1. Однорідні члени можуть поєднуватися за допомогою:
1.1. сполучників сурядності
1.2. інтонації, що на письмі позначається комою або крапкою з комою
1.3. обох цих способів
2. Однорідні члени речення бувають :
2.1. непоширені
2.2. поширені
3. Однорідні члени речення мають такі ознаки:
3.1. - займають позицію одного члена речення;
3.2. - пов’язані з тим самим членом речення підрядним зв’язком;
3.3. - виражають однотипні поняття;
3.4. - пов’язані між собою сурядним зв’язком;
3.5. - мають переважно однакове морфологічне вираження.
4. Не належать до однорідних членів речення:
4.1. - слова у фразеологічних зворотах
4.2. - слова в однаковій формі, що виступають єдиним присудком
4.3. - слова, що повторюються з метою підкреслення тривалості дії, множини предметів
5. Граматичними засобами вираження однорідності є сурядні сполучники:
5.1. - єднальні
5.2. - протиставні
5.3. - розділові
6. Розділові знаки між однорідними членами речення
6.1. Кома не ставиться:
6.1.1. - коли розділові та єднальні сполучники вжиті один раз:
6.1.2. - між двома дієсловами в однаковій формі, що вказують на рух і його мету:
6.1.3. у стійких фразеологічних висловах:
6.2. Кома ставиться:
6.2.1. - між однорідними членами, коли немає сполучників:
6.2.2. - між однорідними членами речення, з’єднаними протиставними сполучниками:
6.2.3. - між однорідними членами речення, з’єднаними повторюваними сполучниками:
6.2.4. - між парами однорідних членів, з’єднаних сполучниками:
6.3. Крапка з комою
6.3.1. ставиться між однорідними членами речення, коли вони значно поширені або мають свої розділові знаки, або значно віддалені за змістом:
6.4. Тире ставиться:
6.4.1. - між однорідними членами речення при протиставленні:
6.4.2. - коли наступний однорідний член (присудок) виражає причину, наслідок, швидку зміну подій, уточнення: