Е́пос (дав.-гр. ἔπος —\n «слово», «оповідання») — різновид літературного роду(нарівні з лірикою і\n драмою) , що оповідає про події, які нібито відбувалися у минулому \n(немов здійснювалися насправді і згадуються оповідачем).

Епос охоплює буття в його пластичній об\'ємності, просторово-часовій довжині і подійовій насиченості (сюжетність). Виникає у фольклорі (казка, епопея, історико-героїчні пісні, билина). До 18 століття епос був головним жанром літератури.

Епос — епічна поема. Джерело її сюжету — народний переказ, образи \nідеалізовані й узагальнені, мова відбиває відносно монолітну народну \nсвідомість, форма віршована («Іліада» Гомера, «Енеїда» Вергілія).

Форми літературного твору