1. Соціальна система
1.1. Це явище або процес, що складається із певної сукупності елементів (основним елементом є люди), що перебувають у взаємозв’язку та взаємодії і утворюють єдине ціле.
2. Масова соціальна спільнота
2.1. сукупність індивідів, яких об’єднують певні спільні погляди, схильності, смаки тощо (фани естрадних зірок, уболівальники спортивних команд). В
3. Соціальний зв’язок
3.1. це соціальна дія, що виражає залежність людей чи груп, зумовлену спільною діяльністю конкретних спільностей, в певний час, для досягнення тих чи інших цілей.
4. Соціальні відносини
4.1. відносини між групами людей або окремими їх представниками, що посідають різне місце в суспільстві, беруть певну участь в його політичному, економічному і духовному житті, відрізняються один від одного способом життя, рівнем і джерелами доходів, структурою особистого споживання.
5. Соціальні санкції
5.1. це розгалужена система винагород за виконання норм, тобто за конформізм, і покарань за відхилення від них, тобто за девіацію.
6. Соціальний процес
6.1. послідовна зміна станів у соціальних системах і підсистемах, соціальних інститутах та організаціях, зміни в динаміці.
7. Політика
7.1. галузь відносин між соціальними суб’єктами (класами, соціальними групами, політичними партіями, окремими особами, національними спільнотами, державами) щодо здійснення (використання, розподілу, завоювання) політичної влади.
7.2. Політична поведінка та політична участь
7.2.1. Політична активність
7.2.1.1. форма включення суб’єкта в політику, сукупність його дій для досягнення колективних цілей.
7.2.2. Політична участь
7.2.2.1. це активність суб’єктів у рамках запропонованих ним програм реалізації їх колективних інтересів.
7.2.3. політична поведінка
7.2.3.1. це будь-яка форма участі в здійсненні влади (або протидії її здійснення), що охоплює участь у формальних організаціях і масових рухах, включеність у різні елементи системи або усвідомлену відстороненість від них, публічну маніфестацію поглядів з метою впливу на громадську думку, політичні інститути або керівні політичні групи.
7.2.4. Політичний протест
7.2.4.1. це прояв негативного ставлення до політичної системи в цілому, її окремих елементів, норм, цінностей, прийнятих рішень у відкрито демонстрованій формі.
7.3. Соціологія політики
7.3.1. галузь соціологічного знання, яка вивчає соціальні механізми влади та їх вплив у суспільстві, закономірності впливу соціальних спільнот, інститутів на політичний порядок, соціальні засади політичних та державних інститутів, стан, тенденції, напрями функціонування політичної свідомості, політичної поведінки в соціальному середовищі.
8. Соціологія міста
8.1. це галузь соціологічної науки, яка вивчає закономірності виникнення, функціонування і розвитку міста як однієї з форм соціально-територіальної організації суспільства.
8.2. Місто
8.2.1. це територіально сконцентрована форма розселення людей, зайнятих переважено несільськогосподарською діяльністю, що характеризується значною густотою населення, специфічними соціальними функціями та особливою культурою поведінки
8.3. аспекти урбанізації: – демографічний – зростає чисельність міських мешканців (в основному, за рахунок міграції до міст). У зв’язку з цим значно розширюються межі міст; – економічний – зменшується кількість населення, зайнятого у сільському господарстві за рахунок тих, хто зайнятий у промисловості та у невиробничій сфері; – суспільний – поширення міського стилю життя. Стирається різка відмінність між стилем життя у місті і в селі, цьому особливо сприяє поширення сітки телекомунікацій.
8.4. Містобудування
8.4.1. це діяльність зі створення і організації збудованого простору міста, використання землі та інших ресурсів.
8.5. Новий урбанізм
8.5.1. це один з підходів до організації простору міста, який виник у Сполучених Штатах 1980-х років у формі низового активізму проти субурбанізації.
9. Соціальна спільнота
9.1. Це реально існуюча сукупність індивідів, об’єднаних відносно стійкими зв’язками, відносинами, яка має загальні ознаки, що надають їй неповторності, унікальності і відрізняють від інших.
10. Соціальний інститут
10.1. сталий комплекс формальних і неформальних правил, принципів, норм, які регулюють різні сфери людської діяльності.
11. Соціальна організація
11.1. цільова соціальна система, призначена для координації діяльності двох і більше людей, шляхом розподілу праці та ієрархізації влади.
12. Соціальна структура
12.1. це анатомія суспільства, об’єктивно зумовлений його поділ на групи.
13. Соціологічне дослідження
13.1. система послідовних методологічних, методичних та організаційних процедур, спрямованих на вирішення єдиної мети: одержати дані про явище або процес, що вивчається для вирішення конкретних теоретичних і соціальних проблем.
13.2. Пілотажне дослідження
13.2.1. найбільш простий вид конкретного соціологічного дослідження.
13.3. Описове дослідження
13.3.1. більш глибокий соціологічний аналіз.
13.4. Аналітичне дослідження
13.4.1. найскладніший і глибокий вид соціологічного дослідження.
13.5. Об’єкт соціологічного дослідження: певна соціальна реальність, яка потребує цілеспрямованого вивчення
13.6. Предмет соціологічного дослідження: найбільш значущі з теоретичної або практичної точки зору особливості, сторони об’єкта,
14. Методи
14.1. Кількісні методи
14.1.1. зазвичай застосовують, щоб отримати точну кількісну інформацію – вони базуються на репрезентативних вибірках і використовують статистичні методи аналізу даних.
14.2. Якісні методи
14.2.1. це методи, що не мають на меті досягти репрезентативності отриманих даних, вони використовуються не для того, щоб отримати розподіл населення (або інших об’єктів аналізу) за тими чи іншими ознаками, а найчастіше для того, щоб отримати загальне уявлення про те чи інше явище.
15. Електоральна соціологія
15.1. галузь соціологічної науки, яка займається вивченням політичної взаємодії суб’єктів суспільства шляхом аналізу механізмів їх політичної участі в житті соціуму, умов та особливостей об’єднання в політичні групи, політичної презентації інтересів у владній боротьбі тощо.
16. Ґендерна соціалізація
16.1. є процесом засвоєння ґендерних (соціостатевих) ролей і відтворення типів поведінки, очікуваних суспільством від чоловіків та жінок.
16.2. Ґендерні стереотипи
16.2.1. механізми, що забезпечують закріплення і трансляцію ґендерних ролей від покоління до покоління.
17. Соціологія освіти
17.1. галузева соціологічна дисципліна, предметом якої є освіта як соціокультурний інститут, її взаємодія з іншими інститутами і суспільством загалом, а також соціокультурні процеси у сфері освіти.
17.2. Система освіти
17.2.1. соціальний інститут, який специфічними методами реалізує процес соціалізації людей, передусім підростаючого покоління (підготовку і залучення до життя суспільства через навчання і виховання).
17.3. Соціальна функція освіти
17.3.1. роль, яку освіта як соціальний інститут виконує щодо потреб суспільства або окремих його сфер.
18. Соціологія науки
18.1. галузь соціології, яка досліджує закономірності виникнення, функціонування й розвитку науки, взаємодії її як соціальною явища із суспільством та різними соціальними інститутами.
18.2. Науково-технічний потенціал
18.2.1. це сукупність засобів і можливостей для постановки і розв’язання наукових та науково-практичних проблем (у тому числі й нових) національного, регіонального і міжнародного значення.