Рей Бредбері

1. Творчість

1.1. 1939-1940рр. — займався виданням мімеографічного журналу «Футура фантазія»

1.2. 1947р. — вийшла у світ перша збірка під назвою «Похмурий карнавал»

1.3. 1950р. — вийшла новела «Марсіанські хроніки»

1.4. 1953р. — була видана книга, яка принесла успіх — «451 градус за Фаренгейтом»

1.5. 1960р. — написав книгу «Ліки від меланхолії»

1.6. 1962р. — роман «Насувається лихо»

1.7. 1963р. — вийшов перший збірник п’єс Бредбері

1.8. 1973р. — написав оповідання «Бажання»

1.9. 1984р. — лауреат премії «Прометей» за роман «451 градус за Фаренгейтом»

1.10. 1985-1992рр. — автор і ведучий циклу передач і міні-фільмів під назвою «Театр Рея Бредбері»

1.11. 1989р. — отримав премію Брема Стокера «за досягнення всього життя»

1.12. 2006р. — вийшов останній роман Бредбері «Літо, прощавай! (Farewell Summer)

2. Роман "451° за Фаренгейтом"

2.1. Жанр. роман-антиутопія, наукова фантастика

2.2. Головні герої: пожежник Гай Монтеґ; дружина Гая Мілдред Монтеґ; Кларіса, молода дівчина, подруга Гая; Фабер, професор, друг Гая; Брандмейстер Бітті, капітан пожежників

2.3. Місце та час дії. Антиінтеликтуальна Америка в майбутньому

2.4. Сюжет. 451 градус за Фаренгейтом — температура, при якій загоряється папір. Пожежники не гасять вогонь, вони його розпалюють. Пожежники — опора режиму, запорука того, що люди не читатимуть книжок, адже книжки примушують думати і самостійно аналізувати. Владі легше керувати натовпом та розвивати в людях почуття «стадності», автоматизму. Пожежник Монтеґ, один з головних героїв твору був дивним. Його дивацтвом було те, що він таємно забирав книжки з домівок, призначених на повне спалення. Донос карним органам на чоловіка, який утримує вдома книжки, зробила і дружина Гая — Мілдред. Тепер вже домівку Монтеґів спалюють вщент. Гай Монтеґ довідався від професора Фабера про існування відлюдників — шанувальників книг — і подався до них. Для цього нового суспільства і бережуть знання відлюдники — шанувальники книг.

2.5. Ідея. У романі зображується нове, майбутнє споживацьке суспільство, де панує тоталітаризм і майже повний контроль над суспільством. Тому Бредбері утверджує, що краса, увічнена в книгах, знайде свою стежку до людських сердець.

2.6. Конфлікт. У творі декілька конфліктів: між людиною і суспільством, між Монтегом і тоталітаризмом, між книгами і вандалізмом. Керівництво держави намагається підпорядкувати собі навіть думки людей: книги заборонено, незаконним вважають читання і переховування будь-якої літератури, за дотриманням порядку мають слідкувати пожежники.

3. Життя

3.1. 22 серпня 1920р. — народився в місті Вокіґен, штат Іллінойс, у родині дрібного службовця компанії з виробництва електроенергії.

3.2. 1934р. — за часів Великої Депресії сім’я перебралася в Лос-Анджелес

3.3. 1937р. — вступає в лос-анджелеську «Лігу наукових фантастів»

3.4. 1938р. - закінчив середню школу

3.5. 1946р. — познайомився зі своєю майбутньою дружиною Маргарет (Меггі) Маклюри

3.6. 27 вересня 1947р. — Рей одружується на Маргарет Маклюри, у шлюбі з якою народилося 4 дочки — Тіна, Сюзен, Рамона і Олександра

3.7. 5 червня 2012р. — помер у віці 91 року від тривалої хвороби

4. Новела "Усмішка"

4.1. Жанр. Фантастика, антиутопія, новела

4.2. Ідея. Бредбері утверджує, що краса, увічнена в шедеврах світового мистецтва, знайде свою стежку до людських сердець. Духовне відродження людства починається з духовного відродження кожної людини.

4.3. Герої: картина Л. да Вінчі «Джоконда», хлопчик Том, Грігсбі, один з черги, натовп, поліція

4.4. Місце та час дії. Зруйноване місто, «святковий» день 2061 року

4.5. Сюжет. Усмішка Джоконди стала «героєм» оповідання Рея Бредбері. Восени 2061 вцілілі після атомних бомбардувань жителі великого міста відзначають свято — досить дивним, на наш погляд, способом: ламають і трощать все, що дивом збереглося після катастрофи. Свідком цих «святкових» подій став хлопчик Том. Том стає у чергу — влада дозволила кожному бажаючому плюнути на … картину Леонардо да Вінчі «Джоконда». Натовп не тільки плює, але й рве картину на шматки, утоптує в бруд, ламає раму. Жахливе і страшне видовище. Письменник залишає надію — в руки Тома потрапляє шматочок полотна з посмішкою Джоконди.

4.6. Конфлікт. У творі декілька конфліктів: між Томом і натовпом, між людиною і суспільством, між красою і вандалізмом. Людство майбутнього в оповіданні Р.Д. Бредбері «Усмішка»: зруйновані міста; дороги, понівечені від бомбардування; радіоактивні поля; одяг із грубої мішковини; «свята» ненависті та руйнації; ненавидять минуле; відмова від цивілізації; надія на відродження «нової» цивілізації («з’явиться людина з душею…, в якої душа горнеться до гарного…»).