Сприймання музики. Слухання музики як елемент уроку музичного мистецтва та вид музичної діяльност...
1. Музичне сприймання – основний вид музичної діяльності, оскільки саме воно передує всім іншим. Навіть коли діти на уроках зайняті здебільшого хоровим співом, то перш ніж розучувати пісню, її треба сприйняти. Музичне сприймання – це складний почуттєвий процес, сповнений внутрішніх переживань, який формується послідовно і поступово та спирається на минулий досвід слухача.
2. Основними завданнями слухання музики є:
2.1. - збагачення музичного досвіду учнів і розвиток у них інтересу до класичних вокальних та інструментальних творів;
2.1.1. - виховання оціночного ставлення до музики і якості її виконання, музичного та художнього смаку;
2.2. - ознайомлення учнів із основними музичними жанрами і стилями;
2.2.1. - формування навиків вдумливого і серйозного слухання музики;
2.3. - виховання позитивного ставлення до рідної музики, стійкого інтересу до української авторської та народної музики;
2.3.1. - розвиток здібностей запам’ятовування музичних творів, їхнього змісту, характеру, засобів музичної виразності;
2.4. - ознайомлення дітей з художніми, доступними їхньому сприйняттю кращими зразками народної, класичної та сучасної музики;
3. Процес сприймання творів музичного мистецтва (слухання музики) має таку послідовність: - презентація музичного твору або вступне слово вчителя; - слухання музичного твору; - інтерпретація інтонаційно-образного змісту твору (художньо-педагогічний аналіз); - повторне слухання (сприймання музичного твору) та обговорення на новому, вищому рівні.
4. Важливими умовами розвитку сприймання вважають такі:
4.1. - слухання високохудожніх музичних творів;
4.2. - багаторазове їх прослуховування з наступним аналізом
4.3. - постановка питань, що загострюють і спрямовують слухову увагу
4.4. - порівняння і зіставлення музичних творів і формування системи ключових знань у галузі музичного мистецтва;
4.5. - зіставлення соціального досвіду, закладеного у музичному творі, з індивідуальним досвідом учнів;
4.6. - поєднання узагальнених знань дітей з музичними вміннями і навичками.
5. Наочність використовується у формі: - наочно-зорових прийомів (ілюстрації, художні іграшки, посібники); - наочно-слухових (вірші, цитати з поетичного тексту пісні, загадки, приказки, а також уривки з інших музичних творів); - наочно-м'язових відчуттів (рухи з паличками, кубиками, плескання в долоні, клацання пальцями, відстукування ритму ногами, або руками по столу та власному тілу (bodypercusion)) тощо.
6. До засобів музичної виразності відносять:
6.1. мелодія
6.1.1. лад
6.2. гармонія
6.2.1. розмір
6.3. ритм
6.3.1. темп
6.4. динаміка
6.4.1. тембр
6.5. регістр
7. Основні вимоги до аналізу музичного твору
7.1. 1. Перш ніж аналізувати музичний твір, треба щоб у дітей створилося загальне враження про нього. Якщо музика не почута, не слід братися за її аналіз
7.1.1. 6. Рекомендується починати аналіз відразу після прослуховування, поки його звучання свіже у пам’яті.
7.2. 2. Шлях аналізу твору йде від розкриття його змісту, задуму, від загальної характеристики музики до деталей і окремих засобів виразності.
7.2.1. 7. Ефективність аналізу музичних творів значною мірою визначається вмінням учителя вести діалог, який спрямовується запитаннями і завданнями вчителя.
7.3. 3. Мислення дітей повинне націлюватися на з’ясування того, яка це музика, які почуття і переживання викликає, якими засобами вона цього досягає.
7.3.1. 8. Помилковим є намагання вчителя звести висловлювання учнів до якогось одного висновку. Висловлювання учнів – це імпровізовані враження.
7.4. 5. Аналіз твору має пробуджувати уяву дітей, їхні музично-слухові уявлення, викликати правильні, але й кожного свої, асоціації.
7.4.1. 9. Поки учні не сформувалися як самостійні слухачі, вчителю не слід нав’язвати своє розуміння твору, адже воно завжди суб’єктивне і певною мірою неповне. Роль вчителя - керування діалогом учнів з приводу змісту музики, бути посередником між музичним твором і учнем.
7.5. 4. Художня характеристика, яку дає вчитель, має повністю підтверджуватися музичним тестом
7.5.1. 10. Якщо учні не запам’ятали музику і їм важко відповісти на запитання вчителя, сілд повторно виконати твір або якусь його частину.
7.5.2. 11. Формальне проведення аналізу руйнує цілісність сприйняття, атмосферу спілкування дітей з музикою.
8. Методи роботи над інтерпретацією музично-образного змісту твору:
8.1. - метод моделювання музичного сприймання засобами рухів, графічного зображення, малюнка, слова
8.1.1. - прийом руйнування початкового образу )
8.2. - бесіда
8.2.1. - метод роздумів про музику
8.3. - метод порівняння
8.3.1. - прийом вільного диригування при з’ясуванні розвитку музики