Create your own awesome maps

Even on the go

with our free apps for iPhone, iPad and Android

Get Started

Already have an account?
Log In

Мистецтво by Mind Map: Мистецтво
0.0 stars - reviews range from 0 to 5

Мистецтво

Екранні види мистецтв

Особливість кіномистецтва у тому, що воно дає можливість безпосереднього відображення дійсності у її просторово-часовій єдності, зображає дійсність рухомою, динамічною. Водночас кінематограф жодною мірою не можна назвати «технічним» мистецтвом. Споконвічна потреба людини в образному осмисленні дійсності породила цей масовий вид мистецтва. Воодночас кіно володіє власними специфічними засобами та прийомами: ракурсом (кут зору кінокамери), зміною планів (загальний, середній та великий), монтажем, що об’єднує окремі кадри у логічній послідовності та дає змогу передати емоційне й психологічне напруження епізоду.

Історія кіно

Види кіно

Анімація

Художні фільми

Експериментальні фільми

Науково-популярне кіно

Документалістика

Рекламні фільми

Жанри кінематографа

Драма

Історичний фільм

Бойовик

Пригодницький фільм

Трилер

Детектив

Кінокомедія

Фантастика

Функції кіно

Інформативна

Виховна

Комунікативна

Розважальна

Навчальна

Види кінематографічних творів

Види кінематографічних творів: АГІТФІЛЬМ – політично загострений короткометражний фільм. ВЕСТЕРН – літературний твір або фільм з історії освоєння, із життя західних штатів США 19 століття. КІНОЖУРНАЛ – короткометражний кінофільм, який показує окремі епізоди, події суспільного життя. КІНОКОМЕДІЯ – один із жанрів кіномистецтва; кінофільм комедійного змісту. КІНОХРОНІКА – кінофільм або кіножурнал, присвячений поточним подіям суспільного життя. МУЛЬТИПЛІКАЦІЯ – 1. Особливий вид кінознімання, об'єктом якого є серія малюнків або об'ємних фігур, що зображують послідовні фази руху і створюють на екрані ілюзію руху нерухомих об'єктів; анімація. // Об'єкт такого знімання. // Галузь кінематографії, що займається виробництвом фільмів таким методом. 2. лінгв. Те саме, що редуплікація. НАУКОВО-ПОПУЛЯРНИЙ – пов'язаний з науковими знаннями, адресованими широкому колу читачів. ПРИГОДНИЦЬКИЙ – 1. Побудований на пригодах (у 2 знач.). Пригодницька література – твір, у якому розповідається про незвичайні пригоди, захоплюючі мандрівки, географічні відкриття тощо. 2. Власт. тому, хто шукає пригод (у 2 знач.). ТРИЛЕР – особливий тип пригодницьких фільмів, літературних творів, в яких специфічні засоби повинні викликати у глядачів або читачів тривожне очікування, тривогу, страх. СТЕРЕОКІНО – вид кінематографії, при якому виникає враження об'ємності спостережуваних на екрані об'єктів. НАВЧАЛЬНИЙ – 1. Стос. до навчання, пов'язаний з ним. // Який займається питаннями освіти, навчання. 2. Признач. для навчання. ХУДОЖНІЙ – 1. Який стосується мистецтва, відтворення дійсності в образах. Художнє слово. Художній фільм. ІГРОВИЙ – признач. для гри. Ігровий майданчик. // Пов'язаний з грою акторів; художній (про кінематограф, кінофільм). Ігровий фільм.

Образотворче мистецтво

Театральне мистецтво

Театр - вид мистецтва, особливістю якого є художнє відображення життя за допомогою сценічної дії акторів перед глядачами. У перекладі з давньогрецької "театр" - "видовище".  

Форми театрального мистецтва

Театр драматичний

Театр музичний, Опера та балет, Оперета

Театр ляльковий

Пантоміма

Хореографічне мистецтво

Хореографія - мистецтво композиції танців та балету. "Хорея" в перекладі з давньогрецької означає "танець", а "графо" - "пишу". Хореографія "описує" танці та їхнє виконання. Мистейтво танцю синтетичне, адже без музики, що посилює виразність танцювальної пластики, яка дає їй емоційну та ритмічну основу, воно не може існувати. разм з тим - видовищне мистецтво, де визначальну роль відіграє не лише часова, але й просторова композиція танцю, зовнішній вигляд виконавців (костюм, грим).

