Павло Скоропадський

1. Родина

1.1. Мати: Марія Андріївна Миклашевська

1.2. Батько: Петро Скоропадського

1.3. Бабуся: Єлизавета Петрівна Скоропадська-Тарновська

2. Ранні роки

2.1. Народився 15 травня 1873 року в німецькому місті Вісбадені

2.2. Першою мовою, якою почав розмовляти Павло, була німецька

2.3. Дитячі роки провів у родовому маєтку Тростянець Чернігівської губернії

2.4. У побуті родина зберігала, дотримувалася старих українських звичаїв.

2.5. Освіту Павло розпочав у гімназії в Стародубі

2.6. 1886 року Павло вступив до Пажеського корпусу в Санкт-Петербурзі, успішно закінчив його в 1893 році.

2.7. За два роки Павло отримав призначення на посаду полкового ад'ютанта, у грудні 1897 року став поручником.

3. Російсько-японська війна

3.1. З початком російсько-японської війни подав рапорт із проханням перевести його на фронт у діючу армію.

3.2. З 16 березня 1904 року служив у Мукдені, у складі 1-ї Маньчжурської армії, осавулом 3-го Верхньоудинського кінного полку Забайкальського козацького війська.

3.3. 29 жовтня 1904 року за заслуги в боях проти японців у період із 20 квітня по 4 липня імператор Микола II нагородив офіцера орденом Святої Анни 3-го ступеня з мечами і бантом. Його також нагороджено золотою нагородною зброєю «За хоробрість»[к

3.4. У травні 1905 року Скоропадського призначили на посаду ад'ютанта генерала Миколи Ліневича, командувача російськими військами на Далекому Сході[4]. На цій посаді він пробув до 7 листопада.

3.5. У грудні 1905 року імператор Микола II призначив Скоропадського своїм флігель-ад'ютантом, із наданням звання полковника.

3.6. У 1912 році йому присвоєно звання генерал-майора імператорського полку.

4. Перша світова війна

4.1. 6 серпня 1914 року Кінний полк генерала Скоропадського відзначився в бою під Краупішкеном

4.2. Подальша військова служба проходила вдало, і незабаром він вже командував гвардійською кавалерійською дивізією

4.3. Відзначився в боях з німцями під Каушеном і Трисвятами

4.4. Після отримання влітку 1916 року чину генерал-лейтенанта Павло Скоропадський 22 січня 1917 року приймає командування 34-м армійським корпусом, який розташовувався на теренах України

5. Доба революції

5.1. Павло Скоропадський вороже ставився до соціалістичних ідей українських та російських революційних партій

5.2. Серед козаків особа нащадка гетьманського роду, бойового генерала Скоропадського мала неабияку популярність.

5.3. Пізніше Павло Скоропадський втратив увесь свій набутий авторитет серед вільного козацтва через згоду балотуватися до Установчих зборів від блоку російських землевласників.

5.4. У січні 1918 року більшовики зайняли Київ, а Скоропадський переховувався від репресій.

5.5. У середині березня Павло Скоропадський утвердив опозиційну до Ради політичну організацію, сформовану з військовиків і землевласників, під назвою «Українська Громада» (пізніше «Українська Народна Громада»)

5.6. 29 квітня в Києві Всеукраїнський з'їзд хліборобів одностайно закликав проголосити Гетьманом України Павла Скоропадського.

6. Гетьманат

6.1. 29 квітня 1918 року внаслідок державного перевороту Павло Скоропадський взяв владу в Україні

6.2. Опубліковано «Грамоту до всього українського народу», де Гетьман заявляв, що тимчасово взяв на себе всю повноту влади

6.3. До скликання Сейму в Україні мали діяти «Закони про тимчасовий державний устрій України», видані того ж дня.

6.4. За формою це була диктаторська влада з атрибутами національної традиції, за політичною суттю — авторитарний режим консервативної частини населення без чітко оформленої моделі побудови нової держави.

6.5. Гетьман намагався силою влади й помірними реформами зліквідувати революційні зміни щодо земельного питання, відновити стабільність у суспільстві

6.6. Універсалами Скоропадського були створені Українська Академія Наук, українські університети — у Києві та Кам'янці-Подільському, 150 українських гімназій.

6.7. Також вийшло друком кілька мільйонів примірників українських підручників; засновано широку мережу загальнокультурних закладів та установ

6.8. На початку травня 1918 року Павло Скоропадський розпорядився створити Міністерство народного здоров’я та опіки.

6.9. Чимало труднощів виникло при спробі створити збройні сили Української Держави замість демобілізованих військових підрозділів Центральної Ради

6.10. Через політичні розбіжності розколовся кабінет міністрів Гетьмана.