1. У загальній теорії інновацій залежно від предметного змісту розрізнюють такі види нововведень:
1.1. техніко-технологічні (стосуються вдосконалення організаційно-виробничих процесів у промисловості)
1.2. соціально-економічні (спрямовані на оновлення економічних і суспільних явищ)
1.3. організаційно-управлінські (охоплюють різні сфери управлінської діяльності)
1.4. комплексні (органічне поєднання двох або всіх видів нововведень)
2. Типології педагогічних нововведень вибудувані на основі різноманітних підходів. Тому одне й те саме нововведення може з'явитися в різних типологічних групах (у двох і більше) залежно від того, яка його ознака буде в конкретному випадку взята до уваги.
3. Традиційно інновації в освіті поділяють на такі групи:
3.1. 1. Залежно від сфери застосування:
3.1.1. інновації у змісті освіти (оновлення змісту навчальних програм, підручників, посібників тощо)
3.1.2. інновації в технології навчання та виховання (оновлення методик викладання та взаємодії у виховному процесі)
3.1.3. інновації в організації педагогічного процесу (оновлення форм і засобів здійснення навчально-виховного процесу)
3.1.4. інновації в управлінні освітою (оновлення структури, організації і керівництва освітніми закладами)
3.1.5. інновації в освітній екології (архітектурне планування освітніх закладів, використання будівельних матеріалів, інтер'єр приміщень та ін.)
3.2. 2. Залежно від масштабу перетворень:
3.2.1. часткові (локальні, одиничні) нововведення, не пов'язані між собою
3.2.2. модульні нововведення (комплекс пов'язаних між собою часткових нововведень, що належать, наприклад, до однієї групи предметів, однієї вікової групи дітей тощо)
3.2.3. системні нововведення (охоплюють весь навчально-виховний заклад)
3.3. 3. Залежно від інноваційного потенціалу:
3.3.1. модифікаційні нововведення (пов'язані з удосконаленням, раціоналізацією, видозміною, модернізацією того, що має аналог або прототип)
3.3.2. комбінаторні нововведення (передбачають нове конструктивне поєднання елементів раніше відомих методик, які в такому варіанті ще не використовувались)
3.3.3. радикальні, або фундаментальні, глобальні, базові нововведення (вони, як правило, є відкриттями, найчастіше виникають у результаті творчої інтеграції і сприяють створенню принципово нових навчальних засобів)
3.4. 4. Залежно від позиції щодо свого попередника:
3.4.1. заміщуючі нововведення (їх запроваджують замість конкретного застарілого засобу). До них належать театральні, художні студії, спортивні секції, школи балету і танців тощо
3.4.2. скасовуючі нововведення (суть їх полягає у припиненні діяльності певних органів, об'єднання, у скасуванні форми роботи, програми без заміни їх іншими, якщо вони неперспективні з огляду на потреби розвитку навчального закладу або гальмують його)
3.4.3. відкриваючі нововведення (передбачають освоєння нової програми, нового виду освітніх послуг, нової технології тощо)
3.4.4. ретровведення (освоєння в навчально-виховному закладі нового, яке існувало в педагогічній практиці раніше)
3.5. 5. Залежно від місця появи:
3.5.1. нововведення в науці (оновлення педагогічної теорії)
3.5.2. нововведення в практиці (оновлення педагогічної практики)
3.6. 6. Залежно від часу появи:
3.6.1. історичні нововведення (відродження історико-педагогічної спадщини в нових умовах)
3.6.2. сучасні нововведення (інновації сьогодення)
3.7. 7. Залежно від рівня очікування, прогнозування і планування:
3.7.1. очікувані (планові) нововведення
3.7.2. неочікувані (незаплановані) нововведення
3.8. 8. Залежно від галузі педагогічного знання:
3.8.1. виховні нововведення (у галузі виховання)
3.8.2. дидактичні нововведення (у галузі навчання)
3.8.3. історико-педагогічні нововведення (у галузі історії педагогіки)