Сталий інноваційний розвиток

Get Started. It's Free
or sign up with your email address
Сталий інноваційний розвиток by Mind Map: Сталий інноваційний розвиток

1. Сутність концепції сталого розвитку

1.1. Ідея

1.1.1. Загальна концепція стосовно необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу в безпечному і здоровому довкіллі. Як сформулювала визначення сталого розвитку у своїй доповіді Комісія Брундтланд, це «розвиток, який задовольняє потреби нинішнього покоління без шкоди для можливості майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби»

1.2. Основні поняття

1.2.1. Зростання

1.2.1.1. Зростання - зміни кількісні, що слугують основою для розвитку якісних змін Якщо не вдається виявити якісних змін це зростання

1.2.2. Розвиток

1.2.2.1. Розвиток - це процес незворотних, спрямованих і закономірних змін, що призводять до виникнення кількісних, якісних і структурних перетворень

1.2.3. Незворотність

1.2.3.1. Незворотність - здатність до накопичення змін, «надбудови» нових змін над попередніми

1.3. Цілі

1.3.1. Подолання бідності

1.3.2. Полодання голоду, розвиток сільського господарства

1.3.3. Міцне здоров'я і благополуччя

1.3.4. Якісна освіта

1.3.5. Гендерна рівність

1.3.6. Чиста вода та належність санітарним умовам

1.3.7. Доступна та чиста енергія

1.3.8. Гідна праця та економічне зростання

1.3.9. Промисловість, інновації та інфраструктура

1.3.10. Скорочення нерівності

1.3.11. Сталий розвиток міст і громад

1.3.12. Відповідальне сподивання та виробництво

1.3.13. Пом'якшення наслідків зміни клімату

1.3.14. Збереження морських ресурсів

1.3.15. Захист та відновлення екосистем суші

1.3.16. Мир, справедливість та сильні інститути

1.3.17. Партнерство заради сталого розвитку

1.4. Принципи

1.4.1. Людство дійсно може надати розвитку сталого і довготривалого характеру, для того щоб він відповідав потребам людей, що живуть зараз, не втрачаючи при цьому можливості майбутнім поколінням задовольняти свої потреби.

1.4.2. Обмеження, які існують в галузі експлуатації природних ресурсів, відносні. Вони пов'язані з сучасним рівнем техніки та соціальної організації, а також із здатністю біосфери до самовідновлення

1.4.3. Необхідно задовольнити елементарні потреби всіх людей і всім надати можливість реалізувати свої надії на благополучне життя. Без цього сталий і довготривалий розвиток просто неможливий. Одна з головних причин виникнення екологічних та інших катастроф — злидні, які стали у світі звичайним явищем.

1.4.4. Необхідно узгодити стан життя тих, хто користується надмірними засобами (грошовими і матеріальними), з екологічними можливостями планети, зокрема щодо використання енергії.

1.4.5. Розміри і темпи росту населення повинні бути узгоджені з виробничим потенціалом глобальної екосистеми Землі, що змінюється.

1.5. Міжнародні і вітчизняні документи (програми)

1.5.1. Доповідь ЮНЕП United Nations Environmental Program «Глобальний новий зелений курс»

1.5.1.1. Глобальный новый зеленый курс : [Доклад ЮНЕП] Электронный ресурс]. Режим доступа : http://www.unepcom.ru/images/greeneconomy/greenne wdeal.pdf .

1.5.2. «Європа 2020 Стратегія інтелектуального, стійкого і всеосяжного зростання» Стратегія Європейської Ради

1.5.2.1. Europe 2020: A strategy for smart , sustainable and inclusive growth [Електронний ресурс] Режим доступу: http://eur lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM 2010:2020:FIN:EN:PDF.

1.5.3. «Назустріч «зеленій економіці» на шляху до сталого розвитку та викорінення бідності» Узагальнююча доповідь ЮНЕП для представників владних структур

1.5.3.1. Навстречу « зеленой » экономике : пути к устойчивому развитию и искоренению бедности : [Доклад ЮНЕП для властных структур] [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.unep.org/greeneconomy/ Portals / documents ger GER_synthesis_ru.pdf .

1.5.4. Доповід ОЕСD Organisation for Economic Co operation and Development «На шляху до зеленого зростання»

1.5.4.1. Towards Green Growth ISBN 978 92 64 094970 © OECD 2011 [Електронний ресурс] режим доступу: http://www.oecd.org/greengrowth/48224539.pdf

2. Практична реалізація

2.1. Зелена економіка

2.1.1. Принципи переходу

2.1.1.1. Енергоефективність базових секторів економіки

2.1.1.1.1. Модернізація енергетики та житлово комунального сектору

2.1.1.2. Еколого економічна ефективність

2.1.1.2.1. Використання корисних властивостей товарів і послуг при одночасній мінімізації впливу на довкілля протягом усього життєвого циклу продукції

2.1.1.3. Ресурсозбереження

2.1.1.3.1. Прийняття управлінських рішень з урахуванням необхідності збереження природних ресурсів

2.1.1.4. Соціальне партнерство

2.1.1.4.1. Залучення представників різних секторів суспільства до процесу прийняття рішень

2.1.1.5. Єдність дій суб’єктів господарювання

2.1.1.5.1. Узгодження інтересів усіх суб'єктів національної економіки, що беруть участь у процесі розвитку

2.1.1.6. Виховання суспільно свідомої молоді

2.1.1.6.1. Узгодження інтересів усіх суб'єктів національної економіки, що беруть участь у процесі розвитку

2.1.2. Властивості

2.1.2.1. Низьковуглецевість

2.1.2.2. Енергоекологоефективність

2.1.2.3. Чисте виробництво

2.2. Низьковуглецевий розвиток

2.2.1. Стратегія розроблена на виконання міжнародних зобов’язань України згідно з пунктом 19 Статті 4 Паризької угоди, пунктом 35 Рішення 1 /СР 21 Конференції Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, а також на виконання розпоряджень Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 р № 932 р “Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року” та від 28 березня 2018 р № 244 р “Про затвердження плану пріоритетних дій Уряду на 2018 рік”

2.3. Екологізація економіки

2.3.1. Екологізація промислового виробництва

2.3.2. Екологізація підприємницької діяльності

2.3.3. Екологізація науково технологічного розвитку

2.3.4. Екологізація системи управління

2.3.5. Екологізація інвестиційної діяльності

2.3.6. Екологізація свідомості

2.3.7. Поняття

2.3.7.1. Екологізація - процес впровадження систем технологічних, управлінських та інших рішень, що дають змогу підвищувати ефективність використання природних ресурсів з одночасним збереженням або поліпшенням довкілля а на різних рівнях ієрархії управління

3. Методичне забезпечення

3.1. Індикативний аналіз

3.1.1. Рівень економічної безпеки держави

3.1.2. Сукупності індикаторів

3.1.2.1. Країна

3.1.2.2. Окремий регіон

3.1.3. Співставлення індикаторів економічної безпеки

3.1.4. Діагностика

3.1.4.1. Стан економічної безпеки

3.1.4.2. Динаміка економічної безпеки

3.2. Оцінка ризику

3.2.1. Часові рамки

3.2.2. Критичність

3.2.3. Фактори ризику

3.2.3.1. Контрольовані

3.2.3.2. Неконтрольовані

3.2.3.2.1. Невизначені

3.2.3.2.2. Випадкові

3.2.4. Вірогідність

3.2.5. Залежності

3.3. Екстернальності

3.3.1. Модель поведінки людини

3.3.2. Зовнішні фактори

3.3.3. Причини

3.3.3.1. Зовнішні фактори

3.3.3.2. Внутрішні фактори

3.3.4. Способи вирішення

3.3.5. Усвідомлення

3.4. Моделі оцінювання людського розвитку (або оцінювання людського розвитку)

3.4.1. Індекс людського розвитку

3.4.2. Міждержавне порівняння

3.4.3. Показники

3.4.3.1. Очікувана тривалість життя

3.4.3.2. Рівень грамотності населення країни

3.4.3.3. Рівень життя, оцінений через ВНД на душу населення за паритетом купівельної спроможності (ПКС) в доларах США

3.4.4. Індекс смертності

4. Концептуальний базис сталого розвитку

4.1. Синергетика

4.1.1. Визначення

4.1.1.1. Синергетика - міждисциплінарний напрямок наукових досліджень, в рамках якого досліджуються процеси самоорганізації і само дезорганізації, процеси переходу від хаосу до порядку і навпаки в відкритих нелінійних середовищах найрізноманітнішої природи

4.1.2. Предмет вивчення

4.1.2.1. Синергетика вивчає нелінійні відкриті дисипативні системи Такі системи перебувають далеко від термодинамічної рівноваги і обмінюються енергією чи речовиною із навколишнім середовищем

4.1.3. Циклічність

4.1.4. Основні принципи

4.1.4.1. Фундаментальним принципом самоорганізації є виникнення нового порядку і ускладнення систем через флуктуації (випадкові відхилення) станів їх елементів і підсистем Такі флуктуації зазвичай придушуються в усіх динамічно стабільних і адаптивних системах за рахунок негативних зворотних зв'язків, що забезпечують збереження структури і близького до рівноваги стану системи

4.1.4.2. Природні системи є нелінійними різних видів організації динамічно стабільні, адаптивні, і найскладніші еволюціонуючи системи

4.1.4.3. Коли нелінійні динамічні системи об'єднуються, нове утворення не дорівнює сумі частин а утворює систему іншої організації принцип е мерджентн ості

4.1.5. Базові поняття

4.1.5.1. Емерджентність

4.1.5.1.1. Емерджентність (англ emergence виникнення, поява нового) в теорії систем наявність у будь якої системи особливих властивостей, не властивих її підсистемам і блокам, а також сумі елементів, не пов'язаних системоутвірними зв'язками неможливість зведення властивостей системи до суми властивостей її компонентів

4.1.5.2. Біфуркаційний механізм

4.1.5.2.1. Біфуркаційний механізм - наявність точок біфуркації переходу до того чи іншого щодо довготривалого режиму системи аттрактора

4.2. Теорія прийняття рішень

4.2.1. Теорія прийняття рішень — царина досліджень, яка математичними методами досліджує закономірності людського вибору найвигідніших із можливих альтернатив і має застосування в економіці, менеджменті, когнітивній психології, інформатиці та обчислювальній техніці.

4.3. Теорія хаосу

4.3.1. Теорія хаосу — підрозділ математики та фізики, який займається дослідженням систем, динаміка яких, за певних умов, значною мірою залежить від початкових умов, що робить довгострокове прогнозування неможливим. Через те що, з одного боку, динаміка поведінки таких систем відповідає законам фізики, а, з другого, виглядає нерегулярною, вона називається детермінованим хаосом. Хаотичні системи є нелінійними динамічними системами.

4.4. Теорія фракталу

4.4.1. Теорія фракталів - теорія, що використовується для пошуку закономірностей серед множини емпіричних даних. Якщо показник фрактальності (розмірність Хаусдорфа–Безіковича) є кількісною мірою неідеальності (неправильності) об'єкта, то індекс Херста є його протилежністю.

