1. Апостроф
1.1. Пишемо:
1.1.1. після Б,П,В,М,Ф перед Я,Ю,Є,Ї
1.1.2. після префіксів на приголосний
1.1.3. у складних словах після першої частини, що закінчується на приголсний
1.1.4. у словах ЛУК'ЯН та похідних
1.1.5. після Р у кінці складу
1.2. Не пишемо:
1.2.1. після Б,П,В,М,Ф перед Я,Ю,Є,Ї, якщо перед губнимстоїть кореневий приголосний, крім Р
1.2.2. після Р на початку складу
1.2.3. перед ЙО
2. Подвоєння літер
2.1. Збіг приголосних відбувається:
2.1.1. на межі морфем
2.1.2. на межі частин складноскорочених слів
2.1.3. на межі основи лієслова минулого часу на С і СЯ
2.1.4. у прикметникових наголошених суфіксах
2.1.4.1. анн
2.1.4.2. янн
2.1.4.3. енн
2.1.5. у прикметниках старослов'янського походження, у іменниках та прислівниках, утворених від них
2.1.5.1. блаженний, огненний, мерзенний, благословенний
2.1.6. у словах:
2.1.6.1. бовван, Ганна, лляний, овва, ссати та похідних
2.2. Подвоєння не відбувається:
2.2.1. у прикметниках із суфіксами:
2.2.1.1. ан
2.2.1.1.1. гречаний
2.2.1.2. ян
2.2.1.2.1. глиняний
2.2.1.3. ин
2.2.1.3.1. орлиний
2.2.1.4. ін
2.2.1.4.1. солов'їний
2.2.2. у дієприкметникових суфіксах
2.2.2.1. варений, печений
2.2.3. у прикметниках:
2.2.3.1. жаданий, довгожданий, даний, шалений, скажений, навіжений, студений
3. Подовження м'яких приголосних
3.1. подовжуються приголосні Д,Т,З,С,Ц,Л,Н,Ж,Ч,Ш у позиції між голосними звуками
3.1.1. в іменниках сер.р. ІІ відміни на Я
3.1.2. в іменниках ж.р. та ч.р. І відміник на Я
3.1.3. в іменниках ж.р. ІІІ відміни в Ор.в. перед Ю
3.1.4. у формах дієслова ЛИТИ теперішнього чсу та похідних
3.1.5. у прислівниках:
3.1.5.1. зрання, спросоння, попідтинню, попідвіконню, навмання
3.2. подовження не відбувається:
3.2.1. у Р.в. множини іменників сер.р. ІІ відміни перед нульовим закінченням
3.2.2. в іменниках ж.р. І відміни нп ИНЯ
3.2.2.1. господиня, рабиня, гординя
3.2.3. в іменниках ІV відміни
3.2.4. у словах:
3.2.4.1. кутя, попадя, свиня
4. Правопис слів іншомовного походження
4.1. И
4.1.1. у загальних і географічних назвах після Д,Т,З,С,Ч,Ш,Ж,Р (правило 9) перед літерами на позначення приголосних, крім Й
4.1.1.1. дипломат, рецидив, чипси, жирандоль
4.1.1.1.1. + Вавилон, Єгипет, Єрусалим, Китай, Пакистан
4.1.2. у деяких давно запозичених словах (переважно тюркського походження та церковного вжитку)
4.1.2.1. башкир, кизил, кинджал, графин, єпископ, митра, диякон
4.2. І
4.2.1. на початку слова
4.2.1.1. історія, інтернет
4.2.2. після приголосних, які не входять до правила 9
4.2.2.1. фінанси, бізнес, бвсквіт, лібрето
4.2.3. перед голосним та Й
4.2.3.1. ажіотаж,дієз
4.2.4. у кінці незмінних слів
4.2.4.1. таксі, журі, Капрі
4.2.5. в окремих власних назвах
4.2.5.1. Сідней, Дідро, Россіні
4.2.6. після префіксів і в другій основі складних слів
4.2.6.1. дезінфекція, політінформація
4.3. Ї
4.3.1. після голосного
4.3.1.1. інтуїція, наївність, мозаїка
4.3.2. після Ь в непрямих відмінках
4.3.2.1. ескадрільї, Севільї
4.4. Ь
4.4.1. Пишемо:
4.4.1.1. після Д,Т,З,С,Ц,Л,Н перед Я,Ю,Є,Ї,ЙО
4.4.1.1.1. модельєр,консьєрж,мільярд, каньйон,мільйон,Нью-Йорк,монпансьє
4.4.1.2. відповідно до вимови після Л перед приголосними
4.4.1.2.1. альтруїст, фільм
4.4.1.3. відповідно до вимови в кінці слів
4.4.1.3.1. магістраль, каніфоль, Рафаель
4.4.2. Не пишемо:
4.4.2.1. перед Я,Ю, якщо вони пом'якшують попередній приголосний
4.4.2.1.1. тюбик, тюль, резюме, Дюма, мадяр
