1. Підходи до створення інформаційних систем. Традиційні підходи до побудови інформаційних систем базуються на ідеї того, що на початку проекту складно визначити весь обсяг даних і які аналітичні задачі будуть розв'язуватись кінцевими користувачами.
1.1. Наприклад, методологія Oracle DWM FT (Datawarehouse Method Fast Track - метод створення сховищ даних "високошвидкісна траса") виходить з припущення, що розробники впродовж цілого життєвого циклу інформаційної системи будуть визначати і аналізувати вимоги до сховища даних.
1.2. Заснована на DSDM (Dynamic System Development Method - метод розробки динамічних систем) ця методологія реалізує підхід RAD (Rapid Application Development - швидка розробка аплікацій).
1.3. Методологія RAD отримала в наш час широке застосування у сфері створення автоматизованих інформаційних систем. Вона охоплює всі етапи життєвого циклу інформаційних систем.
1.3.1. Основні принципи RAD полягають в наступному:
1.3.1.1. використовується спіральна модель розробки;
1.3.1.2. повне завершення робіт на кожному етапі життєвого циклу не є обов'язковим;
1.3.1.3. застосування CASE-засобів і засобів швидкої розробки додатків;
1.3.1.4. тестування і розвиток проекту здійснюється одночасно з розробкою
1.3.2. Засоби RAD дають можливість реалізувати нову технологію створення інформаційних систем: об'єкти формуються як деякі діючі моделі (прототипи), функціонування яких узгоджується з користувачем, а потім розробник може переходити до остаточного формування додатків, не втрачаючи з виду загальної картини проектованої системи.
1.3.3. Серед основних засобів методології RAD слід назвати об'єктно-орієнтоване (візуальне) програмування. Перевага його в тому, що воно оперує стандартними інтерфейсними об'єктами. До першої групи таких об'єктів можна віднести списки, вікна, тексти, які можна легко зв'язати з базами даних і відобразити на екрані монітора. Друга група об'єктів є стандартними елементами керування - кнопки, перемикачі, прапорці, меню, за допомогою яких здійснюється керування даними.
1.3.4. Метод RAD добре зарекомендував себе при створенні невеликих аплікацій. Проте, подібно до того, як при створенні складних систем трансакцій підприємства виникає потреба в перетворенні бізнес-процесів, так при створенні інформаційних систем виникне необхідність створення структури, що орієнтована на виконання певної стратегії. Хоча розробники інформаційних систем будуть продовжувати ітеративне проектування за принципом "Чого бажаєте?", сьогодні найперспективнішим є бізнес-орієнтований підхід, що базується на BSC (Balanced Scorecard - система збалансованих показників).
1.4. Підхід BSC із самого початку визначає бізнес-аспекти аналізованих даних, що дозволяє проектувати інформаційно-аналітичну систему зверху-вниз паралельно із впровадженням на підприємстві MBO (Management objectives - управління, засноване на досягненні меті).
2. Для успішної реалізації проекту об'єкт проектування повинен бути насамперед адекватно описаний, побудовані повні і несуперечливі функціональні та інформаційні моделі ІС. Накопичений на даний час досвід проектування ІС показує, що це складна, трудомістка і тривала за часом робота, що вимагає високої кваліфікації фахівців, які беруть участь у ній
3. Сучасні засоби візуальної розробки додатків можуть бути розділені на дві групи:
3.1. УНІВЕРСАЛЬНІ - серед універсальних систем програмування найбільш популярними є Java і C++.
3.2. СПЕЦІАЛЬНІ - серед спеціалізованих слід виділити Oracle та MySQL.
4. Ручне проектування може застосовуватись для розробки відносно невеликих баз даних. Але, якщо база містить десятки і сотні різноманітних таблиць, то виникають складності з організацією даних, зокрема встановленням зв'язків між таблицями .
4.1. Для полегшення цього завдання за останні десятиліття у сфері технічних засобів програмування сформувався новий напрям CASE-технології (Computer-Aided Software/System Engineering - система автоматизованої розробки програм).
5. У 70-х і 80-х роках при розробці ІС досить широко застосовувалася структурна методологія, що надає в розпорядження розробників чіткі формалізовані методи опису ІС і прийнятих технічних рішень. Вона заснована на наочній графічній техніці: для опису різного роду моделей ІС використовуються схеми і діаграми. Наочність і чіткість засобів структурного аналізу дозволяла розробникам і майбутнім користувачам системи із самого початку неформально брати участь у її створенні, обговорювати і закріплювати розуміння основних технічних рішень
5.1. Однак донедавна проектування ІС виконувалося в-основному на інтуїтивному рівні з застосуванням неформалізованих методів, які базуються на мистецтві, практичному досвіді, експертних оцінках і дорогих експериментальних перевірках якості функціонування ІС. Крім того, у процесі створення і функціонування ІС інформаційні потреби користувачів можуть змінюватися або уточнюватися, що ще більше ускладнює розробку і супровід таких систем
5.1.1. неадекватна специфікація вимог;
5.1.2. нездатність виявляти помилки в проектних рішеннях;
5.1.3. низька якість документації, що знижує експлуатаційні якості;
5.1.4. тривалий цикл і незадовільні результати тестування.