Наказне провадження

1. Особами, які беруть участь в наказному провадженні є

1.1. стягувач;

1.2. боржник;

1.3. їхні представники.

2. це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

2.1. Суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, – протягом п'яти днів з дня отримання судом, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника.

3. Вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу в цілому незмінні. Звертає на себе увагу ч. 4 ст. 165 Проекту ЦПК: «Якщо заяву подано в електронній формі до боржника, який має зареєстровану офіційну електронну адресу, заявник у подальшому повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов'язані з розглядом його заяви виключно в електронній формі». Тобто подаючи таку заяву в електронній формі заявник зв’язує себе обов’язковою формою подачі наступних документів, що цілком логічно.

4. Предметом розгляду у справах наказного провадження є вимоги

4.1. про стягнення не виплаченої заробітної плати;

4.2. про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;

4.3. про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції;

4.4. про стягнення аліментів;

4.5. про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є діюче рішення суду;

4.6. до юридичної особи або ФОП про стягнення заборгованості за письмовим договором.

5. У наказному провадженні можливе задоволення лише документально підтверджених і безспірних вимог. Безспірні вимоги заявника у наказному провадженні — це такі вимоги заявника, із яких не вбачається спір про право, тобто це вимоги, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-­правових відносин

6. Так, згідно ст. 20 Проекту ЦПК позовне провадження може бути загальним або спрощеним.

6.1. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Особливості спрощеного позовного провадження вимагають окремого дослідження