Види танців

Народний танець, Українські танці, Гопак, Метелиця, Козачок, Аркан, Полька, Коломийка, Танці народів світу

Класичний танець, Балет, Історичні танці

Естрадний танець, Бальні танці, Сучасні танці

Музичне мистецтво

Музика - найпоетичніше, наймогутніше, найживіше з усіх мистецтв. Гектор Берліоз

Форма і зміст

Зміст музики складають художньо-інтонаційні образи, тобто відбиті в усвідомленому звучанні результати відображення, перетворення та естетичної оцінки об'єктивної реальності людиною. Згідно з сучасними уявленнями, такі образи кодуються і зберігаються на нейродинамічному рівні в головному людини, щоправда форми її кодування дещо відрізняються від невербальних інформаційних потоків. Більшою мірою сприйняття конкретних образів і сигналів є функцією правої півкулі мозку, отже, вважається, що саме права півкуля більшою мірою відповідальна за музичну діяльність. Матеріальне втілення змісту музики, способом його існування є музична форма. Дослідники вважають музичну форму складною ієрархічною структурою, в якій можна виділити такі рівні як звуковий (фонічний), інтонаційно-мовний, фактурний та композиційний. Зміст і форма виступають як ідеальна та матеріальна сторона музичного твору. В радянському музикознавстві музична форма вважалася другорядною відносно змісту, проте пов'язаною зі змістом зворотнім зв'язком. В той же час поширена думка про те, що музика не мусить містити нічого, окрім власне музичних звуків, в цьому випадку поняття змісту і форми музики є тотожними. В сучасному музикознавстві набуває ваги точка зору, згідно якої зміст музики може бути представлений двома складовими — «спеціальною», притаманною тільки музиці і зазвичай описуваному термінами музичного формотворення, і «неспейціального», присутнього як в музиці так і поза нею, і зазвичай описуваного через образні асоціації, емоційні характеристики тощо.

Функції

1. Гедоністична функція — обумовлюється здатністю музики приносити слухачам насолоду. 2. Експресивна функція — обумовлюється природною потребою людини в зовнішньому (наприклад, жестикуляційному, мімічному, звуковому) вираженні сильних емоцій та почуттів. 3. Комунікативна функція музики базується на знаковому використанні звукових форм. Це дає всі підстави вважати музику особливою мовою. 4. Пізнавальна функція — пов'язана із природним потягом людини до нової інформації, нового досвіду. У процесі розвитку свідомості окремої особи як соціальної істоти зростають стійкі мотиви пізнавальної діяльності. 5. Духовно-катарсична функція — обумовлюється можливістю музики викликати могутні емоційні потрясіння, які здійснюють «шляхом співчуття і страху очищення … пристрастей». 6. Магічно-сугестивна функція — обумовлюється здатністю музики вводити людину в певний психічний стан. З цією функцією багато вчених пов'язують виникнення музичного мистецтва. Як різновид магічно-сугестивної, розглядають також «терапевтичну функцію». 7. Суспільно-організаційна функція — зумовлена фундаментальною суспільною потребою об'єднання людей у цілісні соціальні структури.

Типи

1. Поп 2. Рок 3. Hip-hop 4. Реп 5. House 6. Fank 7. Класика 8. Джаз

Стилі

В залежності від генези музичного стилю, розрізняють: Авторський стиль - стиль того чи іншого конкретного композитора чи виконавця. В кожному конкретному випадку авторський стиль може бути незмінним або змінюватись разом з еволюцією митця. В цьому разі говорять про «ранній», «зрілий» чи «пізній» і т.п. стилі. Національний стиль може виражатися у використанні певних впізнаваних елементів національного музичного фольклору - в цьому випадку національний стиль є легко впізнаваним, або, в складнішому випадку - національний стиль відбиває певні соціокультурні аоб соціопсихологічні особливості тієї чи іншої національної культури. Історичний стиль - стиль, в якому знаходять втілення теоретичні уявлення про мистецтво і філософію, світовідчуття, естетику певного часу. Генетична єдність історичного стилю є найбільш проблематичною. тому часто музикнознавці оминають термін історичний стиль, використовуючи терміни «епоха».

Музичні інструменти

Жанри

Музичний жанр (фр. genre — рід, вид, тип, манера) — багатозначне поняття, що характеризує класифікацію музичної творчості за родами і видами, з огляду на їх походження, умови виконання, сприймання та інші ознаки (зміст, структура, засоби виразності, склад виконавців тощо). Поняття музичного жанру відображає основну проблему музикознавства і музичної естетики — взаємозв'язок між позамузичними факторами творчості з її суто музичними характеристиками. Музичний жанр є одним із найважливіших засобів художнього ототожнення. Існують різні способи класифікації музичних жанрів. Музикознавець Т. В. Попова пропонує класифікувати жанри за умовами їх побутування і виконання. За цією класифікацією розрізняють жанри: Народної музики (музичний фольклор) Розважальної музики (в тому числі музика сучасної естради) Камерної музики (що виконується камерними ансамблями) Симфонічної музики (виконується великими оркестрами) Хорової музики (виконується хоровими колективами) Театральної музики (в тому числі опери, музики до спектаклів, кінофільмів тощо)

Розважальна музика

Народна музика

Хорова музика

Симфонічна музика

Камерна музика

Театральна музика

Види музичних творів

Вокальні твори

Інструментальні твори

Музично-театральні жанри

Опера

Балет

Оперета

Мюзикл

Література

Л

Види

Художня

Навчальна

Історична

Наукова

Довідкова

Технічна

Роди

Епос

Лірика

Драма

Жанри

Стилі мистецтва

Античність

Романський

Готичний

Стиль епохи Відродження

Бароко

Класицизм

Романтизм

Реалізм

Імпресіонізм

Модернізм

Постмодернізм