4.5. Апостроф
4.5.1. Пишемо:
4.5.1.1. після Б,П,В,М,Ф,Ж,Ч,Ш,Г,К,Х,Р
4.5.1.1.1. інтерв'ю, миш'як, фортеп'яно, Женев'єва, кутюр'є, кар'єра
4.5.1.2. після префіксів (наприклад, ін-, кон-, ад-,ар-, пан-)
4.5.1.2.1. ін'єкція,кон'юктивіт,ад'ютатнт,ар'єргард, пан'європейський
4.5.1.3. після часток Д та О в іншомовних прізвищах
4.5.1.3.1. О'Генрі, О'Кейсі, Д'Артаньян
4.5.2. Не пишемо:
4.5.2.1. перед Я, Ю після Б,П,В,М,Ф, коли вони позначають м'який приголосний
4.5.2.1.1. бюрократ, пюре, гравюра, мюзикл, рюш, рюкзак
4.5.2.2. перед ЙО
4.5.2.2.1. курйоз, серйозний
4.6. Є,Я чи ЙЄ,ЙЯ
4.6.1. ЙЄ,ЙЯ
4.6.1.1. у вланих назвах
4.6.1.1.1. Фейєрбах, Гойя, Майя
4.6.2. Є,Я
4.6.2.1. у загальних назвах
4.6.2.1.1. феєрверк,секвая, плеєр,феєрія, параноя,конвеєр
4.7. Подвоєння
4.7.1. при збігові однакових приголосних на межі префікса і кореня, якщо в мові вживається паралельне непрефіксальне слово
4.7.1.1. інновація \ новація, контрреволюція\ революція, сюрреалізм\реалізм
4.7.2. Відбувається:
4.7.2.1. у власних назвах і похідних від них
4.7.2.1.1. Голландія, Пруссія, Таллінн, Діккенс, Гаррі,Поттер,голландський
4.7.2.2. Винятки 22:
4.7.2.2.1. аннали(літописи),алло, білль(проект закону), бонна, брутто, булла(грамота папи римського), ванна, вілла, дурра( рослина), канна(квітка), мадонна, манна, мірра(ароматична смола), мокко(сорт кави),мотто(влучний вислів), мулла, нетто, панна, панно, пенні(монета), примадонна, тонна
4.7.3. Не відбувається:
4.7.3.1. у загальних назвах
4.7.3.1.1. бароко, група, сума, шасі, комісія
5. Спрощення в групах приголосних
5.1. Відбувається:
5.1.1. здн-зн
5.1.2. ждн-жн
5.1.3. стн-сн
5.1.4. стл-сл
5.1.5. слн-сн
5.1.6. рдц-рц
5.1.7. зкн-зн
5.1.8. скн-сн
5.2. Не відбувається:
5.2.1. випускний
5.2.1.1. вискнути
5.2.1.1.1. скнара
5.2.2. зап'ястний
5.2.2.1. кістлявий
5.2.2.1.1. пестливий
5.2.3. форпостний
5.2.3.1. аванпостний
5.2.3.1.1. баластний
5.3. Відбувається лише у вимові, але не на письмі:
5.3.1. прикметники та іменники іншомовного походження на Т
5.3.1.1. студенТський\студенТство
5.3.1.1.1. турисТський
5.3.2. 16,60,600
5.3.2.1. шістнадцять
5.3.2.1.1. шістдесят
5.3.3. іменники ж.р. І відміни в Д.в. та М.в.
5.3.3.1. невістці
5.3.3.1.1. піаністці
6. Уживання знака м'якшення
6.1. Пишемо:
6.1.1. після Д,Т,З,С,Ц,Л,Н,Р в кінці слова чи складу
6.1.2. після Р перед О в середині складу
6.1.2.1. Винятки: Зорькін, Горький
6.1.3. у суфіксах:
6.1.3.1. ськ
6.1.3.1.1. цьк
6.1.3.2. еньк
6.1.3.2.1. есеньк
6.1.4. у дієсловах:
6.1.4.1. наказового способу
6.1.4.1.1. підносься, киньте
6.1.4.2. перед СЯ
6.1.4.2.1. хвилюється
6.1.5. у буквосполуках:
6.1.5.1. льч, льц
6.1.5.1.1. льк
6.1.5.2. ньч,ньц
6.1.5.2.1. ньк
6.1.5.3. сьч, сьц
6.1.5.3.1. ськ
6.1.6. після Л перед м'яким приголосним
6.1.6.1. польський
6.2. Не пишемо:
6.2.1. після Б,П,В,М,Ф та Ж,Ч,Ш,Щ
6.2.2. після Р у кінці слова та складу
6.2.3. між подвоєними літерами
6.2.4. мід двома м'якими приголосними, крім Л
6.2.5. після Н перед Ж,Ч,Ш,Щ та СЬК,СТВ
6.2.5.1. Винятки: Маньчужіря, женьшень, бриньчати
6.2.6. у кінці першої частини складних числівників
6.2.7. у буквосполуках
6.2.7.1. лч
6.2.7.1.1. лк
6.2.7.2. нч
6.2.7.2.1. нк
6.2.7.3. сч
6.2.7.3.1. ск
7. Правопис префіксів
7.1. префікс С
7.1.1. перед К,П,Т,Ф,Х
7.1.1.1. кафе "Птах"
7.2. префікс З
7.2.1. перед усіма іншими приголосними
7.3. префікс ЗІ
