Педагогічні технології громадянської та історичної освіти

Get Started. It's Free
or sign up with your email address
Педагогічні технології громадянської та історичної освіти by Mind Map: Педагогічні технології громадянської та історичної освіти

1. Види технологій навчання за метою: ♦ технології, які формують поняття; ♦ технології, що формують компетенцію.

2. За філософською основою: —матеріалістичні та ідеалістичні; —діалектичні та метафізичні; —наукові та релігійні; —гуманістичні й антигуманні; —антропософські (грец. апthropos — людина і sophia — мудрість) і теософські (засновані на вченнях про всезагальний абсолют, божественну суть усіх речей); —вільного виховання та примусу тощо.

3. Характерні риси педагогічних технологій: ♦ системність – міцний зв’язок усіх компонентів; ♦ керованість – можливість визначення мети, її коригування, планування етапів, варіювання засобами й методами; ♦ ефективність – гарантованість позитивного результату і оптимальність за витратами; ♦ відтворюваність – можливість застосування в інших однотипних умовах іншим вчителем з іншими учнями.

4. Складові педагогічних технологій: ♦ заплановані результати – складаються на основі орієнтації на випадкові одиничні, локальні, глобальні ознаки; ♦ засоби оцінки для корекції та відбору оптимальних для даної ситуації методів – формуються на підставі критеріїв для оцінки стану учнів та вибору моделі навчання; ♦ набір моделей навчання – комплекс методів навчання, через який здійснюється найкоротший перехід від початкових умов до запланованих результатів.

5. «Педагогічна технологія – це комплексний, інтегративний процес, що охоплює людей, ідеї, засоби і способи організації діяльності для аналізу проблем і планування, забезпечення, оцінювання і керування розв’язанням проблем, що стосуються всіх аспектів засвоєння знань».

6. За рівнем застосування: — загальнопедагогічні (стосуються загальних засад освітніх процесів); — предметні (призначені для вдосконалення викладання окремих предметів); — локальні та модульні (передбачають часткові зміни педагогічних явищ). 2. За провідним чинником психічного розвитку: —біогенні (провідна роль належить біологічним чинникам); —соціогенні (переважають соціальні чинники); психогенні (провідна роль належить психічним чинникам).

7. За ставленням до дитини: —авторитарні (засновані на чіткій надмірній регламентації); —дидактоцентристські (центровані на навчанні);—особистісно-орієнтовані

8. За орієнтацією на особистісні структури: —інформаційні (формування знань, умінь, навичок); —операційні (формування способів розумових дій); —емоційно-художні й емоційно-моральні (формування сфери естетичних і моральних відносин); —технології саморозвитку (формування самоуправ-ляючих механізмів особистості); —евристичні (розвиток творчих здібностей); —прикладні (формування дієво-практичної сфери) технології.

9. За типом організації та управління пізнавальною діяльністю: —структурно-логічні технології навчання — інтеграційні технології —ігрові технології —комп'ютерні технології —діалогові технології (пов'язані зі створенням комунікативного середовища, —тренінгові технології —тести, психологічні тренінги інтелектуального розвитку, розв'язання управлінських задач).

10. За провідним чинником психічного розвитку: —біогенні (провідна роль належить біологічним чинникам); —соціогенні (переважають соціальні чинники); психогенні (провідна роль належить психічним чинникам).