Спеціальна методика навчання описам
af Alina Kutsenko
1. І. ПІДГОТОВЧИЙ ПЕРІОД
1.1. Основним завданням підготовчого періоду є навчити дитину виділяти у спостережуваному частини, ознаки, групувати їх, висловлюватися про них реченням.
1.2. вправи на впізнавання предмета за його описом;
1.3. Робота на цьому етапі включає:
1.4. порівняння предметів за суттєвими ознаками;
1.5. вправи на складання словосполучень і речень з опорою на зорове і тактильне сприймання предмета.
1.6. Прийоми навчання можуть бути різні: дидактичні вправи на розвиток спостережливості, запитання, порівняння, загадки, доповнення речень, створення їх за зразком.
2. ЕТАПИ ОСНОВНИХ ВИДІВ РОБОТИ НАВЧАННЯ ЗВ’ЯЗНОГО ОПИСОВОГО МОВЛЕННЯ
2.1. підготовчі вправи до опису предметів, явищ;
2.2. формування первинних навичок самостійного аналізу, опису;
2.3. опис предметів, явищ за основними ознаками;
2.4. навчання розгорнутого опису предмета, явища ( з включенням різних ознак, мікротем);
2.5. закріплення навичок опису, в процесі ігрових і предметно – практичних дій;
2.6. підготовка та навчання порівняльних описів предметів;
2.7. підготовка та навчання описів природи.
3. НАВЧАННЯ ОПИСАМ ЗА КАРТИНАМИ (А.М.Куріцина)
3.1. Картина – натюрморт. Об’єктом зображення є неживі предмети. Діти повинні скласти описову розповідь, маючи перед очима не окремий предмет, а групу предметів, що вимагає узагальнення знань і умінь.
3.2. Картина – натюрморт. Об’єктом зображення є неживі предмети. Діти повинні скласти описову розповідь, маючи перед очима не окремий предмет, а групу предметів, що вимагає узагальнення знань і умінь.
3.3. Опис портрету. Основне в цьому описі - допомогти дитині знаходити характерні особливості зображеного, вчити сприймати зовнішній світ людини, вглядаючись у вираз її обличчя. Це допомагає розвивати у дітей спостережливість і увагу до зовнішності людини, їхнє мовлення збагачується новою лексикою. Ця робота готує дітей до складання розповідей за сюжетними картинами.
3.4. Велику роль у цій підготовці приділяють невеличким тематичним екскурсіям у природу з цілеспрямованим спостереженням тих чи інших об’єктів, явищ. Кожна екскурсія обов’язково супроводжується бесідою, вступною, супроводжувальною, підсумковою. Формування цього виду реалістичного творчого зв’язного мовлення починають з опису окремих предметів або групи предметів. Паралельно відбувається розгляд та бесіда за сюжетно-пейзажними картинами та суто пейзажними картинами, під час яких збагачується словниковий запас дітей словами – ознаками, порівняннями. Відтворюючи у відповідях частину запитання, діти навчаються правильному оформленню поширених речень.
3.5. Опис портрету. Основне в цьому описі - допомогти дитині знаходити характерні особливості зображеного, вчити сприймати зовнішній світ людини, вглядаючись у вираз її обличчя.и.
4. ІІ. ОСНОВНИЙ ПЕРІОД
4.1. Навчання опису відбувається у такій послідовності:
4.2. передбачає перехід від складання дітьми (за допомогою логопеда) опису простого предмета до більш самостійних і розгорнутих висловлювань (опису за запитаннями, за планом-схемою, без попереднього плану, з опорою на зразок, опис за уявленнями).
4.3. Навчання опису відбувається у такій послідовності:
4.4. 1. Робота над формуванням монологу опису починається у межах діалогу: відбувається опис основних якісних ознак (форма, колір, величина) на основі картинки (зображення простіше сприймається дітьми з ТВМ у порівнянні з натурою) за допомогою запитань. Попередньо логопедом надається зразок опису.
4.5. Навчання усного розгорнутого опису предметів (із включенням різних ознак і властивостей) за планом на основі встановленої схеми:
4.5.1. назвати сам об’єкт;
4.5.2. зазначити окремі ознаки та властивості у визначеній логопедом послідовності;
4.5.3. складові частини, місце розташування та призначення;
4.5.4. належність предмета до певної групи (узагальнене поняття);
4.5.5. визначення свого ставлення до предмета.