Іван Петрович Котляревський

Get Started. It's Free
or sign up with your email address
Rocket clouds
Іван Петрович Котляревський by Mind Map: Іван Петрович Котляревський

1. Енеїда – перший твір серед літературного доробку І. П. Котляревського. Письменник працював над поемою з невеликими перервами близько тридцяти років, починаючи з 1794 р., під час учителювання в поміщицьких родинах на Полтавщині. Не залишав роботи над "Енеїдою" він і в період перебування на військовій службі (1796–1808). За одним з багатьох рукописних списків 1798 р. у Петербурзі з'являється перше видання поеми під назвою "Малороссийская Енеида в трех частях". Видана вона була з ініціативи і на кошти багатого конотопського поміщика М. Парпури. 1808 р. в Петербурзі повторив попереднє видання "Енеїди" книговидавець І. П. Глазунов. Обидва випуски поеми з'явилися без відома І. П. Котляревського і, зрозуміло, не могли задовольнити його. Тому 1809 р. в петербурзі І. П. Котляревський підготував третє видання поеми з назвою "Виргилиева Энеида на молороссийский язык преложенная И. Котляревским". Тут уперше була вміщена четверта частина поеми. Над п'ятою і шостою частинами "Енеїди" Котляревський працював протягом десяти років. Десь у 1820 р. поема була завершена. Незадовго до смерті І. П. Котляревський передає "Енеїду" харківському видавцеві О. А. Волохінову, який і опублікував поему в повному обсязі в Харкові 1842 р. під назвою "Виргилиева Энеида, на малороссийский язык переложенная И Котляревским".

2. V. Прямих нащадків Котляревський не залишив. Перед смертю відпустив на волю кріпаків – шість душ, будинок горі в Полтаві заповів своїй економці, а все інше майно роздав далеким родичам і приятелям

3. ІІІ. Віддав 25 років службі на посаді наглядача (директора) дому виховання дітей бідних дворян у Полтаві. За це одержав від царя чин майора. Цар Олександр І приїхав до Полтави 1818 року та запитав, чи не нагородити за громадські заслуги відставного капітана Котляревського гідним цивільним чиновницьким титулом. Полтавські чиновники відказали що він смертельно образиться і краще дати йому чин майора. Із армії у відставку Котляревський пішов "с правом ношения мундира". Це давало меншу зарплату, ніж у звичайного цивільного чиновника. Але він не хотів розлучатися з мундиром.

4. ІІ. У 25-річному віці після навчання у Полтавській духовній семнарії, Котляревський працював домашнім учителем у пана в селі Золотоноша, закохався в 20-річну Марію – бідну родичку господаря. Батько її до Котляревського ставився добре, але Марія вже була обіцяна іншому, про що й сказали вчителеві. Він негайно покинув і той маєток, і цивільне життя, й пішов до армії. На цілих 12 років. У 27 років став кадетом Сіверського карабінерського полку. Із армії пішов капітаном.

5. Література з фондів бібліотеки Криворізького національного університету

6. І. 9 вересня 1769 року - народився Іван Котляревський – український письменник, поет, драматург, громадський діяч. Його поема «Енеїда», п'єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», написані на основі живого усного мовлення народу, започаткували новий етап формування літературної мови.

7. ІV. А ще дослідники сходяться на тому, що в Котляревського була таємна покровителька. Він був одним з активних діячів Полтавського таємного товариства «Товариство малоросійське» на початку ХІХ століття. Після повстання декабристів проводилося розслідування, але йому дивом вдалося уникнути покарання. І, начебто, є свідчення, що Котляревського від каторги врятувала жінка, яка його любила. Науковці проаналізували його оточення та дійшли висновку, що найвірогіднішою кандидатурою була Варвара Рєпіна, дружина генерал-губернатора Миколи Рєпіна.