Науково-дослідницька діяльність студентів вищих навчальних закладів України є одним із основних ...
1. Науково-дослідницька діяльність студентів ВНЗ здійснюється за трьома основними напрямами:
1.1. науково-дослідницька робота, що є невід'ємним елементом навчального процесу і входить до календарно-тематичних та навчальних планів, навчальних програм як обов'язкова для всіх студентів;
1.2. науково-організаційні заходи: конференції, конкурси та ін.
1.3. науково-дослідницька робота студентів поза навчальним процесом: написання статей, участь в гуртках, секція тощо.
2. Робота студентів у проблемних групах і виконання проектів
2.1. Цей вид самостійної роботи має на меті формування вмінь і навичок співпраці з іншими членами групи для розв'язання не лише теоретично важливого, а й практично значущого питання, а також навичок збирання інформації з конкретної проблеми і на основі її опрацювання вироблення відповідних висновків і пропозицій щодо можливих шляхів розв'язання даної проблеми.
2.2. Вибір проектів і формування робочих груп здійснюються студентами на добровільних засадах, і лише за необхідності (значного дублювання обраних тем, надмірної чи недостатньої кількості добровільних учасників певного проекту тощо) викладач вносить певні корективи.
2.3. Виконання проектів здійснюється студентами самостійно, але на кожному з етапів роботи (визначення джерел і методів збирання інформації, складання плану виконання проекту тощо) викладач здійснює контроль і в разі необхідності надає студентам потрібну методичну допомогу.
3. Методи і техніка дослідження
3.1. Вибір конкретних методів дослідження диктується характером фактичного матеріалу, умовами і метою конкреного дослідження. Методи є упорядкованою системою, в якій визначається їх місце відповідно до конкретного етапу дослідження, використання технічних прийомів і проведення операцій з теоретичним і фактичним матеріалом у заданій послідовності.
3.1.1. Візуальні, або графічні, методи – графіки, схеми, діаграми, картограми та ін. дають змогу отримати синтезоване уявлення про досліджуваний об'єкт і водночас наочно показати його складові, їхню питому вагу, причинно-наслідкові зв'язки, інтенсивність розподілу компонентів у заданому об'ємі
3.1.2. Методи дедукції та індукції, що різняться вихідним етапом аналізу. Вони доповнюють один одного і можуть використовуватися з метою верифікації – перевірки істинності гіпотез і висновків.
3.1.3. Експериментально-ігрові методи безпосередньо стосуються реальних об'єктів, які функціонують у конкретній ситуації, і призначаються для прогнозування результатів.
3.1.4. Спостереження — систематичне цілеспрямоване вивчення об'єкта. Це найелементарніший метод, який є, як правило, складовою інших емпіричних методів.
3.1.5. Порівняння– один із найпоширеніших методів пізнання. Це процес встановлення подібності або відмінності предметів та явищ дійсності, а також знаходження загального, притаманного двом або кільком об'єктам.
3.1.6. На етапі збору фактичного матеріалу і його первинної систематизації використовують методи опитування (анкетування, інтерв'ювання) і експертних оцінок, а також лабораторні експерименти (спостереження за документними джерелами інформації, тестування) і польові експерименти, такі як відсторонене і приховане спостереження, а також «включене» спостереження — співучасть у дослідженні