Займенник - це самостійна змінна частина мови, яка лише вказує на предмети, їхні ознаки або кількість, не називаючи їх, і відповідає на питання хто? що? який? чий? скільки? котрий?
by Антон Даценко
1. Частки будь-, -небудь, казна-, хтозна-, бозна- пишуться через дефіс: бозна-який, чий-небудь. Частки аби-, де-, -сь пишуться разом зі словом: чийсь, абихто, деякий. У непрямих відмінках, коли між частками (префіксами, суфіксами) і заперечними та неозначеними займенниками стоять прийменники, всі три слова пишуться окремо: ніхто – ні у кого, ніякий – ні з яким, будь-хто – будь з ким, абищо – аби з чим. Але! Можливі варіанти: у деяких – де в яких, на декого – де на кого, де з чим – з дечим, будь у кого – у будь-кого, у будь-якому – будь у якому.
2. Зверніть увагу!
2.1. Займенник уживається в мові замість іменника, прикметника та числівника і виконує синтаксичну роль у реченнях тих самих членів речення, що й іменники, прикметники та числівники. Займенники уживаються у мовленні, щоб уникнути повторення тих самих слів у реченні; вони також пов’язують зміст окремих речень, роблять їх зрозумілими. Початкова форма займенника – називний відмінок; для займенників прикметникової форми – чоловічий рід, називний відмінок однини.
2.2. В український мові відносний займенник що збігається за написанням і звучанням зі сполучником що, який також з’єднує залежне речення з головним у складному. Як же їх розрізняти? Це робиться просто. Якщо ми можемо слово що замінити синонімічним йому який, то це займенник. Коли ж така заміна неможлива, то що – сполучник.
2.3. Частки будь-, -небудь, казна-, хтозна-, аби-, де-, -сь додаються до хто, що, який, чий, скільки, котрий. В іншому разі мова йтиме про прислівник. Порівняйте! Будь–хто (займенник) – будь–де (прислівник), деякий (займенник) – деколи (прислівник).
2.4. Займенники змінюються, але по-різному. За відмінками змінюються займенники, співвідносні з іменниками та кількісними числівниками, за родами, числами, відмінками – співвідносні із прикметниками та порядковими числівниками, в особових займенниках визначається особа, а у він, вона, воно – рід.
2.5. Для виявлення ввічливого, пошанного ставлення до співрозмовника в українській мові займенники ти, твій замінюють займенниками Ви, Ваш у звертаннях до однієї особи. Ці займенники пишуться з великої літери: – Привів, Насте Василівно, Вам свого школяра. Може, і з нього буде якийсь толк (Михайло Стельмах).
3. Відмінювання займенників
3.1. У непрямих відмінках особові займенники мають іншу основу, ніж у називному.
3.2. Зворотний займенник себе не має форми називного відмінка. Він змінюється як особовий займенник ти, починаючи з родового відмінка.
3.3. Займенники третьої особи в родовому, знахідному, місцевому відмінках з прийменниками мають приставний звук н (у нього, над ним), а в орудному відмінку звук н вживається завжди (нею, ним).
3.4. Перед займенником мною, що починається збігом двох приголосних, для милозвучності вимови прийменники над, з, під, перед вживаються з голосним і: зі мною, наді мною.
3.5. За зразком займенників мій (моя, моє, мої) відмінюються і твій, свій.
3.6. Займенники наш, ваш відмінюються, як прикметники твердої групи, їхній – м’якої.
3.7. Займенники те, це змінюються, як займенники цей (крім називного та знахідного відмінків).
3.8. Вказівний займенник стільки відмінюється за відмінками, як скільки.
3.9. Займенники який, яка, яке, які, котрий, котра, котре, котрі + означальні (крім весь (увесь), вся, всі) відмінюються, як прикметники твердої групи; весь (увесь), вся, всі змінюються, як прикметники м’якої групи.
3.10. При відмінюванні неозначених та заперечних займенників частки залишаються незмінними, відмінюються ж частини хто, що, який, чий, скільки, котрий: будь-хто, будь-кого, будь-кому, будь-ким…
4. Якщо займенники його, її, їх вживаються як присвійні (чий? чия? чиї?), то вони не змінюються і не мають початкового н (його твір, його твору, його твором).
5. Розряди займенників за значенням
5.1. Зворотний (себе).
5.2. Відносні (хто, що, який, чий, скільки, котрий). Уживаються тільки для поєднання простих речень у складне. На відміну від питальних відносні займенники уживаються тільки у складних реченнях.
5.3. Заперечні (ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки, нікотрий + жодний). Їх також легко запам’ятати, якщо знати питання іменника, прикметника та числівника і додати до них ні.
5.4. Неозначені (їх легко утворити, якщо до хто, що, який, чий, скільки, котрий додати одну із часток будь-, -небудь, казна-, хтозна-, аби-, де-, -сь): будь-хто, що-небудь, казна-скільки, хтось, абиякий, дехто.
5.5. Вказівні (той, цей, такий, стільки).
5.6. Означальні (весь, сам, самий, всякий, кожний, інший).
5.7. Присвійні (їх легко утворити від особових + свій): я – мій, ми – наш, ти – твій, ви – ваш, він, воно – його, вона – її, вони – їхній.
5.8. Питальні (хто? що? який? чий? скільки? котрий?). Уживаються тільки на початку у питальних реченнях. Їх легко запам’ятати, якщо знаєш питання іменника, прикметника та числівника.
5.9. Особові (я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони.
6. Роль займенників у реченні
6.1. Використовуються як один з важливих засобів зв’язку між реченнями в тексті. Вони:
6.2. а) повторюють сказане попередньо, акцентуючи на цьому увагу;
6.3. б) замінюють іменники, прикметники, числівники, уникаючи повторень одних і тих же слів;
6.4. в) узагальнюють сказане у попередньому реченні чи частині речення.
