Спеціальна методика навчання описам

Get Started. It's Free
or sign up with your email address
Rocket clouds
Спеціальна методика навчання описам by Mind Map: Спеціальна методика  навчання описам

1. І. ПІДГОТОВЧИЙ ПЕРІОД

1.1. Основним завданням підготовчого періоду є навчити дитину виділяти у спостережуваному частини, ознаки, групувати їх, висловлюватися про них реченням.

1.2. вправи на впізнавання предмета за його описом;

1.3. Робота на цьому етапі включає:

1.4. порівняння предметів за суттєвими ознаками;

1.5. вправи на складання словосполучень і речень з опорою на зорове і тактильне сприймання предмета.

1.6. Прийоми навчання можуть бути різні: дидактичні вправи на розвиток спостережливості, запитання, порівняння, загадки, доповнення речень, створення їх за зразком.

2. ЕТАПИ ОСНОВНИХ ВИДІВ РОБОТИ НАВЧАННЯ ЗВ’ЯЗНОГО ОПИСОВОГО МОВЛЕННЯ

2.1. підготовчі вправи до опису предметів, явищ;

2.2. формування первинних навичок самостійного аналізу, опису;

2.3. опис предметів, явищ за основними ознаками;

2.4. навчання розгорнутого опису предмета, явища ( з включенням різних ознак, мікротем);

2.5. закріплення навичок опису, в процесі ігрових і предметно – практичних дій;

2.6. підготовка та навчання порівняльних описів предметів;

2.7. підготовка та навчання описів природи.

3. ІІ. ОСНОВНИЙ ПЕРІОД

3.1. Навчання опису відбувається у такій послідовності:

3.2. передбачає перехід від складання дітьми (за допомогою логопеда) опису простого предмета до більш самостійних і розгорнутих висловлювань (опису за запитаннями, за планом-схемою, без попереднього плану, з опорою на зразок, опис за уявленнями).

3.3. Навчання опису відбувається у такій послідовності:

3.4. 1. Робота над формуванням монологу опису починається у межах діалогу: відбувається опис основних якісних ознак (форма, колір, величина) на основі картинки (зображення простіше сприймається дітьми з ТВМ у порівнянні з натурою) за допомогою запитань. Попередньо логопедом надається зразок опису.

3.5. Навчання усного розгорнутого опису предметів (із включенням різних ознак і властивостей) за планом на основі встановленої схеми:

3.5.1. назвати сам об’єкт;

3.5.2. зазначити окремі ознаки та властивості у визначеній логопедом послідовності;

3.5.3. складові частини, місце розташування та призначення;

3.5.4. належність предмета до певної групи (узагальнене поняття);

3.5.5. визначення свого ставлення до предмета.

3.6. 2. Опис предметів за планом, який не тільки встановлює послідовність, але і визначає зміст описової розповіді. Він подається у вигляді карточок-символів, порядок і число яких змінюється в залежності від теми і змісту роботи. Спочатку самостійний опис відбувається тільки за якісними ознаками.

3.7. 3. З’ясування додаткових визначальних ознак предмета на основі дослідження натуральних предметів, муляжів за допомогою органів чуття. Їх опис за запитаннями та самостійно за допомогою плану у вигляді карточок – символів (зображення кольору, форми, величини тощо).

3.8. 4. Навчання усного розгорнутого опису предметів (із включенням різних ознак і властивостей) за планом на основі встановленої схеми: назвати сам об’єкт; зазначити окремі ознаки та властивості у визначеній логопедом послідовності; складові частини, місце розташування та призначення; належність предмета до певної групи (узагальнене поняття); визначення свого ставлення до предмета.

3.9. 5. Самостійний розгорнутий опис на основі встановленої схеми.

3.10. 6. Опис предмета за уявленнями (творчий опис). Предмет відсутній, подається тільки його назва. Дитина повинна представити його за уявленнями і описати на основі наочного плану, а потім без нього.

3.11. 7. Складання порівняльного опису предметів у визначеному порядку: від найпростіших якісних ознак до розгорнутого порівняльного опису, від фактичного опису за уявленнями, тобто творчого.

3.12. Робота над формуванням монологу опису починається у межах діалогу: відбувається опис основних якісних ознак (форма, колір, величина) на основі картинки (зображення простіше сприймається дітьми з ТВМ у порівнянні з натурою) за допомогою запитань. Попередньо логопедом надається зразок опису.

3.13. Опис предметів за планом, який не тільки встановлює послідовність, але і визначає зміст описової розповіді. Він подається у вигляді карточок-символів, порядок і число яких змінюється в залежності від теми і змісту роботи. Спочатку самостійний опис відбувається тільки за якісними ознаками.

3.14. З’ясування додаткових визначальних ознак предмета на основі дослідження натуральних предметів, муляжів за допомогою органів чуття. Їх опис за запитаннями та самостійно за допомогою плану у вигляді карточок – символів (зображення кольору, форми, величини тощо).

3.15. Самостійний розгорнутий опис на основі встановленої схеми.

3.16. Опис предмета за уявленнями (творчий опис). Предмет відсутній, подається тільки його назва. Дитина повинна представити його за уявленнями і описати на основі наочного плану, а потім без нього.

3.17. Складання порівняльного опису предметів у визначеному порядку: від найпростіших якісних ознак до розгорнутого порівняльного опису, від фактичного опису за уявленнями, тобто творчого.

4. НАВЧАННЯ ОПИСАМ ЗА КАРТИНАМИ (А.М.Куріцина)

4.1. Картина – натюрморт. Об’єктом зображення є неживі предмети. Діти повинні скласти описову розповідь, маючи перед очима не окремий предмет, а групу предметів, що вимагає узагальнення знань і умінь.

4.2. Картина – натюрморт. Об’єктом зображення є неживі предмети. Діти повинні скласти описову розповідь, маючи перед очима не окремий предмет, а групу предметів, що вимагає узагальнення знань і умінь.

4.3. Опис портрету. Основне в цьому описі - допомогти дитині знаходити характерні особливості зображеного, вчити сприймати зовнішній світ людини, вглядаючись у вираз її обличчя. Це допомагає розвивати у дітей спостережливість і увагу до зовнішності людини, їхнє мовлення збагачується новою лексикою. Ця робота готує дітей до складання розповідей за сюжетними картинами.

4.4. Велику роль у цій підготовці приділяють невеличким тематичним екскурсіям у природу з цілеспрямованим спостереженням тих чи інших об’єктів, явищ. Кожна екскурсія обов’язково супроводжується бесідою, вступною, супроводжувальною, підсумковою. Формування цього виду реалістичного творчого зв’язного мовлення починають з опису окремих предметів або групи предметів. Паралельно відбувається розгляд та бесіда за сюжетно-пейзажними картинами та суто пейзажними картинами, під час яких збагачується словниковий запас дітей словами – ознаками, порівняннями. Відтворюючи у відповідях частину запитання, діти навчаються правильному оформленню поширених речень.

4.5. Опис портрету. Основне в цьому описі - допомогти дитині знаходити характерні особливості зображеного, вчити сприймати зовнішній світ людини, вглядаючись у вираз її обличчя.и.