1. Масиви
1.1. Одновимірні
1.1.1. це фіксована кількість елементів одного і того ж типу, об'єднаних одним ім'ям, де кожен елемент має свій номер.
1.1.2. Одновимірний масив облегшуе роботу з великим обємом данних.
1.2. Багатовимірний масив
1.2.1. впорядкований набір фіксованої кількості однотипних елементів, що зберігаються в послідовно розташованих комірках оперативної пам'яті, мають порядковий номер і спільне ім'я, що надає користувач.
1.2.2. Ініціалізація: При статичній (яка визначається на етапі компіляції) ініціалізації значення C-масиву перераховуються в порядку вказівки розмірів (індексів) у визначенні масиву. Кожен рівень (індекс), крім наймолодшого, багатовимірного масиву полягає в свою пару фігурних дужок. Значення наймолодшого індексу вказуються через кому.
1.3. Динамічний масив
1.3.1. це масив розмір якого може змінюватися під час виконання програми.
1.3.2. Динамічне виділення пам'яті необхідно для ефективного використання пам'яті комп'ютера. В С ++ операції new і delete призначені для динамічного розподілу пам'яті комп'ютера. Операція new виділяє пам'ять з області вільної пам'яті, а операція delete звільняє виділену пам'ять. Що виділяється пам'ять, після її використання повинна вивільнятися, тому операції new і delete використовуються парами.
2. Типи данних
2.1. типи даних Змінна - це «осередок» оперативної пам'яті комп'ютера, в якій може зберігатися будь-яка інформація. У мові С ++ всі змінні мають певний тип даних. Тип даних присвоюється змінної при її оголошенні або ініціалізації.
2.1.1. модифікатори
2.1.1.1. long
2.1.1.2. short
2.1.1.3. signed
2.1.1.4. unsigned
2.1.2. основні типи данних
2.1.2.1. _
3. Вектор
3.1. вектор можна описати як абстрактну модель, яка імітує динамічний масив. Шаблон vector розміщеній у заголовковому файлі <vector>. Як і всі стандартні компоненти, він розміщений у просторі імен std. Даний інтерфейс емулює роботу стандартного масиву мови C (например швидкий довільний доступ до елементів), а такоже деякі додаткові можливості, такі, як автоматична зміни розміру вектора при вставці або віддаленні елемента.
3.2. #include <iostream> #include <vector> // підключаємо модель Векторів using namespace std; int main () { vector <int> myVector (10); // оголошуємо вектор розміром в 10 елементів і ініцілізуємо їх нулями // вивід елементів вектора на екран for (int i = 0; i <myVector.size (); i ++) cout << myVector [i] << ''; return 0; }
4. Сортування
4.1. ШВИДКІ
4.1.1. швидке
4.1.2. пірамідальне
4.1.3. злиттям
4.2. БАЗОВІ
4.2.1. обмінне
4.2.2. вставками
4.2.3. вибором
5. ОПЕРАТОРИ
5.1. арифметичні
5.2. логічні
5.3. складені оператори відношення
5.4. порівняльні
6. Методи класу vector
6.1. • pop_back () - видалити останній елемент • clear () - видалити всі елементи вектора • empty () - перевірити вектор на порожнечу •push_back () - додавання нового елемента в кінець вектора • [] - доступ до елементів вектора
7. Конструкції
7.1. Будь-яку програму можна синтезувати на основі елементарних базових конструкцій трьох типів:
7.2. 1. Проста послідовність. 2. Умови (альтернативи).
7.3. 3. Повторення (цикли, ітерації). Можливі один з двох або обидва види.
8. Функції Спрощують програмний код. Функція може приймати параметри і повертати значення. Інформація, передана в функцію для обробки, називається параметром, а результат обчислень функції її значенням. Звернення до функції називають викликом
8.1. приклад виклику функції
8.2. Правила виклику функцій: Будь-яка функція має тип, також, як і будь-яка змінна. Функція може повертати значення, тип якого в більшості випадків аналогічно типу самої функції. Якщо функція не повертає ніякого значення, то вона повинна мати тип void (такі функції іноді називають процедурами) При оголошенні функції, після її типу має перебувати ім'я функції і дві круглі дужки - відкриває і закриває, всередині яких можуть знаходитися один або кілька аргументів функції, яких також може не бути взагалі. після списку аргументів функції ставиться відкриває фігурна дужка, після якої знаходиться саме тіло функції. В кінці тіла функції обов'язково ставиться закриває фігурна дужка.
9. Цикли
9.1. Безумовні цикли
9.1.1. Цинкл вихід в якому не передбачений логікою програми. Для забезпечення нескінченного повторення перевірка умови в такому циклі відсутня.
9.1.2. while true do for(;;) while (1)
9.2. Цикл з передумовою
9.2.1. Цикл з передумовою - цикл, який виконується, поки істинно деяка умова, вказане перед його початком. Ця умова перевіряється до виконання тіла циклу, тому тіло може бути не виконано жодного разу (якщо умова з самого початку помилково). У більшості процедурних мов програмування реалізується оператором while, звідси його друга назва - while-цикл. Мовою Pascal цикл з передумовою має наступний вигляд:
9.3. Цикл з післяумовою
9.3.1. Цикл з постумовою - цикл, в якому умова перевіряється після виконання тіла циклу. Звідси випливає, що тіло завжди виконується хоча б один раз.
9.3.2. do { <Тіло циклу> } While (<умова продовження циклу>)
9.4. Цикл з лічильником
9.4.1. Цикл з лічильником - цикл, в якому деяка змінна змінює своє значення від заданого початкового значення до кінцевого значення з деяким кроком, і для кожного значення цієї змінної тіло циклу виконується один раз.
9.4.2. i = 0; while (i <10) { ... тіло циклу ++ i; }
10. Оператор вибору if else
10.1. Оператор if else дозволяє визначити програмісту дію, коли умова істинна і альтернативна дія, коли умова помилкова.
10.2. if (/ * перевіряється умова * /) { / * Тіло оператора вибору 1 * /; } else { / * Тіло оператора вибору 2 * /; }
11. String
11.1. клас з методами і змінними для організації роботи з рядками в мові програмування C ++. Він включений в стандартну бібліотеку C ++.
11.2. Найпростіша програма «Hello, world!» (З використанням бібліотеки iostream) може бути записана так: #include <iostream> #include <string> int main() { std::string str; std::cout << "Enter your name: "; std::getline(std::cin, str); std::cout << "Hello, " << str << "!!! \n"; return 0; }
11.3. Методи String
11.3.1. Методи size_t size () const noexcept Повертає поточну кількість символів в рядку. size_t length () const noexcept Повертає поточну кількість символів в рядку. size_t max_size () const noexcept Повертає максимально можливу довжину рядка. void resize (size_t n); Змінює розмір довжини рядка. void resize (size_t n, char c); Змінює розмір довжини рядка і заповнює рядок зазначеним символом. size_t capacity () const noexcept Повертає довжину рядка виділеної пам'яті. void reserve (size_t n = 0) Резервує пам'ять для n символів. void clear () noexcept Очищає рядок. bool empty () const noexcept Повертає логічний прапор про те, порожня рядок.