5. Інноваційний розвиток

5.1. Основні поняття

5.1.1. Інноваційний розвиток

5.1.1.1. ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК неперервний процес якісних змін у структурі виробництва або соціальної сфери в результаті створення, застосування та розповсюдження нових знань, машин, технологій

5.1.2. Інновації

5.1.2.1. ІННОВАЦІЇ новостворені ( і ( вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і ( соціальної сфери

5.1.3. Інноваційна діяльність

5.1.3.1. ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг

5.1.4. Інноваційна політика

5.1.4.1. Головною метою державної інноваційної політики є створення соціально економічних, організаційних і правових умов для ефективного відтворення, розвитку й використання науково технічного потенціалу країни, забезпечення впровадження сучасних екологічно чистих, безпечних, енерго та ресурсозберігаючих технологій, виробництва та реалізації нових видів конкурентоздатної продукції

5.2. Індустрія 4.0

5.2.1. Повна автоматизація виробництва

5.2.2. Зміна бізнес-моделей

5.2.3. Режим реального часу

5.2.4. Інтернет-технології

5.3. Інноваційна теорія (теорія розвитку) Й. Шумпетера

5.3.1. Кластер інновації

5.3.1.1. Кластер інновації - сукупність базисних інновацій (пакет), що реалізуються в єдиний момент часу. За твердженням вченого, нововведення з'являються нс рівномірно, а певними групами - кластерами. При цьому саме нові наукові відкриття приводять до зародження таких інноваційних кластерів. На сьогоднішній день концепція, що описує нерівномірність інноваційної активності, - це основа практично всіх сучасних концепцій науково-технічного розвитку.

5.3.2. Комбінація виробничих факторів

5.3.3. Нововведення

5.3.3.1. Продукт

5.3.3.2. Метод виробництва

5.3.3.3. Ринок

5.3.3.4. Джерело сировини

5.3.3.5. Організаційна структура

5.3.4. Підприємницький дух

5.4. Теорія "Чорний лебідь"

5.4.1. « Чорний лебідь » теорія, що розглядає важкопрогнозовані та рідкісні події, котрі мають значні наслідки Автор теорії Нассім Ніколас Талеб, у своїй книзі «Чорний лебідь вплив надто неймовірного» Основна ідея в книзі Талеба полягає в тому, що варто не намагатися передбачати «чорних лебедів», а будувати стійкість до негативних і мати можливість використовувати позитивні Талеб стверджує, що банки і торговельні фірми дуже вразливі перед впливом небезпечних подій типу «чорного лебедя» і зазнають непередбачуваних втрат «Чорні лебеді» можуть бути не тільки негативними подіями, але і непрогнозованими «удачами»

6. Науковий базис дослідження сталого розвитку

6.1. Ноосферна теорія В. Вернадського

6.1.1. Принципи

6.1.1.1. Людина в ноосфері стає найбільшою геологічною силою завдяки своїй думки, праці та техніки;

6.1.1.2. Без створення мозку не було би появи і розвитку наукової думки в біосфері, а без наукової думки не було б геологічного ефекту – перебудови біосфери людством;

6.1.1.3. Основні шляхи розвитку наукової думки визначаються запитами виробничої діяльності людини і потребами людського суспільства; – першою передумовою переходу біосфери в ноосферу в ХХ

6.1.1.4. Людський розум і праця мають бути спрямовані не на самознищення, а на вихід в космічний простір. Ноосфера не може бути створена до припинення війн між народами.

6.1.2. Визначення

6.1.2.1. Ноосфера

6.1.2.1.1. Ноосфера - якісно новий стан біосфери Землі (її перебудова) і навколоземного простору (а отже, нової оболонки Землі), який формується під впливом розумової та фізичної діяльності людства (що її можна зіставити з могутніми природними геологічними процесами) в інтересах мислячої істоти як єдиного цілого;

6.1.2.2. Геологічний ефект

6.1.2.2.1. Геологічний ефект – перебудова біосфери людством.

