1. Урок української літератури в 10 класі
2. Мета:
2.1. допомогти учням збагнути неповторний колорит і чарівність Гуцульщини;
2.2. розкрити образи та символи твору, опрацювати його фольклорні особливості;
2.3. поглибити уявлення про Гуцульщину, її неповторний колорит і чарівність;
2.4. розвивати творче мислення учнів, удосконалювати вміння аналізувати художній твір;
2.5. розвивати уміння зіставляти, аналізувати й синтезувати вивчене;
2.6. формувати любов до мистецтва, прищеплювати почуття зацікавленості до звичаїв, обрядів та етнокультури гуцульського народу.
3. Методи, прийоми та форми роботи, використані на уроці:
3.1. робота з підручником,
3.2. робота з таблицею,
3.3. «Незакінчене речення»,
3.4. «Німий диктант»,
3.5. гра «Упізнай героя»,
3.6. метод РОФТ,
3.7. бесіда,
3.8. літературний диктант,
3.9. проблемне питання,
3.10. «Ментальна карта»
4. Обладнання:
4.1. Вислів на дошці: «Гуцульщині «Тінями забутих предків» поставив Коцюбинський в українському письменстві віковічний пам’ятник». Антон Крушельницькій.
4.2. роздатковий матеріал,
4.3. текст повісті,
4.4. таблиця для самооцінювання,
4.5. таблиця характеристики персонажів,
4.6. презентація
5. Тип уроку:
5.1. Вивчення нового матеріалу
6. Структура уроку:
6.1. Мотивація навчальної діяльності та повідомлення теми.
6.2. Підготовка до вивчення нового матеріалу через повторення й актуалізацію опорних знань.
6.3. Ознайомлення з новим матеріалом.
6.4. Закріплення та корекція нових знань та умінь учнів.
6.5. Підведення підсумків уроку. Рефлексія. Оцінювання.
6.6. Коментоване домашнє завдання.
7. ПЕРЕБІГ УРОКУ
7.1. Епіграф: Гуцул все своє життя проводить у боротьбі зі злими духами, що населяють ліси, гори і води. М. Коцюбинський
7.2. Мотивація навчальної діяльності та повідомлення теми
7.2.1. Коли ми вимовляємо «Тіні забутих предків», то в уяві постають сині гори, дзвінкі чисті потоки, пахне смереками, гірськими травами, а ще… ми чуємо чарівну трембітну тривогу – тужливий голос гір…
7.2.2. Повідомлення теми уроку. Визначення цілей.
7.3. Підготовка до вивчення нового матеріалу через повторення й актуалізацію опорних знань
7.3.1. Літературний диктант
7.3.1.1. 1. Які ворогуючі сім’ї представлені в повісті?
7.3.1.2. 2. Музичний інструмент, який «сповідував людям» про смерть?
7.3.1.3. 3. Хто це: «… все плакав по ночах, погано ріс і дивився на неню таким глибоким, старече розумним зором, що мати в тривозі одвертала од нього очі»
7.4. Ознайомлення з новим матеріалом
7.4.1. Назва твору письменникові далася не відразу. Він перебирає тринадцять варіантів її. Найважливіше, що йому хотілося підкреслити в назві – це таємничість і казковість, показати Карпати як своєрідний загадковий куточок, острівець зі своїм, не схожим на звичайний, світом.
7.4.1.1. «Тіні минулого», «Голос віків» «Відгомін передвіку» «Подих віків» «Голоси передвічні» «Спадок віків». «Дар предків забутих», «Голос забутих предків» «Слідами предків», «Сила забутих предків». І нарешті, остаточного зупиняється на назві «Тіні забутих предків», що містить натяк на загадковість, казковість і дихання віків.
7.4.1.2. Згадайте, чи можна точно встановити, коли відбувається дія в народних казках, легендах та переказах?
7.4.1.3. Як і в казках, легендах, переказах, так і в повісті М.Коцюбинського оживає казка добра і зла, любові і ненависті. І цій казці немає ні початку, ні кінця. Тут гори, полонини, потоки рік, ліси і люди, гуцули зі своїми звичаями, віруваннями, повір’ями, зі своїми народними символами.
7.4.1.3.1. Пригадайте епізод про те, що думала мати, дивлячись на Івана.
7.4.1.3.2. Знайдіть у тексті розповідь про семирічного Іванка та його вірування.
7.4.1.3.3. Опишіть зустріч Івана зі щезником.
7.4.1.3.4. Розкажіть або зачитайте епізод про те, як Іван та Палагна потерпали від чаклувань сусідки Хими.
7.4.1.3.5. Знайдіть, як змальовані переживання Святого вечора.
7.4.1.3.6. Які вірування гуцулів були 13 січня, на Маланки?
7.4.1.3.7. Життя стає для людини безкінечним колом, що не має ні початку, ні кінця. Це життя не має своїм завершенням смерть, бо це тільки перехід на інший рівень, в інший вимір. І у зв’язку з цим дуже показовим є обряд похорону, яким завершується повість.
