Сленг

1. Характерні особливості

1.1. калька (повне запозичення);

1.2. напівкалька (запозичення основи);

1.3. переклад (з використанням стандартної лексики в особливому значенні disk — «млинець»; з використанням сленгу інших професійних груп);

1.4. фонетична мімікрія (error — Єгор);

1.5. телескопія (алкоголік + космонавт → алконавт);

1.6. зближення слів на основі звукової подібності, звукове перенесення: наприклад, «лимон» замість мільйон, «мило» замість e-mail.

2. Сленґ (англ. slang) — міський соціолект, який виник із арґо різних замкнених соціальних груп (правопорушників, крамарів, ремісників, в'язнів, бурсаків-учнів, вояків, інтернет-спільноти) як емоційно забарвлена лексика низького й фамільярного стилю (зрідка й словотворів: випивóн — пиятика, закусóн — закуска), поширена серед соціальних низів і певних вікових груп (ремісничої, шкільної молоді) міст.