1. «Звітти»
2. «Касаційна заява»
2.1. Скасування всіх законодавчих актів, що стосуються кримських татар, виданих з 1944 до 1976 року
2.2. В разі невиконання вимоги розв'язати «кримськотатарське питання», народ залишає за собою право звернутися до Міжнародного суду в Гаазі
3. боролися за фактичне, а не декларативне визнання свободи совісті, відновлення українських греко-католицької та автокефальної православної церков, свободу діяльності протестантських сект
3.1. Йосип Тереля
3.1.1. один із організаторів Комітету захисту Української греко-католицької церкви
3.2. Василь Романюк
3.2.1. зросли опозиційні тенденції в Російській православній церкві
3.3. члени протестанських сект євангельських християн-баптистів, єговістів тощо.
3.3.1. Петро Вінс
3.3.1.1. член УГС
3.3.2. Георгій Вінс
3.3.2.1. один із провідників-баптистів
4. Релігійне дисиденство
5. Боротьба з дисиденством
5.1. Арешт близько двох десятків тих, хто протестував
5.2. Судити дисидентів відкритим судом
5.3. Не набув широкої підтримки на Україні
5.4. Дисиденти не сформулювали виразної політичної програми
5.5. Ополчилися всі потужні сили радянської системи й особливо всемогутній КДБ
5.6. Мали вузьку соціальну базу, що складалася майже виключно з інтелігенції
5.7. Намагалися ізолювати дисидентів від суспільства й, застосовуючи до них методи дедалі більшого тиску, змусити їх покаятися або замовкнути
5.7.1. Відмовляли в робочих місцях, у можливості здобуття освіти їхнім дітям й навіть у даху над головою
5.8. Найвпертіших засуджували до тривалих термінів ув'язнення або запроторювали до психіатричних лікарень
5.9. Українські дисиденти не мали захисту «парасолі гласності»
6. Рух за національних меншин( кримських татар)
6.1. У вересні 1965 року активісти національного руху кримських татар почали збирати відомості про втрати під час депортації та в місцях заслання.
6.2. 21 липня 1967 року відбулася зустріч делегації активістів руху з представниками політичного керівництва країни
6.2.1. Ю. Андропов
6.2.2. М. Георгадзе
6.2.3. М. Щолоков
6.2.4. Р. Руденко
6.3. Петро Григоренко закликав кримських татар не замикатися у «вузько національній шкаралупі», порадив їм звертатися по допомогу до радянської та світової громадськості
6.3.1. Демонстрація, що відбулася 21 квітня 1968 року в Чирчику Ташкентської області, була жорстоко розігнана, десять її учасників постали перед судом
6.3.2. Допомагали(адвокати)
6.3.2.1. Софія Каллістратова
6.3.2.2. Леонід Попов
6.3.2.3. Юрій Поздєєв
6.3.2.4. Володимир Ромм
6.3.3. 17 травня 1968 року в Москві відбулася демонстрація до чергової річниці депортації
6.3.3.1. Більшість учасників, були затримані та побиті міліціонерами й співробітниками КДБ, під конвоєм їх посадили в потяги та вислали в місця проживання
6.3.4. Самвидави
6.3.4.1. «Інформації»
6.3.5. Представники старшого покоління
6.3.5.1. Джеппар Акімов
6.3.5.2. Амза Аблаєв
6.3.5.3. Мустафа Халілов
6.3.6. Представники близькі до правозахисників
6.3.6.1. Мустафа Джемілєв
6.3.6.2. Решат Джемілєв
6.3.6.3. Ельдар Шабанов
6.4. Айше Сеїтмуратова
7. Рух за національних меншин( кримських татар)
8. доводити факти порушення прав людини та націй в Україні до відома ширших кіл української та міжнародної громадськості, до урядів інших держав
9. певна частина цієї течії обстоювала ідею відокремлення України від СРСР мирним шляхом
10. виступали на захист прав і свобод усіх народів та їх співпрацю в боротьбі за умови життя, гідні цивілізованого світу
11. Ігор та Ірина Калинці
12. знайомити громадян України з Декларацією ООН про права людини
13. М.Косів
14. С. Караванський
15. Правозахисне або демократичне дисидентство
15.1. Українська Гельсінська група
15.1.1. створена 9 листопада 1976 як об'єднання діячів українського правозахисного руху
15.1.1.1. Засновники
15.1.1.1.1. Микола Руденко
15.1.1.1.2. Оксана Мешко
15.1.1.1.3. Олександр Бердник
15.1.1.1.4. Левко Лук'яненко
15.1.1.1.5. Олексій Тихий
15.1.1.1.6. Іван Кандиба
15.1.1.2. Учасники
15.1.1.2.1. Віталій Калиниченко
15.1.1.2.2. Василь Стрільців
15.1.1.2.3. Василь Стус
15.1.1.2.4. Петро Вінс
15.1.1.2.5. Стефанія Шабатура
15.1.2. збирати докази порушення прав людини та скарги постраждалих
16. Національно- орієнтоване дисидентство
16.1. засуджували шовінізм, імперську політику центру, форсовану русифікацію
16.2. Представники
16.2.1. І. Дзюба
16.2.2. В. Мороз