Космонавтика

1. Під час «Холодної війни» створення великих ракет стимулювалося необхідністю доставки ядерних боєголовок. Міжконтинентальні балістичні ракети і стали засобом запуску перших штучних супутників Землі.

2. 16 вересня 1953 року на замовлення ОКБ Корольова в НДІ-4 почали першу науково-дослідну роботу з космічної тематики «Дослідження з питання створення першого штучного супутника Землі». Група Тихонравова, що мала солідний доробок з цієї теми, виконала її оперативно. 1956 року М. К. Тихонравов з частиною своїх співробітників переводиться з НДІ-4 в ОКБ Корольова начальником відділу з проєктування супутників. За його безпосередньої участі створюються перші ШСЗ, пілотовані кораблі, проєкти перших автоматичних міжпланетних і місячних апаратів

3. 1903 року російський учений Ціолковський Костянтин Едуардович висунув ідею про використання ракет для космічних польотів. Він у загальних рисах (на рівні концептуальних рішень) спроєктував ракету для міжпланетних сполучень. Німецький учений Герман Оберт у 1920-ті роки також виклав принципи міжпланетного польоту. Український вчений-винахідник Кондратюк Юрій Васильович у січні 1929 року в Новосибірську за власний кошт випустив книгу «Завоювання міжпланетних просторів».

4. Питання експансії людиною космосу турбували її ще з давніх часів ,однак лише в 1881 році Микола Іванович Кибальчич — винахідник і революціонер-народник українського походження, запропонував схему першого у світі реактивного літального апарату. В проєкті Кибальчич обґрунтував вибір робочого тіла і джерела енергії апарата, висунув ідею про можливість застосування броньованого пороху для реактивного двигуна і про необхідність забезпечення програмованого режиму горіння пороху, розробив пристрої для подачі палива і регулювання, способи запалювання.

5. Космічна індустріалізація

6. Космічні інформаційні комплекси

7. Космічні наукові системи

8. Цілі космонавтик(мета)

9. Перший космонавт України Леонід Каденюк здійснив свій політ 19 листопада 1997 року, у складі міжнародного екіпажу на американському космічному кораблі «Columbia». У 2012—2013 рр. велися переговори про можливість польоту українського космонавта, як члена експедиції на борт МКС за рахунок російської квоти. На підготовку й політ потрібно ~130 млн доларів. В перспективі такий політ був можливий після 2013 року. Однак, після погіршення двосторонніх відносин між Україною та Росією, та складним економічним становищем питання зняте з повістки дня. Плани польотів на американських, чи китайських кораблях відсутні.

10. міжнародні зв'язки України в космічній сфері діяльності

10.1. Україна-ЄКА

10.1.1. Україна нині віддає перевагу співробітництву з Європейською комісією та Європейською космічною агенцією в межах першої європейської космічної програми, а також участі в програмах GMES та FLPP (перспективні носії виведення). Українські підприємства задіяно в програмі VEGA у співпраці з Фіат Авіа (Італія).

10.2. Україна-Бразилія

10.2.1. Україна нині віддає перевагу співробітництву з Європейською комісією та Європейською космічною агенцією в межах першої європейської космічної програми, а також участі в програмах GMES та FLPP (перспективні носії виведення). Українські підприємства задіяно в програмі VEGA у співпраці з Фіат Авіа (Італія).

10.3. Україна-США

10.3.1. Зараз українські підприємства співпрацюють з американською компанією Orbital Sciences Corporation в межах створення носія Antares в рамках програми Commercial Orbital Transportation Services. Українські підприємства Південний машинобудівний завод та КБ Південне використовуючи власні напрацювання за програмою «Зеніт» та «Маяк» змогли в стислі терміни спроєктувати й розпочати виробництво першого ступеня носія. Тепер йдуть розмови про перенесення стадії інтеграції двигунів з США до України. Крім того є імовірність оснащення ракети новим другим ступенем української розробки.

10.4. Україна-Японія

10.4.1. Активна співпраця між Україною та Японією в космічній галузі розпочалася 1 жовтня 2010 року під час аерокосмічного салону «Авіасвіт-XXI», коли відбулося підписання Меморандуму про наміри щодо впровадження спільного проєкту стосовно розробки та експлуатації мікро/наносупутників ДЗЗ задля відпрацювання технологій та проведення дослідження навколишнього природного середовища, ґрунтів, сільськогосподарських ресурсів, визначення перспективних способів моніторингу та оцінки економічної ефективності їх застосування.

