані поняття: стимул, цінність, мотивація;
5.4. ці категорії (наведені вище) притаманні багатьом живим істотам, а наступні є специфічно людськими:
5.5. відношення;
5.6. переживання;
5.7. діяльність;
5.8. спілкування;
5.9. особистість.