1. раціоналізм, раціоцентричний психологізм (ототожнення психіки і свідомості, недооцінка позасвідомих процесів); правдиве, конкретно-історичне, всебічне зображення типових подій і характерів у типових обставинах при правдивості деталей; принцип точної відповідності реальній дійсності усвідомлюється як критерій художності, як сама художність; характер і вчинки героя пояснюються його соціальним походженням та становищем, умовами повсякденного життя; конфліктність (драматизація) як сюжетно-композиційний спосіб формування художньої правди; превалювання (перевага) епічних, прозових жанрів у літературі, послаблення ліричного струменя мистецтва; розв'язання проблем на основі загальнолюдських цінностей;
1.1. Визначальні риси реалізму
2. Реалізм
3. стиль і напрям у літературі та мистецтві, які ставили метою правдиве відтворення дійсності в її типових рисах. Панування реалізму слідувало за добою романтизму і передувало символізму. Термін «реалізм» вперше вжив французький літературний критик Жуль Шанфлері в 50-х роках 19 століття для позначення мистецтва, що протистоїть романтизму і академізму.
3.1. визначення
4. Афанасій Фет
4.1. У своїй творчості
4.1.1. А. А. Фет (1820-1892) виходив з визнання високого й неминущого значення поезії, різко протиставляючи її реальної дійсності, що представляється йому «миром нудьги й праці». «Скорбота ніяк не могла надихнути нас»,- писав він наприкінці життя. Фет був переконаний у тім, що література покликана відбивати лише вищі цінності, відгукуватися на вічні, загальнолюдські потреби, зовсім залишаючи осторонь актуальні питання суспільно-політичного життя
4.2. Поезія Фета
4.2.1. А. А. Фет (1820-1892) виходив з визнання високого й неминущого значення поезії, різко протиставляючи її реальної дійсності, що представляється йому «миром нудьги й праці». «Скорбота ніяк не могла надихнути нас»,- писав він наприкінці життя. Фет був переконаний у тім, що література покликана відбивати лише вищі цінності, відгукуватися на вічні, загальнолюдські потреби, зовсім залишаючи осторонь актуальні питання суспільно-політичного життя
4.3. Вірш "Шепіт...Ніжний звук зітхання" Аналіз
4.3.1. Тема вірша
4.3.1.1. Основна тема вірша – любов і єднання з природою. Всього лише в кількох рядках Фет майстерно передає любовну атмосферу. Подібно художнику, поет кількома яскравими, але впевненими мазками, малює фантастичну картину чуттєвих відносин, нерозривно пов’язаних зі звуковими і зоровими відчуттями природних явищ.
5. Романтизм
5.1. ідейний рух у літературі й мистецтві, що виникає наприкінці 18 століття у Німеччині, Великій Британії й Франції, поширився на початку 19 століття в Російській імперії, Польщі й Австрії, а з середини 19 століття охопив інші країни Європи, а також Північної та Південної Америки.
5.1.1. Визначення
5.2. Характерні ознаки
5.2.1. Характерними ознаками романтизму є заперечення раціоналізму, відмова від суворої нормативності в художній творчості, культ почуттів людини; увага до особистості, її індивідуальних рис; неприйняття буденності й звеличення «життя духу»; наявність провідних мотивів самостійності, світової скорботи (національної туги) та романтичного бунту, нескореності, історизму та захоплення фольклором.
6. Федір Тютчев
6.1. Аналіз вірша "Силентиум"
6.1.1. Історія створення:
6.1.1.1. Даний твір з’явилося в 1830 році, але також існує думка, що воно було написано раніше. Вірш має назву «Silentium», що в перекладі з латинської означає «Мовчання». Тютчев багато разів змінював цей твір, так як для нього воно було занадто особистим. Весілля з Елеонорою Петерсон послужила натхненням для написання цього цікавого вірша. Поет був дійсно закоханий в свою обраницю і вважав себе по істині щасливим.
6.1.2. Композиція
6.1.2.1. Вірш за структурою поділяється на три частини – три строфи. Композиція кільцева: автор починає і укладає послання одним і тим же закликом до мовчання. Поет протиставляє зовнішній і внутрішній світи: в першій строфі він описує, що в душі думки і почуття подібні зіркам, а в другій вже згадує, що «миль висловлена є брехня». Тобто, в залежності від знаходження в одному зі світів, наші емоції і переконання змінюють якість: то вони були красиві і таємничі, то перетворилися в брехню. Третя строфа присвячена підведенню підсумків зіткнення: слова псують думки, а не висловлюють їх. Якщо чимось дорожиш, сховай це в своїй душі.