1. На основі статті M. Fatih Tayfur “Main approaches to the study of foreign policy: a review”
2. зовнішня політика
2.1. джерела ЗП
2.1.1. особистість лідера
2.1.2. політичні діячі
2.1.3. урядові структури
2.1.4. культура
2.1.5. економічний розвиток
2.1.6. географія
2.1.7. міжнародна система
2.2. аналіз ЗП через сфери
2.2.1. публічне адміністрування
2.2.2. психологія
2.2.3. філософія
2.2.4. соціологія
2.2.5. економіка
2.2.6. географія
2.2.7. історія
3. дослідження ЗП
3.1. опис (descriptive studies)
3.1.1. встановлення фактів
3.2. пояснення (explanatory studies)
3.3. прогнозування (prediction-oriented studies)
3.3.1. проекція переважаючих тенденцій
3.3.1.1. пояснення встановлених фактів
4. визначення
4.1. підходи
4.1.1. підхід 1
4.1.1.1. сфера міжнародних відносин
4.1.1.2. заходи уряду
4.1.2. підхід 2
4.1.2.1. "висока політика"
4.1.2.2. значно відокремлена галузь урядових заходів
4.1.3. підхід 3 - Уоллеса (Wallace)
4.1.3.1. міст між державою-нацією та міжнародним оточенням
4.1.3.2. межа внутрішньої (урядової) політики та дипломатії (МВ)
4.1.4. підхід 4 - Модельскі (Modelski 1962)
4.1.4.1. система заходів
4.1.4.2. вплив на "поведінку" інших держав
4.1.4.3. регулювання діяльності міжнародних партнерів
4.1.5. підхід 5 - Голсті (Holsti, 1983)
4.1.5.1. заходи держав
4.1.5.2. укладання зовнішньополітичних заходів відповідно до внутрішніх умов
4.1.6. підхід 6 - МакҐован (McGowan, 1973)
4.1.6.1. заходи національних чи центральних урядів
4.1.6.2. відносини з іншими легітимно суверенними гравцями
4.1.7. підхід 7 - Вілкенфілд (Wilkenfield, 1980)
4.1.7.1. офіційні заходи суверенних держав
4.1.7.2. власні заходи чи реакція на заходи партнерів
4.1.7.3. створення умов / проблем (та їх розв'язання) за межами власних державних кордонів
4.1.8. підхід 8 - Рассет і Старр (Russet and Starr, 1985)
4.1.8.1. політика, декларована державами
4.1.8.2. заходи урядів
4.1.8.3. наслідки "поведінки" урядів та їх офіційних представників
4.1.8.4. вихід держави до глобальної системи
4.1.9. підхід 9 - Гілл (Hill)
4.1.9.1. сукупність офіційних зовнішньополітичних відносин
4.1.9.2. відносини незалежних гравців на міжнародій арені
4.2. концепції
4.2.1. концепція Джонса (Jones, 1970)
4.2.1.1. політика як дизайн
4.2.1.1.1. навмисно сконструйована для досягнення особливих цілей
4.2.1.2. політика як практика
4.2.1.2.1. застосування щодо конкретних проблем
4.2.2. концепція Розенау (Rosenau, 1976)
4.2.2.1. ЗП як орієнтація
4.2.2.1.1. документально закріплена найвища ціль
4.2.2.1.2. загальні тенденції та принципи
4.2.2.2. ЗП як плани та зобов'язання
4.2.2.2.1. стратегії
4.2.2.2.2. прийняття рішень для досягнення цілей
4.2.2.2.3. реалізація орієнтаційних засад у конкретних випадках
4.2.2.3. ЗП як сукупність заходів (поведінковість)
4.2.2.3.1. відносини з державами-партнерами
4.2.2.3.2. діяльність на міжнародній арені
5. Анісов Артур, 2МВ-Б
6. теорії і методи
6.1. традиційне розуміння
6.1.1. історичний розвиток
6.1.1.1. послідовний підхід до вивчення
6.1.1.1.1. після ІІ Світової війни
6.1.1.2. вирішальні фактори зовнішньої політики
6.1.1.2.1. ІІ Світова війна
6.1.2. ідеалізм
6.1.2.1. людська природа - миролюбна
6.1.2.2. причина конфліктів і війн
6.1.2.2.1. політичний та соціальний мехінізм
6.1.2.3. вирішення проблем
6.1.2.3.1. глобальний міжнародний механізм управління
6.1.2.3.2. міжнародне співтовариство
6.1.2.3.3. демократія
6.1.3. реалізм
6.1.3.1. політика керується законами
6.1.3.2. закони витікають із людської природи
6.1.3.3. анархія на міжнародній арені
6.1.3.4. просування національних інтересів
6.1.3.5. суверенна держава - головний актор
6.1.3.6. ЗП - наслідок поведінки акторів МВ
6.2. нові теорії
6.2.1. біхевіоризм (поведінковість) та підхід "прийнятих рішень"
6.2.1.1. засади
6.2.1.1.1. школа Біхевіоризму
6.2.1.1.2. проблема поведінковості
6.2.1.1.3. проблема прийняття рішень
6.2.1.2. окреслення ЗП
6.2.1.2.1. ряд рішень, прийнятих офіційними представниками
6.2.1.2.2. ЗП пояснюється поведінкою державних представників
6.2.1.2.3. принципи суб'єктивізму/об'єктивізму
6.2.2. порівняльний підхід (CFP)
6.2.2.1. ЗП виражається ознаками
6.2.2.1.1. своєрідність
6.2.2.1.2. роль
6.2.2.1.3. урядовість
6.2.2.1.4. суспільність
6.2.2.1.5. системність
6.2.2.2. типологія держав
6.2.2.2.1. розмір
6.2.2.2.2. рівень розвитку
6.2.2.2.3. політична відповідальність
6.2.2.3. ЗП як сукупність
6.2.2.3.1. національна політика
6.2.2.3.2. міжнародна політика
6.2.2.4. інформація про події
6.2.2.4.1. позитивістське розуміння
6.2.2.4.2. дані на основі спостережень з можливістю підтвердження
6.2.3. підхід дослідження ситуацій
6.2.3.1. неможливо окреслити державну ЗП через загальну методологію та підходи
6.2.3.2. аналіз ЗП кожної держави
6.2.3.2.1. унікальність
6.2.3.3. найбільша популярність
6.2.3.3.1. США
6.2.3.3.2. Сполучене Королівство
6.3. похідні теорії
6.3.1. прийняття рішень та раціональне припущення
6.3.1.1. раціональне встановлення цілей
6.3.1.2. ретельний прорахунок альтернатив
6.3.2. індивідуальне прийняття рішень, сприйняття та несприйняття
6.3.2.1. вплив на політику
6.3.2.1.1. особисті якості діячів
6.3.2.1.2. міжособистісні відносини представників
6.3.3. групова динаміка
6.3.3.1. вплив групового ефекту на індивіда
6.3.4. "бюрократична політика"
6.3.4.1. поле взаємодії
6.3.4.1.1. міжурядово
6.3.4.1.2. через організації
6.3.5. рольова теорія
6.3.5.1. роль індивіда на обійманій посаді
6.3.5.2. вплив ролі на процес прийняття рішень
6.3.6. "кібернетика"
6.3.6.1. "запрограмоване" автоматичне прийняття рішень
6.3.7. аналіз кризових ситуацій
6.3.7.1. непередбачувані обставини
6.3.7.2. загроза довгостроковим цілям
6.3.7.3. необхідність швидких дій
6.3.7.3.1. лідерський фактор
6.3.7.3.2. швидко прийняті рішення