1. соціологічне дослідження
1.1. Соціологічні дослідження.Класифікація соціологічних досліджень.
1.1.1. Соціологічне дослідження
1.1.1.1. Спеціальність соціологічного дослідження
1.1.1.1.1. Пілотажне дослідження
1.1.1.1.2. Аналітичне дослідження
1.1.1.1.3. Описове дослідження
1.1.1.2. Види соціологічного дослідження
1.1.1.2.1. За масштабом
1.1.1.2.2. За головною метою
1.1.1.2.3. За частотою проведення
1.1.1.2.4. За системою вибору одиниць об'єкта
1.2. Програма соціологічного дослідження, її структура та функції
1.2.1. Програма соціологічного дослідження
1.2.1.1. Структура програм соціологічного дослідження:
1.2.1.1.1. Методологічний розділ
1.2.1.1.2. Процедурний (методичний) розділ
1.2.1.2. Вимоги програм
1.2.1.3. Об'єкт
1.2.1.4. Прмет соціального дослідження
1.3. Гіпотеза в соціологічному дослідженні.
1.3.1. Віди гіпотез
1.3.1.1. За замістом
1.3.1.2. За рівнем аналізу
1.3.1.3. 3 огляду на дослідження дослідження
1.3.1.4. Зазвичай, це стосується
1.3.2. Генеральна сукупність
1.3.2.1. Вибірковий метод
1.3.2.2. Вибіркова сукупність
1.4. Методи доступної соціологічної інформації
1.4.1. Кількісні методи
1.4.2. Якісні методи
1.5. Ґендерна статистика
1.5.1. Процедура прийняття рішень.
1.5.2. Економічне життя.
1.5.3. Освіта.
1.5.4. Насильство.
2. Соціологія міста та урбаністики
2.1. проблеми
2.1.1. визначення ролі міста у суспільному житті;
2.1.2. основні причини появи місті фактори, що впливають на їх розвиток
2.1.3. соціальна структура населення міст;
2.1.4. соціальна стратифікація міста та соціальна мобільність у ньому;
2.1.5. особливості міського способу життя і міської культури;
2.1.6. соціальна природа урбанізації;
2.1.7. соціальна і культурна роль міст;
2.1.8. соціальні фактори і наслідки міграції населення;
2.1.9. типологія міст
2.2. Урбанізація
2.2.1. аспекти урбанізації
2.2.1.1. демографічний
2.2.1.2. економічний
2.2.1.3. суспільний
2.2.2. Агломерація
2.2.3. Мегалополіси
2.2.4. Містобудування
2.2.4.1. Генеральний план
2.2.4.2. Мастер-план
2.2.4.3. Міський дизайн
2.2.4.4. Новий урбанізм
2.2.4.5. Новий урбанізм
2.3. Місто
2.3.1. ознаки
2.3.1.1. висока концентрація населення на обмеженій території;
2.3.1.2. яскраво виражений поділ праці, який проявляється в розмаїтті форм, сфер і напрямків діяльності людей, зайнятих переважно несільськогосподарською діяльністю
2.3.1.3. виконання соціальних функцій, що визначають місто як центр політичного, економічного, культурного та духовного життя
2.3.1.4. поглиблена соціальна стратифікація,
2.3.1.5. розгалужена соціальна інфраструктура;
2.3.2. функції
2.3.2.1. економічна
2.3.2.2. екологічна
2.3.2.3. демографічна
2.3.2.4. соціально-побутова функція
2.3.2.5. суспільно-політична
2.3.2.6. культурно-виховна
2.3.3. спосіб життя
2.3.3.1. феномен фланерства
2.3.3.2. Міський активізм
3. Політична соціологія
3.1. Історія становлення
3.1.1. періоди:
3.1.1.1. передісторія соціології політики (до середини XIX ст.),
3.1.1.2. класичний етап розвитку соціології політики (друга половина XIX ст. – 20-ті роки XX ст.),
3.1.1.3. сучасний етап.
3.1.2. Вченні
3.1.2.1. М. Вебер
3.1.2.2. К. Маркс
3.1.2.3. В. Парето
3.1.2.4. Р. Міхельс
3.1.2.5. Г. Лассвелл
3.1.2.6. А. Гоулман
3.1.3. проблемне поле соціології політики,
3.1.3.1. Аналіз політичного процесу та його матеріальної основи.
3.1.3.2. Соціологічний аналіз механізму влади, її типологія, функціонування; участь індивідів у здійсненні владних функцій
3.1.3.3. Політична стратифікація
3.1.4. політичні параметри
3.1.4.1. Ранги державної ієрархії.
3.1.4.2. Партійна належність.
3.1.4.3. Ранг партійної ієрархії.
3.1.4.4. Політична поведінка.
3.1.4.5. Соціологія політичної свідомості й політичної культури.
