1. Ранній період (1837-1843)
1.1. «Тяжко-важко в світі жити»
1.1.1. Сирітство і соціальна нерівність
1.2. «Тарасова ніч», «Гайдамаки», «Гамалія», історична драма «Микита Гайдай»
1.2.1. Героїчне минуле України
1.3. "Мар*яна-черниця"1841
1.3.1. Трагічна доля жінки-покритки і розбещеність панів
1.4. Збірка "Кобзар"1840
1.4.1. «Думи мої, думи мої…»
1.4.1.1. Тема ролі поета в суспільному житті
1.4.2. "Перебендя"
1.4.3. "Катерина"
1.4.3.1. Трагічна доля жінки-покритки і розбещеність панів
1.4.4. "Тополя"
1.4.5. "Думка"
1.4.6. "Іван Підкова"
1.4.6.1. Героїчне минуле України
1.4.7. "Тарасова ніч"
1.4.8. "До Основ*яненка"
1.5. В альманасі "Ластівка" Є.Гребінка надрук.
1.5.1. "Причинна"1837
1.5.2. "Тече вода в синє море..."
1.5.3. "На вічну пам*ять Котляревському"
1.6. "Назар Стодоля"
1.6.1. Соціальна справедливість, прославляння благородства
2. Три літа (1843-1847) Подорожі Україною. Золотий період
2.1. Альбом "Живописна Україна"
2.2. Збірка"Три літа"
2.2.1. "Холодний Яр"
2.2.1.1. Поет засуджує соціальну несправедливість, гноблення простого люду. Викриває тих, хто зневажливо ставиться до визвольних рухів, і висловлює жаль із приводу того, що нащадки гайдамаків не піднімаються на боротьбу.
2.2.2. "Чигрине, Чигрине..."
2.2.2.1. Шевченко розмірковує про долю народу, висловлює гіркий докір своїм сучасникам, які змирилися з панським злом.
2.2.3. "Три літа"
2.2.4. "Розрита могила" 1843
2.2.4.1. Звучить протест проти соціального й національного гноблення українського народу. На питання поета, за що сплюндрована його країна й за що гине, Україна відповідає, що в її горі винні царизм та українські панизвучить протест проти соціального й національного гноблення українського народу. На питання поета, за що сплюндрована його країна й за що гине, Україна відповідає, що в її горі винні царизм та українські пани..
2.2.5. "Минають дні, минають ночі
2.2.5.1. Звучить критика людей, які змирилися з підневільним становищем, відійшли від активних дій, стали пасивними. Звертаючись до Бога, Шевченко просить його дати долю якщо не добру, то хоча б не злу. Поет стверджує, що байдужість - найстрашніше, що може бути.
2.2.6. "Стоїть в селі Суботові..."
2.2.7. "Як умру, то поховайте"
2.3. Послання"І мертвим, і живим..."
2.4. Містерія"Великий льох"
2.5. "Давидові псалми"
2.6. Соціально-побутові поеми
2.6.1. "Наймичка"
2.6.2. "Сова"
2.6.3. "Тризна"
2.7. Балади
2.7.1. "Лілея"
2.7.2. "Русалка"
2.8. Сатиричні поеми
2.8.1. Сатирична поема"Сон"("У всякого своя доля...")
2.8.2. "Кавказ"
2.8.3. "Єретик"
3. Казематна лірика (1847)
3.1. «Ой одна я, одна...»
3.2. «За байраком байрак...»
3.3. «Мені однаково, чи буду...»
3.4. «Не кидай матері, казали...»
3.5. «Чого ти ходиш на могилу?..»
3.6. «Ой три шляхи широкії...»
3.7. «Весеннє сонечко ховалось...»
3.8. «Садок вишневий коло хати...»
3.9. «Не спалося, а ніч, як море...»
3.10. «Рано-вранці новобранці...»
3.11. «В неволі тяжко, хоча й волі...»
3.12. «Чи ви ще зійдетеся знову?..»
3.13. «Понад полем іде...»
4. Невольнича поезія (1847 - 1857) переважають автобіографічні та соціально-побутові твори.
4.1. «Думи мої, думи мої, ви мої єдині»
4.2. «Не гріє сонце на чужині»
4.3. «Немає гірше, як в неволі!»
4.4. «І виріс я на чужині, і сивію в чужому краю»
4.5. «В неволі, в самоті»
4.6. «Заступила чорна хмара»
4.7. «Заросли шляхи тернами»
4.8. «Лічу в неволі дні і ночі»
4.9. «Мій Боже милий, знову лихо!»
4.9.1. Осудом Кримської війни, у якій загинули десятки тисяч людей.
4.10. "N.N"("Мені тринадцятий минало...")
4.11. "А.О.Козачковському"
4.12. "І виріс я на чужині..."
4.13. "І золотої й дорогої..."
4.14. "Ми в купочці колись росли"
4.15. "Зацвіла в долин...і"
4.16. "У нашім краї на землі..."
4.17. Поеми
4.17.1. "Княжна"
4.17.2. "Варнак"
5. Творчість останніх років життя(1857-1861)
5.1. Триптих
5.1.1. "Доля"
5.1.2. "Муза"
5.1.3. "Слава"
5.2. Поеми
5.2.1. "Неофіти"
5.2.2. "Юродивий"
5.2.3. "Відьма"
5.2.4. "Невольник"
5.2.5. "Марія"
5.3. Вірші
5.3.1. "Яне нездужаю, нівроку..."
5.3.2. "Сон"("На панщині пшеницю жала..."
5.3.3. "Плач Ярославни"
5.3.4. "Марку Вовчку"
5.3.5. "Ісаія. Глава35"
5.3.6. "Молитва"
5.3.7. "І день, і ніч іде..."
5.4. Останній вірш
5.4.1. "Чи не покинуть нам, небого..."