Західноукраїнські землі в міжвоєнний період 1919-1939 рр.
Західноукраїнські землі у міжвоєнний період
1. Українські землі у складі Румунії
1.1. Північна Буковина Хотинщина Південна Басарабія Марморощина
1.1.1. 1920 р. підписання Бессарабського протоколу, визнання країнами Антанти входження Бессарабії до складу Румунії
1.1.1.1. Рівень економічного розвитку - низький
1.1.2. Аграрна реформа - дискримінація населення
1.1.2.1. Татарбунарське повстання - збройне повстання українців в проти румунської окупації, що проходило 15-25 вересня 1924. Однією із причин повстання було незадоволення селян аграрною політикою.
1.1.2.1.1. Татарбунарське повстання — Вікіпедія
1.2. Урядова політика щодр українців - репресивна
1.3. Український національний визвольний рух - слаборозвинутий
1.3.1. В 1927 р. утворилася партія, що відстоюва національні інтнреси українців - Українська національна партія (УНП). Її лідером був В.Золозецький.
1.4. Становище церкви - дискримінація, переслідування
1.5. Становище української освіти - ліквідована, румунізація
2. Українські землі у складі Польщі
2.1. Східна Галичина,Західна Волинь, Полісся, Холмщина, Підляшшя
2.1.1. 1923 р. визнання країнами Антанти входження Східної Галичина до складу Польщі.
2.2. Рівень економічного розвитку- низький є окремі промислові центри
2.2.1. Польща "А" - територія етнічно польських земель Польща "Б" - тениторія, заселена етнічними меншинами ( на цих територіях застосувавали політику штучного стримування соціально-економічного розвитку)
2.3. Аграрна реформа - дискримінація населення, осадництво.
2.3.1. На українські терени переселялися польські колоністи "осадники", яким виділялися кращі землі.
2.4. Урядова політика щодо українців - репресивна, акція "пацифікації", асиміляція
2.4.1. Асиміляція - процес злиття одного народу з іншим із втратою одним із них своєї мови, культури, релігії, звичаїв, національної свідомості. Може бути як природною, так і насильницькою.
2.4.2. Акція "пацифікації" (умиротворення) - репресивні акціїї польського уряду проти українського населення в Східній Галичині, що відбувалися 20 вересня - 30 листопада 1930р., супроводжувалася погромами, побиттям, руйнуванням українських установ.
2.5. Український національно визвольний рух - масовий організований, створена ОУН
2.5.1. У Відні в 1929 р. Організація українських націоналістів об*єднала студентські оргінізації. На чолі ОУН став полковник Є.Коновалець.
2.5.1.1. Коновалець Євген Михайлович — Вікіпедія
2.5.1.2. У травні 1938 р. Є.Коновальця було вбито радянським агентом. В ОУН почався розкол: ОУН (Б) на чолі С.Бандера, ОУН (М) на чолі А.Мельник
2.5.1.2.1. Організація українських націоналістів — Вікіпедія
2.5.2. В 1925 р. утворилось Українське народно-демократичне об*єднання (УНДО), ліберальна партія інтелектуальної еліти краю (намагались через компроміс досягнути поступок українству). Лідери: Д.Левицький, В.Мудрий.
2.5.2.1. Українське національно-демократичне об'єднання — Вікіпедія
2.6. Становище церки - переслідування УПЦ, УГКЦ-Шептицький
2.6.1. Андрей (Шептицький) — Вікіпедія
2.7. Становище української освіти - полонізація
3. Українські землі у складі Чехословаччини
3.1. Закарпатська Україна
3.2. Рвень економічного розвитку - низький
3.3. Аграрна реформа - супроводжувалась розвитком інфраструктури краю
3.4. Урядова політика щодо українців-лояльна
3.5. Український національний визвольний рух -розвинутий, організований
3.5.1. Русинство - політична течія, апологети якої вважаютьт, що слов*янське населення Закарпаття є окрема нація, домагалися автономії краю. Лідером був А. Бродій
3.5.2. Народовствство - суспільно-політична течія серед молодої західноукраїнської інтелігенції ліберального напрямку, виступали за автономію. Лідером руху був А.Волошин.
3.5.3. Карпатська Україна - з жовтня 1938 р. автономна республіка у складі Чехословаччини. - 15 березня 1939 р. Сойм Карпатської України проголосив її незалежність; - Президент - А.Волошин; - захист краю здіснювали загони "Карпаткької Січі"; - столиця Ужгород (1938р.), Хуст (1938-1939рр.)
3.5.3.1. Карпатська Україна — Вікіпедія