Порівняльна педагогіка

1. Етапи розвитку порівняльно-педагогічних досліджень

1.1. І етап – донауковий ( або «період дорожніх нарисів», класичний, передісторичний) – з давніх часів до ХІХ ст. ІІ етап – період запозичень, або описовий період – І половина ХІХ – 80-ті роки ХІХ століття. ІІІ етап – початок наукових досліджень у галузі порівняльної педагогіки – кінець ХІХ – до початку Другої світової війни (1939). ІV етап – період активізації розвитку методології компаративістики - 1950 – 70-і роки ХХ століття. V етап – період теоретичних змагань – сучасний етап. Посилення зв’язку порівняльної педагогіки з іншими соціальними науками.

2. Завдання

2.1. 1. Вивчення факторів, що впливають на теорію і практику виховання і навчання в сучасному світі і порівняльний аналіз результатів їх впливу на системи дошкільної, шкільної, вищої освіти. 2. Виявлення найбільш актуальних та загальних проблем і тенденцій розвитку освіти у світі. 3. Виявлення способів і форм взаємозбагачення національних освітніх систем шляхом використання ними зарубіжного досвіду.

3. Функції

3.1. 1. Інформаційно-аналітична, що передбачає збір, обробку, систематизацію й аналіз інформації про розвиток освітньої практики за кордоном.

3.2. 2. Акумулююча функція передбачає подальшу роботу з першоджерелами, поглиблений аналіз зібраних матеріалів. На перший план виходить вивчення позитивних і негативних аспектів зарубіжного досвіду, виокремлення загальних, регіональних і локальних тенденцій розвитку освітніх систем та їх ланок.

3.3. 3. Корекційна функція дає можливість на основі співставлення закономірностей і тенденцій розвитку національної системи освіти із зарубіжними аналогами спрямовувати і коректувати її розвиток за допомогою рекомендацій, що розробляються для органів управління системи освіти.

3.4. 4. Координуюча функція передбачає встановлення контактів і зв’язків між спеціалістами й закладами освіти, обмін досвідом, вироблення загальних підходів, що полегшує інтеграцію національної системи освіти у світовий освітній простір.

3.5. 5. Прогностична функція дозволяє планувати розвиток національної системи освіти з урахуванням світових тенденцій і національних особливостей.

3.6. 6. Вибірково-адаптивна функція передбачає засвоєння позитивних напрацювань, форм і методів їх перенесення в національну систему освіти, меж можливого використання.

4. Методи порівняльно-педагогічних досліджень

4.1. описовий (вивчення, аналіз, опис офіційних документів, науково-педагогічних джерел), статистичний (збір, аналіз, інтерпретація статистичних відомостей і даних), соціологічний, власне порівняльний, історичний (історико-педагогічний – метод великих інноваційних циклів, хвильовий); конструктивно-генетичний метод; спостереження (звичайне та включене, інтенсивне та екстенсивне); бесіди, інтерв’ю; аналітичні методи.

5. Основні поняття курсу

5.1. освітній простір,світова система освіти, глобалізація, стандартизація, структурне реформування освіти,

6. Терміни-синоніми

6.1. Компаративістика, компаративна педагогіка, наука про порівняння світових освітніх систем