Увага

1. Увага - зосередженість діяльності суб'єкта в певний момент часу на якомусь реальному або ідеальному об'єкті - предметі, події, образі, міркуванні тощо (В.І. Страхов).

2. Функція уваги – зосередження свідомості на предметі діяльності.

3. Види

3.1. Довільна

3.2. Мимовільна

3.3. Післядовільна

4. В залежності від характеру об'єкта розрізняють:

4.1. зовнішню увагу, яка спрямована на оточуючі предмети та явища

4.2. внутрішню увагу, яка спрямована на власні думки, почуття, переживання

5. Властивості

5.1. Зосередження

5.2. Стійкість

5.3. Переключення

5.4. Обсяг

5.5. Коливання

5.6. Розподіл

6. Важливою закономірністю уваги є її вибірковість, яка виявляється в тому, що людина, зосереджуючись на одному, не помічає іншого. Це пояснюється більш вираженою гальмівною дією вагомих для особистості предметів і переживань щодо менш значущих, які в цей час на неї діють.

7. Увагу зумовлюють не лише зовнішні подразники, а й здатність людини довільно спрямовувати її на ті чи інші об’єкти. Цю здатність називають уважністю.

8. Недостатній розвиток уважності виявляється в розосередженості та відволіканні, нездатності без зовнішніх спонук спрямовувати й підтримувати свою увагу.

9. Увага можлива лише на основі загальної бадьорості кори головного мозку, підвищеної активності її діяльності.