1. ➴ Олександр Олесь
1.1. "Чари ночі"✧'
1.1.1. Жанр:
1.1.1.1. Інтимна лірика + романс
1.1.2. Символи:
1.1.2.1. ❜ Молодість — її не вернеш назад, бо час до людей жорстокий і сліпий, тому нею треба насолоджуватися, як найкращою миттю життя, висмокнувати з кожнох секунди щастя й радощі. Автор, наче чийсь мудрий голос, спонукає не боятись, адже скільки разів встигнеш пожалкувати про щось, коли в минулому відмовився. Скільки років буде подумати — але зараз требо жити й цвісти, прислухатися до співу солов'їв, зізнаватися в невічному палкому коханні.
1.1.2.2. ❜ Смерть буде завершенням всього — кінцевою миттю, з нею не здатний боротися будь-хто, бо все, що здатне дихати, кориться її силам. Проте людина має варіант прожити так, аби потім помирати з посмішкою, з відчуттям того, що час дійсно прийшов і його прекраснії літа минули рука об руку з похмурими зимами.
1.1.2.3. ❜ Час та доля, які так само ж, як смерть, не підкоряються волі людини. Ці глухі до страждань смертних, їхніх молитв і частих звертань, иснують наче щось окреме, більше схоже на Богів, якщо не вище них.
1.1.3. Художні засоби:
1.1.3.1. Персоніфікації: весна іде назустріч; веснабенкет справляє.
1.1.3.2. Метафори: тут ллються пахощі густі; там гнуться верби п'яні; сміються, плачуть солов'ї і б'ють піснями в груди; уся земля тремтить в палких обіймах ночі.
1.2. '✧"О слово рідне! Орле скутий..."
1.2.1. Жанр:
1.2.1.1. Вірш
1.2.2. Символи:
1.2.2.1. Скутий орел — це водночас і слово, і дух народу, охопленого чужою мовою, культурами, серед який губиться найрідніша. Діти забувають традиції, не цінують їх — і звідси йде страждальний крик героя.
1.2.2.2. Стати сонцем — почати нове життя, наче вдруге народитись.
1.2.2.3. Меч символізує впертість, силу слова, яке ніяк не вдасться висікти.
1.2.3. Художні засоби:
1.2.3.1. Метафори: судні дощі; скутий орел; блакитноокі зорі.
1.2.3.2. Епітети: грім безпам'ятно забутий; степів широких; шовковий спів; левій рев.
1.2.3.3. Персоніфікації: слово, осяй мій край і розлетися.
2. ➴. Іван Франко
2.1. '✧"Чого являєшся мені у сні?"
2.1.1. Жанр:
2.1.1.1. Вірш
2.1.2. Символи:
2.1.2.1. ❜ Головний герой у вірші являє собою смуток за коханням; він страждає, але всеодно хоче бути поряд із жінкою, що не відповідає на його почуття вщаємністю.
2.1.2.2. ❜ Серце персонажа, яке він залюбки готовий віддати, — це моральне й безцінне. Воно набагато важливіше за будь-які гроші, проте не всі здатні зрозуміти наскільки важливими, незрівнянно прекрасними ці слова самопожертвування, окрім такої ж хворої на любов людини.
2.1.2.3. ❜ Сни — те єдине місце, де персонаж може бачити себе поряд зі своєю панною, поки в реальному житті вона не хоче прислухатися до чужих почуттів.
2.1.3. Художні засоби:
2.1.3.1. Епітети: чудові, ясні очі; дно студене; зарево червоне; довгими ночами; щастя молодого.
2.1.3.2. Метафори: докір тоне у тьмі; ти сердце надірвала; вирвала ридання; свої пісні у сердці здавлююю на дні.
2.1.3.3. Порівняння: очі, немов криниці дно студене; уста, мов зарево червоне; сердце, неначе перла у болоті;
3. ➴. Леся Українка
3.1. '✧"Contra spem spero"
3.1.1. Жанр:
3.1.1.1. Вірш
3.1.2. Символи:
3.1.2.1. ❜ Пісні — прояв щастя, велесих настроїв героїні, що поборола в собі смуток попри душевні негаразди. Звільняючи голову від печалі вона дозволяє протилежним, добрим силам, закружляти себе в танці й відчуває свободу, скинувши кайдани минулих тягарів.
3.1.2.2. ❜ Хмари осінні наче вимагають персонажа знову сумувати, але саме ця емоція не дозволяє рухатись вперед. Дощі утворюють навколо людини калюжі. Злива продовжується, доки людина стоїть на місці, а навколо вже болото, змішане з багнюкою особистих страждань, звідки з кожною наступною миттю все складніше доторкнутися пальцями до тепла світу.
3.1.3. Художні засоби:
3.1.3.1. ❜ Епітети: хмари осінні; весна золота; молодії літа; думи сумні; вбогім сумнім перелозі; барвисті квітки; сльози гіркі; кора льодовая, міцна; весела весна; гора крута крем’яная; камінь важкий; вага страшна; пісня весела; довга нічка; зірка провідна.
3.1.3.2. Метафори: владарка темних ночей.
3.1.3.3. Гіперболи: і від сліз тих гарячих розтане та кора льодовая, міцна
3.1.3.4. Звертання: гетьте, думи.
4. ➴ Микола Вороний
4.1. "Блакитна Панна"✧'
4.1.1. Жанр:
4.1.1.1. Вірш
4.1.2. Символи:
4.1.2.1. ❜ Сама по собі Блакитна Панна — заквітчана весна, втілення живої природи й її дикої краси. Вона символізує гармонію, спокій.
4.1.2.2. ❜ Мрія сну, фрески, врода та ін. явища — весь світ навкруги, який не стоїть на місці, який розвивається, росте й дивує.
4.1.2.3. ❜ Ліричний герой — митець. Він насолоджується, сприймає образи природи тільки так, як на це здатна людина "не з цієї планети". Чоловік все роздивляється під інакшим кутом, в його голові шелст листя — голос лісу, наче цей ледве чутний звук — биття серця.
4.1.3. Художні засоби:
4.1.3.1. Епітети: весна запашна; прозорих шатах; вродою святою; неземною чистотою; променистою росою.
4.1.3.2. Метафори: сміючись на пелюстках.
4.1.3.3. Порівняння: вона, як мрія сна чарівна.