Однорідні члени речення

1. Не належать до однорідних членів речення:

1.1. - слова у фразеологічних зворотах

1.2. - слова в однаковій формі, що виступають єдиним присудком

1.3. - слова, що повторюються з метою підкреслення тривалості дії, множини предметів

2. Граматичними засобами вираження однорідності є сурядні сполучники:

2.1. - єднальні

2.2. - протиставні

2.3. - розділові

3. Розділові знаки між однорідними членами речення

3.1. Кома не ставиться:

3.1.1. - коли розділові та єднальні сполучники вжиті один раз:

3.1.2. - між двома дієсловами в однаковій формі, що вказують на рух і його мету:

3.1.3. у стійких фразеологічних висловах:

3.2. Кома ставиться:

3.2.1. - між однорідними членами, коли немає сполучників:

3.2.2. - між однорідними членами речення, з’єднаними протиставними сполучниками:

3.2.3. - між однорідними членами речення, з’єднаними повторюваними сполучниками:

3.2.4. - між парами однорідних членів, з’єднаних сполучниками:

3.3. Крапка з комою

3.3.1. ставиться між однорідними членами речення, коли вони значно поширені або мають свої розділові знаки, або значно віддалені за змістом:

3.4. Тире ставиться:

3.4.1. - між однорідними членами речення при протиставленні:

3.4.2. - коли наступний однорідний член (присудок) виражає причину, наслідок, швидку зміну подій, уточнення:

4. Однорідні члени можуть поєднуватися за допомогою:

4.1. сполучників сурядності

4.2. інтонації, що на письмі позначається комою або крапкою з комою

4.3. обох цих способів

5. Однорідні члени речення бувають :

5.1. непоширені

5.2. поширені

6. Однорідні члени речення мають такі ознаки:

6.1. - займають позицію одного члена речення;

6.2. - пов’язані з тим самим членом речення підрядним зв’язком;

6.3. - виражають однотипні поняття;

6.4. - пов’язані між собою сурядним зв’язком;

6.5. - мають переважно однакове морфологічне вираження.