1. Концептуальний базис сталого розвитку
1.1. Ноосферна теорія В. Вернадського
1.1.1. Ноосфера
1.1.2. Людина в ноосфері
1.1.3. Без створення мозку
1.1.4. Без наукової думки
1.1.5. Поява розуму
1.1.6. Організація науки
1.1.7. Наукова думка як соціальне явище
1.1.8. Основні шляхи розвитку наукової думки
1.1.9. Перша передумова переходу біосфери в ноосферу
1.1.10. Людина є біо-соціальною істотою
1.1.11. Завдання людини полягає в надані максимальної користі суспільству
1.1.12. Людський розум і праця мають бути спрямовані на вихід в космічний простір
1.2. Теорія людського капіталу
1.2.1. Величина людського капіталу дорівнює тому зростанню національного багатства, яке обумовлено індивідуальним внеском кожної особи
1.3. Концепція людського розвитку
1.3.1. Процес розширення можливостей вибору. Глобальна концепція людського розвитку виникла на базі теорії людського капіталу
2. Методичне забезпечення
2.1. Індикативний аналіз
2.1.1. Індикатори впливу
2.1.1.1. Визначення
2.1.1.2. Показники впливу
2.1.2. Індикатори стану
2.1.2.1. Визначення
2.1.2.2. Показники стану
2.1.3. Індикатори реагування
2.1.3.1. Визначення
2.1.3.2. Показники реагування
2.2. Оцінка ризику
2.2.1. Класифікація ризику
2.2.1.1. За джерелами ризику
2.2.1.2. За видами чинників ризику
2.2.1.3. За категоріями ризику
2.2.1.4. За масштабом небезпеки
2.2.1.5. За можливими видами збитків
2.2.1.6. За величиною ризику
2.2.1.7. Залежно від професії
2.2.1.8. За сприйняттям людьми
2.3. Екстернальності
2.3.1. Ефекти впливу на добробут окремих індивідуумів або колективів людей, яких виробники і споживачі товару чи послуги не беруть до уваги у своїх рішеннях при оцінюванні ефективності
2.3.1.1. Класифікація
2.3.1.1.1. Міжчасові
2.3.1.1.2. Глобальні
2.3.1.1.3. Міжрегіональні
2.3.1.1.4. Міжгалузеві
2.3.1.1.5. Локальні
2.4. Моделі оцінювання людського розвитку (або оцінювання людського розвитку)
2.4.1. Модель економічного зростання
2.4.1.1. Враховує накопичення знань як прояв соціальної активності
2.4.2. Модель оцінки людського капіталу
2.4.2.1. Форма капіталу, тому що служить джерелом майбутніх заробітків чи майбутніх задоволень
2.4.3. Модель попиту на здоров'я населення
2.4.3.1. Збільшення інвестицій у здоров'я знижує непродуктивну працю, підвищує дохід та рівень життя
3. Практична реалізація
3.1. Зелена економіка
3.1.1. Базові принципи переходу до зеленої економіки
3.1.1.1. Енергоефективність базових секторів економіки
3.1.1.2. Еколого-економічна ефективність
3.1.1.3. Ресурсозбереження
3.1.1.4. Соціальне партнерство
3.1.1.5. Єдність дій суб'єктів господарювання
3.1.1.6. Виховання суспільно свідомої молоді
3.1.2. Зелені сектори економіки
3.1.2.1. "Чисті" технології
3.1.2.2. Відновлювана енергетика
3.1.2.3. Водопостачання
3.1.2.4. Транспорт
3.1.2.5. Управління відходами
3.1.2.6. "Зелене" будівництво
3.1.2.7. Органічне сільське господарство
3.2. Низьковуглецевий розвиток
3.2.1. Розробка та застосування єдинної методики розрахунку викидів парникових газів
3.2.2. Впровадження ефективного контролю та перевірки викидів парникових газів підприємств
3.2.3. Створення передумов для запровадження в Україні дієвих ринкових та інших економічних інструментів
3.3. Екологізація економіки
3.3.1. Екологізація процес впровадження систем технологічних, управлінських та інших рішень, що дають змогу підвищувати ефективність використання природних ресурсів з одночасним збереженням або поліпшенням довкілля а управління. на різних рівнях іерархії управління
3.3.1.1. Екологізація промислового виробництва