7.4.2. Видатний кінорежисер Сергій Параджанов зняв фільм за повістю, який у 1965 році на Міжнародному фестивалі в аргентинському містечку Мар-дель-Плато отримав найвищу нагороду. Загалом у різні роки фільм було нагороджено 16 різними нагородами.
7.4.2.1. Переглянемо невеликі уривки фільму й проведемо вправу «Німий диктант». Вам потрібно відповісти на питання: «Який обряд або традиція зображені в епізоді?»
7.4.2.1.1. 1. Випасання худоби на полонині.
7.4.2.1.2. 2. Молитва на Святий вечір.
7.4.2.1.3. 3. Мольфар Юра бореться з хмарою.
7.5. Закріплення та корекція нових знань та умінь учнів
7.5.1. Наші предки вірили, що весь світ, небо, повітря й уся земля населені богами та що вся природа жива, сповнена всякого дива. Уявлення про Бога й чорта є ключовими для християнської релігії і своєрідно відображають моральні норми: добро і зло.
7.5.2. Образи української демонології – це фантастичні істоти, наділені людськими властивостями, які можуть впливати на живу та неживу природу.
7.5.2.1. Гра «Упізнай героя». Записати героя, представника нечистої сили за описом:
7.5.2.1.1. Щезник (Чорт, Лісовик) боїться людини. Він увесь порослий шерстю, на ногах має копита. У лісі пасе звірів, його отара - олені, зайці. Ведмеді, вовки і рисі - то їхні пси і коти. Вони пасуть і оберігають від зла свою отару. Іноді деякі мисливці укладають з лісовиками угоду, щоб насилали їм дичину, але то є гріх великий. Бо це нечисті духи. Інколи вони так водять людей, щоб ті не вибралися з лісу.
7.5.2.1.2. Чугайстир (лісовий чоловік) – дуже приязно ставиться до людей, розмовляє з ними, гріється біля вогнища, а по лісах знищує нявок. Він не носить ніякого одягу, а його шкіра покрита буйним волоссям. Людині не робить зла, а лише чемно запрошує до танцю, а відтанцювавши, відпускає. Деколи обороняє людей від шкоди.
7.5.2.1.3. Мавки (нявки) живуть у лісі і з’являються людям в образах молодих, вродливих дівчат. Як розтануть сніги, бігають горами і долинами і засаджують на них квіти. Відрізнити її від дівчини можна тим, що у неї ззаду видніються нутрощі. Там, де танцюють, трави не буде навік. Часом вони заманюють людей у безвість. Уберегтись від неї можна, лише скинувши сорочку і переодягнувши її навиворіт.
7.5.2.2. Ми охарактеризували героїв твору. А які образи-символи зустрічаються в повісті?
7.5.2.2.1. Заповніть таблицю
7.5.3. Коцюбинського називають сонцепоклонником за його любов до цього світила. У повісті «Тіні забутих предків» також зображене сонце як символ нового, кращого життя.
7.5.3.1. Та найбільше в повісті згадується вода. Дослідники порахували, що автор зобразив воду 113 разів.
7.5.3.1.1. Що ж символізує ця природна стихія? Це животворне начало, джерело життя. Згадайте, вода з’єднує цю пару, бо саме біля потоку зародилося кохання героїв. А згодом ріка забирає Марічку, отже і роз’єднує закоханих.
7.5.4. Проблемне питання
7.5.4.1. Чи згодні ви з думкою, що в повісті гуцули з їхнім язичницьким світоглядом жили в гармонії з природою, у прекрасному світі фантазії?
7.6. Завдання додому
7.6.1. Обов’язкове:
7.6.1.1. 1. Методом РОФТ показати епізод запалювання ватри чи виготовлення бринзи. (Учням даються ролі: герой чи спостерігач. Вони мають описати особистість (хто я і який я), ставлення (що я відчуваю, коли роблю чи спостерігаю за дійством), інформацію (що мені ще потрібно дізнатися). Діти обирають отримувача свого повідомлення та форму викладу (розповідь, лист, оголошення, публікація в газету тощо).
7.6.1.2. 2. Скласти сенкан «Природа».
7.6.2. За бажанням:
7.6.2.1. Переглянути однойменний кінофільм С.Параджанова, порівняти зі змістом повісті.
7.7. Підведення підсумків уроку. Рефлексія. Оцінювання
7.7.1. Узагальнити вивчений матеріал шляхом створення на дошці спільної ментальної карти «Тіні забутих предків»
7.7.2. Чи досягли ви на уроці поставлених цілей?
7.7.3. Чи можна вислів Коцюбинського вважати провідним мотивом уроку?
7.7.4. Продовжте речення:
7.7.4.1. «Тіні забутих предків» розповіли мені про...
7.7.4.2. «Мені захотілося …»
7.7.4.3. «Мене здивувало …»
7.7.5. Заповнювання карток самооцінювання