3.2. Владні відносини
3.2.1. «три обличчя» влади,
3.2.1.1. як виробництво рішень
3.2.1.2. як визначення порядку денного
3.2.1.3. як ментальний контроль
3.2.2. види соціального розшарування,
3.2.2.1. економіко-технологічне розшарування та індустріальні, професійні й комерційні організації, що відображають його
3.2.2.2. відмінності статусів та їх вплив на міжособові відносини
3.2.2.3. інституціональні відмінності та їх вплив на засоби взаємодії індивідів, соціальнихт спільнот і груп із різноманітними політичними
3.3. Політична поведінка.
3.3.1. типи
3.3.1.1. «відкритий»
3.3.1.2. «закритий»
3.3.2. політичні дії:
3.3.2.1. Залежно від мотиваційних характеристик
3.3.2.1.1. афективно-мотивовані
3.3.2.1.2. очікування, ціннісні орієнтації, прийняття соціальних ролей, усвідомлення власних інтересів, оцінки ситуації
3.3.2.1.3. ціле-орієнтовані, раціональні
3.3.2.1.4. традиційно-мотивовані
3.3.2.1.5. ціннісно-орієнтовані
3.3.2.2. За структурою
3.3.2.2.1. прямі
3.3.2.2.2. опосередковані
4. СУСПІЛЬСТВО ЯК СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА
4.1. Соціальна система
4.2. Суспільство
4.2.1. Історичні типи суспільства
4.2.2. концепція інформаційного суспільства.
4.3. Соціальна спільнота
4.3.1. Масова соціальна спільнота
4.3.2. Групова соціальна спільнота
4.3.3. Соціальний зв’язок
4.3.4. Соціальні відносини
4.4. Соціальний інститут
4.4.1. Типи та функції соціальних інститутів
4.4.1.1. Економічні
4.4.1.2. Політичні
4.4.1.3. Культурні та виховні
4.4.1.4. Соціальні
4.4.2. Види
4.4.2.1. професійні і промислові
4.4.2.2. домашні або сімейні
4.4.2.3. політичні
4.4.2.4. обрядові чи церемоніальні
4.4.2.5. церковні
4.4.3. Соціальні санкції
4.4.4. Соціальні організації
4.4.4.1. Адміністративні організації
4.4.4.2. Громадські організації
4.4.4.3. Асоціативні організації
4.5. Соціальні зміни
4.6. Соціальна структура
4.7. Соціальна стратифікація
4.7.1. Рабство
4.7.2. Касти
4.7.3. Стани
4.7.4. Класи
4.8. Соціальні статуси та соціальні ролі
4.8.1. Статус
4.8.1.1. Статус соціальний
4.8.1.1.1. статус аскриптивний
4.8.1.1.2. статус здобутий
4.8.1.1.3. статус вроджений
4.8.1.2. Особистий статус
4.8.2. Соціальна роль
5. СОЦІОЛОГІЯ ОСВІТИ ТА НАУКИ
5.1. Соціологія освіти
5.1.1. Система освіти
5.1.1.1. Статус, предмет і об'єкт соціології освіти
5.1.2. Соціальна функція освіти
5.1.2.1. Функція професіоналізації.
5.1.2.2. Функціональна робота з соціальною структурою повинна бути.
5.1.2.3. Вихова функціональна система освіти.
5.1.2.4. Функція загальноосвітньої діяльності.
5.1.2.5. Науково-дослідна функція освіти.
5.2. Соціологія науки
5.2.1. Поняття, ознаки науки
5.2.1.1. Наука
5.2.1.2. Стема основних ознак
5.2.2. Принципи функціонування науки
5.2.2.1. Принцип універсалізму
5.2.2.2. Принцип комуналізму
5.2.2.3. Принцип безкористування вимагає службового істині.
5.2.3. Теоретичні умови соціології науки
5.2.3.1. Основні завдання соціології науки
5.2.3.2. Основні напрямки наукових досліджень соціологічного дослідження
5.2.4. Науково-технічний потенціал
5.2.4.1. Показники
5.2.4.2. Три основні напрями
6. ҐЕНДЕРНА СОЦІОЛОГІЯ
6.1. Напрямки
6.1.1. Фемінізм
6.1.1.1. гуманістичний,
6.1.1.2. марксистський
6.1.1.3. суфражизм
6.1.2. Неофемінізм
6.1.2.1. Ліберальний.
6.1.2.2. Радикальний.
6.1.2.3. Марксистський
6.2. Проблема ґендерних відмінностей у світовій соціології
6.2.1. Соціобіологічна парадигма.
6.2.2. Структурний функціоналізм.
6.2.3. Марксистська та неомарксистська концепції.
6.2.4. Теорія конфлікту.
6.2.5. Символічний інтеракціонізм.
6.3. Основні положення
6.3.1. Ґендерні стереотипи
6.4. Сутність, основні категорії ґендерної соціології
6.4.1. Ґендерна соціологія
6.4.1.1. Поняття «ґендер»
6.4.1.2. поняття «стать»
6.4.1.3. поняття «маскулінність" и «феминність»
6.4.1.4. Термін «сексизм»