1. співробітництво психолога і логопеда
1.1. оцінювання рівня психічного та мовленнєвого розвитку дитини та узгодження отриманих результатів;
1.2. участь у складанні та реалізації індивідуальної програми розвитку дітей з ООП (рекомендації, консультації педагогам у здійсненні навчально-виховного процесу);
1.3. панування та проведення спільних індивідуальних та групових занять;
1.4. проведення консультацій з питань психологічних аспектів розвитку, навчання і виховання дітей,, специфіки логопедичної роботи з дітьми з ООП для педагогів і батьків;
1.5. розробка програм психологічної освіти педагогів навчального закладу з елементами логопедичної роботи
2. співробітництво соціального педагога з іншими педагогами
2.1. Участь у розробціі ііндивіідуальноїї Програми розвитку дитини
2.1.1. оцінювання рівня психофізичного розвитку дитини в межах своєї компетенції; надання до Програми узагальненої інформації про результати проведеного вивчення дитини; надання до Програми рекомендацій стосовно врахування індивідуальних особливостей дитини у навчально-виховному процесі.
2.2. Консультування педагогіів
2.2.1. щодо технологій актуалізації особистісного потенціалу розвитку дитини; щодо особливостей розвитку, спілкування, професійної орієнтації, соціальної адаптації дитини; щодо подолання труднощів спілкування та соціальної адаптації; щодо використання резервів, які можна використовувати у корекційно-розвивальній роботі.
2.3. Інформування вчителя та асистента вчителя
2.3.1. про соціально-психологічний клімат в колективі та статус дитини в групі; про зміст соціального паспорту дитини з метою організації ефективного соціально- педагогічного супроводу дитини.
3. співробітництво фахівців загальної та спеціальної освіти
3.1. Формування груп навчальних закладів (ЗЗСО з інклюзивною формою навчання, спеціальних навчальних закладів, реабілітаціійних центрів), які інтегрують ресурси для вирішення завдань інклюзивної освіти.
3.2. Укладання відповідних угод між ЗЗСО з інклюзивною формою навчання та спеціальним навчальним закладом, медичною установою. За такої моделі вчитель-дефектолог, працюючи штатним працівником спеціального навчального закладу співпрацює (проводить індивідуальніі заняття, надає консультації) із ЗЗСО з інклюзивною формою навчання.
3.3. Організація співпраці зі спеціалістами ІРЦ, які проводять індивідуальні заняття, консультують педагогіів і батькіів.
4. співробітництво вчителя і асистента вчителя
4.1. Обов’язки вчителя:
4.1.1. складати плани уроків та проводити уроки; контролювати навчання учнів та допомагати їм; надавати матеріали асистентові вчителя
4.2. Обов’язки асистента вчителя:
4.2.1. докладніше пояснювати елементи уроку тим учням, у яких виникають труднощі; контролювати виконання вправ на закріплення; контролювати процес, вести записи
4.3. Спільні обов’язки:
4.3.1. обговорювати та прогнозувати очікувані результати; обговорювати окремі методи, технології навчання та його результати; вносити необхідні зміни (адаптації,, модифікації, доповнення) до планів уроків
5. співробітництво психолога з вчителем і асистентом вчителя
5.1. Участь у розробці індивідуальної Програми розвитку дитини
5.1.1. оцінювання рівня психофізичного розвитку дитини в межах своєї компетенції; надання до Програми узагальненої інформації про результати проведеного вивчення дитини (особливостей її психічного розвитку) на основі її діагностичного обстеження; надання до Програми рекомендацій стосовно врахування індивідуальних особливостей дитини у навчально-виховному процесі та взаємодії зі шкільним
5.2. Консультування педагогіів
5.2.1. консультування вчителя та асистента вчителя щодо врахування індивідуальних особливостей психічного розвитку дитини в процесі організації навчально-виховної роботи в групі/класі.
5.3. Формування психологіічноїї готовностіі педагогіів закладу до роботи з діітьми з ООП
5.3.1. розробка і реалізація програм (проведення тренінгових занять, лекторіїв, семінарів, консиліумів, виступів тощо) з формування психологічної готовності учасників навчально-виховного процесу до роботи з дітьми з психофізичними порушеннями, спрямованої на подолання упередженого ставлення до дітей з ООП, руйнування міфів і стереотипів, стигматизації та дискримінації, уникнення використання медичної термінології.