ТВАРИНИ

1. Свійські

1.1. Свійські тварини (наукове означення)[1] — зоологічні види тварин, що повністю або частково утримуються людиною, живуть з людиною та розводяться нею. Більшість з них були приручені доісторичною людиною, деякі ж приручаються тільки нещодавно (наприклад: страус). Більшість свійських тварин належать до хребетних. Кількість видів свійських тварин у порівнянні з загальною кількістю видів тварин набагато менша.

2. Рослиноїдні

2.1. Рослиноїдні або травоїдні, фітофаги (лат. Herbivore) — тварини, що живляться лише рослинною їжею. Є так званими первинними споживачами в харчових ланцюгах. До рослиноїдних належать губки, більшість червів і три чверті всіх комах. Серед хребетних абсолютних фітофагів не існує, всі вони частково використовують тваринну їжу, оскільки їм необхідні певні незамінні амінокислоти тваринного походження. Рослиноїдні — консументи першого порядку, забезпечують перший етап переробки біомаси рослин у екосистемах. При порушенні стабільності екосистеми рослиноїдні тварини можуть давати спалахи чисельності, завдаючи значної шкоди рослинам.

3. Дикі

3.1. Дичина - дикі тварини (ссавці і птахи), які є об'єктами полювання та мисливської кухні: зайці, фазани, перепілки, сарни, олені, качки.

4. Комахи

4.1. Кома́хи (Insecta) — клас членистоногих тварин з підтипу трахейнодихаючих. Найчисельніший і найрізноманітніший клас в усьому тваринному царстві: станом на серпень 2013 року було відомо 1 070 781 вид комах, включно з 17 203 викопними видами[1]; однак науковці припускають, що загальна кількість існуючих видів комах складає від близько 2 мільйонів[2] до 5—6[3][4] і навіть 8[5] мільйонів видів. Вивчає комах наука ентомологія.

5. Риби

5.1. Ри́би (Pisces) — парафілетична група водних хребетних тварин, зазвичай холоднокровних (точніше екзотермних) із вкритим лусками тілом та зябрами, наявними протягом всього життя. Активно рухаються за допомогою плавців (часто видозмінених) або руху всього тіла. Риби поширені як у морських, так і в прісноводних середовищах, від глибоких океанічних западин до гірських струмків. Риби мають велике значення для всіх водних екосистем як складова частина харчових ланцюгів та велике економічне значення для людини через споживання їх у їжу. Люди як виловлюють диких риб, так і розводять їх у створених з цією метою господарствах.

6. Земноводні

6.1. Це перші наземні хребетні, котрі зберігають тісний зв'язок з водним середовищем. Розмножуються у воді (у частини видів, зокрема, у поширеної в Карпатах саламандри, відоме яйцеживородіння). У процесі індивідуального розвитку земноводні проходять стадію водної личинки, що дихає зябрами. У дорослих, окрім легень, як додаткового органу дихання використовується шкіра, вкрита слизом, що також засвідчує їхній тісний зв'язок з вологими біотопами.

7. Плазуни

7.1. Плазуни́, або Репти́лії (Reptilia) — традиційний клас хребетних тварин, частина клади зауропсидів. Представники класу не утворюють клади, і тому сучасні кладистичні класифікації не розглядають плазунів як таксон[1], хоча згідно з іншими класифікаціями він не скасований. Представники групи — холоднокровні тварини з розмірами тіла від декількох сантиметрів до 10 м. У світі відомо близько 8 тисяч видів плазунів[2].

8. Птахи

8.1. Птахи́ (Aves) — клас теплокровних яйцекладних вищих хребетних тварин, які пересуваються на двох ногах, а їхні передні кінцівки перетворилися на крила. Станом на 2007 рік нараховують від 9.800[1] до 10.500[2] видів птахів. Вони населяють усі екосистеми Земної кулі від Арктики до Антарктики. Розміри видів коливаються від 5 см (колібрі) до 2,75 м (страус). Птахи — це спеціалізована гілка хребетних, що виникла від тероподних динозаврів у юрському періоді (близько 160 млн років тому).

9. Хижі

9.1. Всеїдні (лат. omnivore си лат. omniphage), або пантофаги — тварини, в раціоні яких присутня як рослинна так і їжа тваринного походження. Деякі з представників всеїдних можуть їсти падло. Всеїдних тварин неможливо віднести до конкретного трофічного виду, тому вважається, що такі організми представляють одразу декілька трофічних рівнів, а їх участь у кожному з рівнів пропорційна складу їх дієти.