3.3.1.2. Екологізація підприємницької діяльності
3.3.1.3. Екологізація науково-технологічного розвитку
3.3.1.4. Екологізація системи управління
3.3.1.5. Екологізація інвестиційної діяльності
3.3.1.6. Екологізація свідомості
4. Інноваційний розвиток
4.1. Основні поняття
4.1.1. Інноваційний розвиток
4.1.1.1. Неперервний процес якісних змін у структурі виробництва або соціальної сфери результаті створення, застосування та розповсюдження нових знань, машин, технологій
4.1.2. Інновації
4.1.2.1. Новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери
4.1.3. Інноваційна діяльність
4.1.3.1. Діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг
4.2. Індустрія 4.0
4.2.1. Програмний документ розвитку Індустрії 4.0 в Україні, який орієнтує основних стейкхолдерів цього напряму за головними пріоритетами та ініціативами 4.0
4.2.1.1. Напрями реалізації
4.2.1.2. Головні характеристики та технології
4.3. Інноваційна теорія (теорія розвитку) Й. Шумпетера
4.3.1. Основна ідея
4.3.1.1. Шумпетер пов'язує з новаторською діяльністю проблему циклічності, тому що вважає, що процес впровадження нововведень не протікає рівномірно. Він характеризується стрибками і ривками різної тривалості
4.3.1.2. Шумпетер назвав циклічний рух "творчим руйнуванням", у ході якого здійснюється безперервне відновлення виробничого апаратуй перехід на більш високий щабель розвитку
4.3.1.3. У процесі розвитку старі продукти і колишні форми виробництва виmісняються. Відбувається процес "творчого руйнування". Розвиток економіки на основі нововведень набуває циклічного характеру
4.4. Теорія "Чорний лебідь"
4.4.1. Визначення
4.4.2. Поняття
5. Концепція сталого розвитку
5.1. Ідея
5.1.1. Сталий розвиток - це такий розвиток, що задовольняє потреби сучасного покоління не наряджаючи на ризик здатність майбутніх поколінь задовольняти свої потреби
5.2. Основні поняття
5.2.1. Стійкість соціальної підсистеми
5.2.2. Стійкість екологічної підсистеми
5.2.3. Стійкість економічної підсистеми
5.3. Загрози
5.3.1. Геополітичні
5.3.2. Соціальні
5.3.3. Інформаційно-технологічні
5.4. Принципи
5.4.1. Економічне зростання
5.4.2. Охорона навколишнього середовища
5.4.3. Соціальна справедливість
5.4.4. Раціональне використання природніх ресурсів
5.4.5. Стабілізація чисельності населення
5.4.6. Освіта
5.4.7. Міжнародне співробітництво
5.5. Цілі
5.5.1. Подолання бідності
5.5.2. Подолання голоду, розвиток сільського господарства
5.5.3. Міцне здоров'я і благополуччя
5.5.4. Якісна освіта
5.5.5. Гендерна рівність
5.5.6. Чиста вода та належні санітарні умови
5.5.7. Доступна та чиста енергія
5.5.8. Гідна праця та економічне зростання
5.5.9. Промисловість, інновації та інфраструктура
5.5.10. Скорочення нерівності
5.5.11. Сталий розвиток міст і громад
5.5.12. Відповідальне споживання та виробництво
5.5.13. Пом'якшення наслідків зміни клімату
5.5.14. Збереження морських ресурсів
5.5.15. Захист та відновлення екосистем суші
5.5.16. Мир, справедливість та сильні інститути
5.5.17. Партнерство заради сталого розвитку
5.6. Міжнародні і вітчизняні документи (програми)
5.6.1. Декларарація тисячоліття ООН, ухвалена Резолюцією 55/2 Генеральної Асамблеї 8 вересня 2000 року
5.6.2. Програма дій з подальшого впровадження Порядку денного на XXI століття, ухвалена Резолюцією A/S-19/29 Генеральної Асамблеї ООН 28 червня 1997 року
5.6.3. Йоганнесбурзька декларація зі сталого розвитку, ухвалена 4 вересня 2002 року
5.6.4. План виконання рішень Всесвітнього саміту на вищому рівні зі сталого розвитку, ухвалений 4 вересня 2002 року