6.2. Теорія людського капіталу

6.2.1. Теорія людського капіталу -це соціально-економічна категорія, похідна від категорій «робоча сила», «трудові ресурси», «трудовий потенціал», «людський фактор», у загальному вигляді його можна розглядати як економічну категорію, яка характеризує сукупність сформованих і розвинутих унаслідок інвестицій продуктивних здібностей, особистих рис і мотивацій індивідів, що перебувають у їх власності, використовуються в економічній діяльності, сприяють зростанню продуктивності праці і завдяки цьому впливають на зростання доходів (заробітків) свого власника та національного доходу. Поняття людського капіталу є природним розвитком і узагальненням понять людського фактора і людського ресурсу, проте людський капітал є ширшою економічною категорією[1].

6.3. Концепція людського розвитку

7. Інформаційні технології

7.1. Системи прогнозування на основі обробки великих об'ємів даних (Big Data)

7.1.1. Визначення

7.1.1.1. Big Data (великі дані) – це різні методи обробки структурованих і неструктурованих даних великого обсягу для використання їх із метою вирішення різних завдань.

7.1.2. Технологіі і тенденції роботи

7.1.2.1. MapReduce

7.1.2.2. NoSQL

7.1.2.3. Hadoop

7.1.2.4. R

7.1.2.5. Апаратні рішення

7.1.3. Ключові характеристики

7.1.3.1. Volume

7.1.3.1.1. Volume – великий обсяг даних;

7.1.3.2. Velocity

7.1.3.2.1. Velocity – регулярне оновлення даних і постійна їхня обробка;

7.1.3.3. Variety

7.1.3.3.1. Variety – можливість одночасної обробки різних типів інформації: тексту, зображень, відео тощо.

7.2. Комп'ютерні системи моніторингу

7.2.1. За допомогою хабів

7.2.2. За допомогою комутаторів

7.3. Системи для аналізу безпеки технічних систем

7.3.1. SAPHIRE 7.27

7.3.1.1. Розробка імовірнісних моделей ризиків для промислових об’єктів Основана на коді IRRAS ––"Інтегрована система аналізу надійності і ризику"

7.3.2. RiskSpectrum PSA Professional

7.3.2.1. Імовірнісний аналіз ризику і надійності методом дерев відмов і дерев подій

7.3.3. АРБИТР

7.3.3.1. Автоматизоване структурно логічне моделювання і розрахунок надійності і безпеки систем

7.3.4. НОСТРАДАМУС

7.3.4.1. Прогнозування радіаційної обстановки при викидах Радіаційних матеріалів в аерозольній і газовій формі в атмосферу

7.3.5. СВЕЧА

7.3.5.1. Моделювання процесів руйнування активної зони на початковій стадії тяжкої аварії

7.3.6. СОКРАТ

7.3.6.1. Моделювання фізичних процесів на всіх етапах розвитку аварійного процесу від початкової події до виходу розплаву за межі корпусу реактора з урахуванням конструктивних особливостей ВВЕР

7.4. Сфера Веб-технологій

7.4.1. Інтернет-технології

7.4.1.1. Інтернет-технології — це технології створення і підтримки різних інформаційних ресурсів в комп'ютерній мережі Інтернет: сайтів, блогів,форумів, чатів, електронних бібліотек та енциклопедій. В основі Інтернет та Інтернет-технологій лежать гіпертексти і сайти, що розміщуються в глобальній мережі Інтернет або в локальних мережах ЕОМ.

7.4.2. Гіпертексти

7.4.2.1. Гіпертексти — це тексти зі гіперпосиланнями на інші гіпертексти, розміщені в Інтернет або локальній мережіЕОМ. Для запису гіпертекстів використовується мова розмітки гіпертекстів HTML, який сприймається всіма браузерами на всіх персональних комп'ютерах. Мова HTML є міжнародним стандартом, тому всі гіпертексти, єдиним чином сприймаються і єдиним чином відображаються на всіх персональних комп'ютерах в усьому світі.

7.4.3. Інтерактивні сайти

7.4.3.1. Інтерактивні сайти — це сайти, в яких використовуються інтерактивні гіпертекстові підпрограми, що дозволяють вести діалог з користувачами ЕОМ, підключених до мережі ЕОМ.