7.3.1. перед сполученням приголосних та сполученням губного пригол. + Й
7.4. префікс ПРЕ
7.4.1. якщо означає найвищий рівень вияву ознаки в прикметниках чи прислівниках = ДУЖЕ
7.4.1.1. Запам'ятайте:
7.4.1.1.1. презирливий
7.4.1.1.2. презирство
7.4.1.1.3. преосвященний
7.4.1.1.4. преподобний
7.4.1.1.5. престол
7.4.1.1.6. превелебний
7.5. префікс ПРИ
7.5.1. якщо означає:
7.5.1.1. наближення
7.5.1.2. приєднання
7.5.1.3. неповноту, частковість, результат дії
7.6. префікс ПРІ
7.6.1. лише у словах:
7.6.1.1. прізвище
7.6.1.2. прізвисько
7.6.1.3. прірва
7.7. префікс РОЗ, БЕЗ, ЧЕРЕЗ
7.7.1. лише із приголосним З
8. Написання складних слів
8.1. Іменники
8.1.1. Разом
8.1.1.1. Із компонентами пів-, напів-, полу-, пан-
8.1.1.1.1. півхати, півострів, пів'юрти, пан'європейський
8.1.1.2. від числівника, який написаний словом
8.1.1.2.1. п'ятиденка, шістдесятник
8.1.1.3. Від дієслів у наказовому способі
8.1.1.3.1. зірвиголова, перекотиполе
8.1.1.4. Якщо перша частина: авіа-, агро-, авто-, аудіо-, вело-, біо-, гео-, гідро-, мото-, кіно-, фото-, радіо-, термо-, макро-, мікро-, стерео-, супер-, контр-
8.1.1.4.1. автомобіль, біологія, геополітика
8.1.1.5. власні назви з першою частиною : мало-, велико-, старо-, ново-, нижньо-, верхньо-
8.1.1.5.1. Новоукраїнка, Нижньодніпровськ
8.1.1.6. Утворені за допомогою сполучних голосних О,Е
8.1.1.6.1. чорнозем, водлграй
8.1.2. Через дефіс
8.1.2.1. компоненти пів-, пан-, не- + власна назва
8.1.2.1.1. пів-Європи, пан-Європа, не-Європа
8.1.2.2. коли числівник записаний цифрою
8.1.2.2.1. 60-ліття
8.1.2.3. назви, утворені без сполучних голосних
8.1.2.3.1. розрив-трава, євшан-зілля, жук-рогач
8.1.2.4. із першою частиною: альфа-, бета-, віце-, екс-, максі-, міні-, міді-, обер-, лейб-
8.1.2.4.1. екс-чемпіон, віце-президент, максі-пальто
8.1.2.5. назви державних посад, військових, наукових звань
8.1.2.5.1. генерал-губернатор, прем'єр-міністр, контр-адмірал
8.1.2.6. іменники, що означають одне поняття чи в яких повторюються однотипні слова з метою підсилення
8.1.2.6.1. батько-мати, хліб-сіль
8.1.2.7. іменники, що означають професії
8.1.2.7.1. лікар-терапевт, інженер-механік
8.1.2.8. Сполучення, у яких спочатку стоїть видова назва, а далі - родова
8.1.2.8.1. Дніпро-ріка, айстра-нвітка
8.1.2.9. складні одиниці виміру
8.1.2.9.1. тонно-кілометр, кіловат-година, людино-день
8.2. Прикметники
8.2.1. Разом
8.2.1.1. Походять від складних іменників, що пишуться разом
8.2.1.1.1. чорноземний
8.2.1.2. першою частиною яких є числівник
8.2.1.2.1. сімнадцятирічний, сімдесятип'ятимільйонний
8.2.1.3. утворені на основі підрядного зв'язку
8.2.1.3.1. лівобережний, кисломолочний, кримськотататрський
8.2.1.4. якщо першою частиною є прислівник
8.2.1.4.1. вищезгаданий, високоавторитетний, вічнозелений
8.2.2. Через дефіс
8.2.2.1. відтінки кольорів та смаків
8.2.2.1.1. ніжно-блакитний, світло-рожевий, густо-малиновий, кисло-солодкий
8.2.2.2. із першою частиною воєнно-, військово-
8.2.2.2.1. воєнно-стратегічний, військово-спортивний
8.2.2.3. утворені на основі сурядного зв'язку (можна поставити сполучник І)
8.2.2.3.1. культурно-освітній, соціально-економічний
8.2.2.4. із першою частиною на -ико,-іко
8.2.2.4.1. хіміко-біологічний, історико-краєзнавчий
8.2.2.5. назви проміжних сторін світу
8.2.2.5.1. південно-західний
8.2.2.6. якщо складні слова утворені від повторення основ
8.2.2.6.1. білий-білісінький, милий-премилий