1. Зовнішні дефекти
1.1. поверхнева пора — газова пора, що порушує суцільність по верхні зварного шва
1.2. усадкова раковина — порожнина, що утворюється внаслідок зсідання під час твердіння.
1.3. Порушення форми шва
1.3.1. підріз неперервний ( або підріз переривчастий — поздовжня заглибина на зовнішній поверхні валика зварного шва, що утворюється при зварюванні;
1.3.2. усадкова канавка— підріз з боку кореня одностороннього зварного шва, викликаний зсіданням по межі сплавлення;
1.3.3. перевищення випуклості стикового і кутового швів — надлишок наплавленого металу на лицьовій стороні шва (стикового і кутового, відповідно) понад установлене значення;
1.3.4. пропалювання — витікання металу зварювальної ванни, внаслідок якого утворюється наскрізний отвір у зварному шві;
1.3.5. нерівномірна ширина шва — відхилення ширини від установленого значення уздовж зварного шва
2. Внутрішні деферкті
2.1. Тріщини-порушення суцільності, викликане місцевим розривом шва, що може виникнути в результаті охолодження або впливу навантажень.
2.1.1. Холодні тріщини — локальні міжкристалічні руйнування металу зварних з'єднань у вигляді тріщин, що виникають у шві або пришовній зоні під дією власних залишкових механічних напружень, спричинених зварюванням.
2.1.2. Гарячі тріщини — це крихкі міжкристалічні руйнування металу шва і у пришовній зоні. Вони виникають у твердо-рідкому стані в процесі кристалізації і при високих температурах у твердому стані. Розташовуються на межі зерен.
2.2. Пори і порожнини-порушення суцільності довільної форми, утворене газами, що затримались у розплавленому металі, яка не має кутів.
2.2.1. розташовані скупченням— група газових порожнин (три або більше), розміщених купчасто з відстанню між ними меншою за три максимальні розміри найбільшої з порожнин;
2.2.2. розташовані ланцюжком — ряд газових пор, розміщених в лінію, звичайно паралельно до осі зварного — шва, з відстанню між ними, меншою за три максимальні розміри найбільшої з пор.
2.2.3. свищ — трубчаста порожнина в металі зварного шва, викликана виділенням газу. Форма та положення свища визначаються режимом твердіння та джерелом газу. Звичайно свищі групуються у скупчення та розподіляються ялинкоподібно;