10.5. Україна-Китай

10.5.1. У 1995 році було створено Українсько-Китайську підкомісію з питань співробітництва у сфері освоєння космічного простору з мирною метою.В проміжок з 4 по 6 грудня 2011 року, в Пекіні відбулося Перше засідання українсько-китайської Підкомісії з питань торговельно-економічного співробітництва. В ході візиту до КНР С. О. Баулін відвідав Китайську Національну Космічну Адміністрацію (КНКА), де зустрівся із заступником Голови КНКА паном Ху Яфеном. Під час зустрічі С. О. Баулін та Ху Яфен висловили задоволення розвитком українсько-китайських взаємин в космічній галузі, обговорили стан реалізації Програми українсько-китайського співробітництва в галузі космосу

11. Непілотована космонавтика є найбільш розвинутою в нашій державі. Зараз Україна здійснює широку взаємодію з іноземними партнерами. Зокрема, із Європейським космічним агентством, зі Сполученими Штатами Америки, з Російським космічним центром, з Китаєм. Існує незавершений проєкт з Бразилією Циклон-4, який передбачав використання бразильського космодрому «Алкантара». Удосконалену космічну ракету Циклон-4М запускатимуть з космодрому в Канаді в провінції Нова Шотландія після 2020 року. Очікує поновлення програма Морський старт та Наземний старт.

12. Непілотвана космонавтика

13. Сьогодні Україна відома на світовому ринку власною космічною продукцією: ракетами-носіями «Зеніт-3SLBФ», «Дніпро»; космічними апаратами «Січ» і «АУОС»; супутниками радіоелектронної розвідки, апаратурою стикування «Курс» для Міжнародної космічної станції; системами прицілювання ракет, апаратурою систем керування для космічних комплексів «Союз», «Прогрес», «Протон»; унікальними об'єктами наземної інфраструктури: радіотелескопом РТ-70 (знаходиться на території окупованої АР Крим), контрольно-коригувальними станціями для глобальних навігаційних супутникових систем, мережею спостережень геофізичних явищ. Космічна галузь є невід'ємною галуззю національної економіки, а космічна діяльність України є складовою частиною міжнародних зусиль з дослідження та використання космічного простору.

14. Сучасний розвиток космічної сфери україни

15. Україна бере участь у міжнародних проєктах зі створення носіїв Antares та VEGA. Підприємства галузі зробили значний внесок для розвитку світової космічної науки. Зокрема, на Південному машинобудівному заводі в Дніпропетровську сконструйовано і виготовлено понад 400 штучних супутників Землі. Великий внесок в освоєння космічного простору зробили такі видатні вчені країни, як С. Корольов, В.Челомей, М. Янгель, Ю. Кондратюк, В. Уткін.

16. Україна — визнана у світі космічна держава. Вона належить до числа провідних країн на ринку космічних послуг і технологій. До української ракетно-космічної галузі входять близько 40 великих підприємств та значна кількість малих та середніх підприємств-розробників і незалежних науково-дослідних лабораторій. Провідним центром серед них є конструкторське бюро «Південне» та виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод» у м. Дніпро. Там створюють та серійно виробляють ракети-носії, космічні апарати, системи керування, орієнтації і траєкторних вимірювань. Великими досягненнями українських фахівців, стало створення космічних апаратів «Січ-1», «Океан-О», «АУОС» та «Мікрон», ракетоносіїв «Зеніт-3SL», «Дніпро», «Циклон-3».

17. Розвиток космічного напрямку України на світовій арені

18. Українські конструктори, вчені та науковці зробили значний внесок у розвиток світової космічної науки. Українські вчені розвинули ідеї міжпланетних перельотів, та проробляли теорії ракетної техніки. Вітчизняні підприємства посідали й продовжують обіймати передові місця світової космонавтики. Провідну роль в цьому відіграє Південний машинобудівний завод та КБ Південне в Дніпрі. На їх потужностях виготовлено понад 400 штучних супутників Землі.

19. Основні досягнення українськи вчених у космічній галузі

20. Вклад в розвиток цієї галузі з боку України

21. Історія космонавтики