Інформа́ція — абстрактне поняття, що має різні значення залежно від контексту. Походить від латин...

1. За призначенням

1.1. Масова

1.2. Спеціальна

1.3. Особиста

2. Властивості інформації

2.1. Цінність інформації — визначається корисністю та здатністю її забезпечити суб’єкта необхідними умовами для досягнення ним поставленої мети.

2.2. Достовірність — здатність інформації об'єктивно відображати процеси та явища, що відбуваються в навколишньому світу. Як правило достовірною вважається насамперед інформація яка несе у собі безпомилкові та істинні дані.

2.3. Актуальність — здатність інформації відповідати вимогам сьогодення (поточного часу або певного часового періоду).

3. Види інформації

3.1. За способом сприйняття

3.1.1. Візуальна

3.1.2. Аудіальна

3.1.3. Тактильна

3.1.4. Нюхова

3.1.5. Смакова

3.2. За формою подання

3.2.1. Текстова

3.2.2. Числова

3.2.3. Графічна

3.2.4. Звукова

4. Роз'яснення; Виклад фактів, подій; Витлумачення;

5. Представлення, поняття;

6. Ознайомлення, просвіта.

7. Концепції розуміння інформації

7.1. Згідно з атрибутивною концепцією, інформація — це об'єктивна внутрішня властивість всіх матеріальних об'єктів, вона міститься у всіх без винятку елементах та системах матеріального світу. Іншими словами, інформація є невід'ємним атрибутом (властивістю) матерії (звідси назва концепції). Зараз немало вчених та філософів вважають, що доречно говорити про три іпостасі існування матерії: речовина, яка відображає сталість матерії; енергія, яка відображає рух, зміну матерії та інформація, яка відображає структуру, організацію матерії. Інформація, згідно з цією концепцією, міститься у формі властивих матеріальним об'єктам структур (така інформація одержала назви структурна, потенційна, апріорна, внутрішня інформація, інформація «у собі»). З цим підходом пов'язане визначення інформації як відображення різноманітності.

7.2. Прихильники функціональної концепції не визнають існування інформації у неживій природі, а саму інформацію визначають як зміст сигналу або повідомлення, отриманого кібернетичною системою із зовнішнього світу. Розвинута в роботах «батька кібернетики», американського математика Норберта Вінера концепція припускає, що процес управління в згаданих системах є процесом переробки (перетворення) певним центральним пристроєм інформації, одержуваної від джерел первинної інформації (сенсорних рецепторів) і передачі її в ті ділянки системи, де вона сприймається її елементами як наказ для виконання тієї або іншої дії. Після здійснення самої дії сенсорні рецептори готові до передачі інформації про ситуацію, що змінилася, для виконання нового циклу управління. Так організується циклічний алгоритм (послідовність дій) управління та циркуляції інформації в системі. При цьому важливо, що головну роль тут відіграє зміст інформації, переданої рецепторами і центральним пристроєм. Інформація, за Вінером — це «позначення змісту, отриманого з зовнішнього світу в процесі нашого пристосування до нього і пристосування до нього наших почуттів».