1. Складносурядне речення -складне речення, в якому прості (сурядні) речення рівноправні за змістом і пов'язані сурядними сполучниками.
1.1. Складносурядне речення з розділовими сполучниками Чи ти чула, чи ти їла?
1.2. Складносурядне речення з єднальним сполучником На городі була річка, і ми робили це на задньому подвір'ї .
1.3. Складносурядне речення з протиставними сполучниками Вже зійшло сонце, а півень ще не співав
2. Безсполучникове складне речення - складне речення, частини якого об'єднані в одне змістове й синтаксичне ціле без сполучників чи сполучних слів, за допомогою інтонації
2.1. одночасності або послідовності дій: Гаснуть у плавнях летючі комети, тихо вмирає на заході ніч (А. Малишко);
2.2. причинні: І слова не можна було зрозуміти: такий зчинився гамір (Л. Мартович)
2.3. умовні: Погодуєш рослину — нагодуєш родину (Народна творчість)
2.4. наслідкові: В душі моїй сила стозора — бушуй, натхнення, бушуй (П. Тичина)
2.5. часові: Зійде сонце — утру сльози (Т. Шевченко).
2.6. протиставні: Поглянув я на ягнята — не мої ягнята (Т. Шевченко)
2.7. пояснювальні: Бачу здалека: хвиля іскриста грає вільно по синьому морі (Леся Українка)
3. Складнопідрядне речення - складне речення, в якому одне просте речення є головним, а інше (підрядне) граматично залежить від головного і з'єднується з ним за допомогою підрядного сполучника або сполучного слова.
3.1. Підрядними означальними називаються речення, що пояснюють іменник у головному реченні й відповідають на питання «який?» «яка?» «яке?» «які?» «Небо, яке засіяли зорі, чудово заблищало»
3.2. Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними Підрядні з'ясувальні речення — це підрядні речення, які відповідають на питання відмінків: «хто?» «що?» «кого?» «чого?» «кому?» «чому?» «кого?» «що?» «ким?» «чим?» «на кому?» «на чому?» Підрядні з'ясувальні речення приєднуються до головного речення за допомогою сполучних слів: «який», «чий», «котрий», «де», «куди», «як»; та сполучників: «що», «щоб», «мов», «ніби», «наче», «неначе». Раптом виявилось, що Павка великий винахідник-конструктор.
3.3. Підрядні обставинні речення — це підрядні речення, які відповідають на ті ж питання, що й обставини в простому реченні.
3.3.1. Підрядні умовні речення вказують на умову, за якої можливо те, про що йдеться в головному реченні і відповідають на питання «за якої умови»? Вони пояснюють усе головне речення і приєднуються до нього за допомогою сполучників «якщо», «коли» (можна замінити на «якщо»), «коли б» (можна замінити на «якби»), «якби», «як», «аби», «тільки б». Вказівним словом у головному реченні може бути прислівник «тоді» («Як рясно квітує горобина, то добрий буде урожай»).
3.3.2. Підрядні допустові речення вказують на те, всупереч чому відбувається дія у головному реченні і відповідають на питання «незважаючи на що»? Вони стосуються головного речення в цілому і приєднуються до нього сполучниками «хоч» («хоча»), «дарма що», «попри те що», «як не», «куди не», «хай» («нехай»): «Олена, хоч і була гострою на слово, змовчала».
3.3.3. Підрядні речення часу вказують на час місця дії, про яку йдеться в головному реченні і відповідають на питання «коли?» «відколи?» «доки?» «з якого часу?» «як довго?» Вони стосуються головного речення в цілому і приєднуються до нього сполучними словами «як», «як тільки», «ледве», «коли», «поки», «доти», «скоро», «під час того як», «після того як». Вказівними словами в головному реченні можуть виступати прислівники «тоді», «відтоді», «доти» («Він повернувся додому тоді, коли все скінчилося»).
3.3.4. Підрядні речення способу дії вказують на спосіб (характер) дії, про яку йдеться в головному реченні і відповідають на питання як? яким способом? Вони пояснюють один із членів речення і приєднуються до нього сполучниками «як», «що», «щоб», «аж», «ніби», «наче», «неначе», «мов», «немов», «ніж», «чим…тим» та сполучними словами «скільки», «наскільки», «як». Вказівними словами в головному реченні можуть бути прислівники «так», «настільки», займенником «стільки» («Сергій подивився на Ольгу (так), наче вперше її побачив»).
3.3.5. Підрядні речення причини вживаються для вираження порівняння і відповідають на питання «чому?» «через що?» «з якої причини?» Вони пояснюють головне речення в цілому і приєднуються до нього сполучниками «бо», «тому що», «через те що», «від того що», «завдяки тому що», «оскільки». Вказівними словами у головному реченні можуть виступати прислівники «тому», «затим», сполука «через те»: «Прилинь, сизий орле, бо я одинокий» .
3.3.6. Підрядні порівняльні речення вказують на місце або напрям дії, про яку йдеться в головному реченні і відповідають на питання «як?» «як саме?» «подібно до чого?» Вони пояснюють усе головне речення і приєднуються до нього сполучниками «як», «ніби», «неначе», «мов», «немов», «немовби», «немовбито» («Хмари насувалися, наче великі хвилі»). Підрядні порівняльні речення можуть бути неповними («Ніби від землетрусу, здригнулася вся земля»).
3.3.7. Підрядні наслідкові речення вказують на наслідок того, про що йдеться в головному реченні. Підрядні наслідкові речення не відповідають на питання. Вони пояснюють головне речення в цілому, завжди стоять після нього і приєднуються до нього сполучником «так що»: Теплий туман стелився по полю і наливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому. До підрядних наслідкових близькі за значенням підрядні супровідні речення. Вони приєднуються до головного речення займенником «що» у різних відмінках («Досить холодно, щоб іти так далеко»).
3.3.8. Підрядні речення місця вказують на місце або напрям дії, про яку йдеться в головному реченні і відповідають на питання «де?» «куди?» «звідки?» або займенника, що пояснюється. Вони стосуються всього головного речення, проте можуть уточнювати обставину місця, виражену вказівним словом (прислівниками «там», «тут», «туди», «звідти», «скрізь», «всюди»).До головного речення підрядні місця приєднуються сполучними словами «де», «куди», «звідки» («Іди туди, звідки прийшов»).