5.6.5. Резолюція А/RES/60/1, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 16 вересня 2005 року, "Підсумковий документ Всесвітнього саміту 2005 року"; - Резолюція A/RES/66/288, прийнята Генеральною Асамблеєю на Конференції ООН зі сталого розвитку "Ріо+20" 27 червня 2012 року, "Майбутнє, якого ми прагнемо"
5.6.6. Резолюція A/RES/70/1, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 25 вересня 2015 року, про підсумковий документ "Перетворення нашого світу: Порядок денний сталого розвитку 2030"
6. Науковий базис дослідження сталого розвитку
6.1. Синергетика
6.1.1. Міждисциплінариний напрямок наукових досліджень, в рамках якого досліджуються процеси самоорганізації і само дезорганізації, процеси переходу від хаосу до порядку і навпаки в відкритих нелінійних середовищах найрізноманітнішої природи
6.1.1.1. Основні принципи
6.1.1.1.1. Теорія самоорганізації в системах різноманітної природи
6.1.1.1.2. Вивчає нелінійні відкриті дисипативні системи
6.1.1.1.3. Основні принципи синергетичного підходу
6.2. Теорія прийняття рішень
6.2.1. Область дослідження, в якій використовуються поняття і методи математики, статистики, економіки, менеджменту і психології, яка вивчає закономірності вибору людьми шляхів вирішення різного роду завдань, а також досліджує способи пошуку найбільш вигідних з можливих рішень
6.3. Теорія хаосу
6.3.1. Підрозділ математики та фізики, який займається дослідженням систем, динаміка яких, за певних умов, значною мірою залежить від початкових умов, що робить довгострокове прогнозування неможливим. Через те що, з одного боку, динаміка поведінки таких систем відповідає законам фізики, а, з другого, виглядає нерегулярною, вона називається детермінованим хаосом. Хаотичні системи є нелінійними динамічними системами
6.4. Теорія фракталу
6.4.1. Теорія фракталів як наука спирається на геометрію та теорію розмірності. Фрактальна геометрія пов'язана з вивченням нерегулярних множин, тобто володіють хаотичною, нетривіальною структурою на всіх масштабах
7. Інформаційні технології
7.1. Комп'ютерні системи моніторингу
7.1.1. Формування циклу опитування джерел початкової інформації
7.1.2. Прийом первинних даних та перетворення їх
7.1.3. Редагування пошкоджених даних
7.1.4. Розподілення даних за функціями обробки
7.1.5. Обробка інформації
7.1.6. Підготовка даних до видачі: контроль якості даних
7.2. Системи для аналізу безпеки технічних систем
7.2.1. SAPHIRE 7.27
7.2.1.1. Розробка імовірнісних моделей ризиків для промислових об'єктів. Основана на коді IRRAS - "Інтегрована система аналізу надійності і ризику"
7.2.2. RiskSpectrum PSA Professional
7.2.2.1. Імовірнісний аналіз ризику і надійсності методом дерев відмов і дерев подій
7.2.3. АРБИТР
7.2.3.1. Автоматизоване структурно-логічне моделювання і розрахунок надійності і безпеки систем
7.2.4. НОСТРАДАМУС
7.2.4.1. Прогнозування радіаційної обстановки при викидах радіаційних матеріалів в аерозольній і газовій формі в атмосферу
7.2.5. СВЕЧА
7.2.5.1. Моделювання процесів руйнування активної зони на початковій стадії тяжкої аварії
7.2.6. СОКРАТ
7.2.6.1. Моделювання фізичних процесів на всіх етапах розвитку аварійного процесу від початкової події до виходу розплаву за межі корпусу реактора з урахуванням конструктивних особливостей ВВЕР
7.3. Візуалізація просторової інформації
7.3.1. Геоінформаційні системи і технології орієнтовані переважно на обробку просторово-розподілених даних, вони подають оброблену інформацію у вигляді різних карт, картодіаграм, тривимірних і анімізованих зображень