Проза Лесі Українки в контексті жіночої прози к. ХіХ — поч. ХХ століття

1. на думку Р. Семківа, «Valse melancolique» — це «потужний феміністичний текст, лише він показує ролі, що відрізняються своїм вектором. і очевидно, що кобилянська не намагається продемонструвати якусь ієрархію при цьому, а лише те, що ролі жінок можуть співіснувати. не репродуктивно-обслуговуюча роль жінки, адже це лише одна з ролей. але є й інші ролі»

2. У своїй лекції «Леся українка як культурна героїня ХХі ст.» Віра Агєєва стверджує: «Зображення народу як джерела етики й естетики у творчості Лесі українки точно немає». «Лісова пісня», на відміну від багатьох історій про митця — це історія не Лукаша, а історія Мавки, фінал описаний її очима», — так зазначає у своїй лекції дослідниця

3. Дійсно, лише наприкінці ХіХ ст. жінка почала здобувати право, скажімо, на навчання. так, на шляху до знань жінки стикались зі значно більшими труднощами, ніж чоловіки, «особливо на початковому етапі — до кінця ХіХ століття, — зазначає дослідниця Оксана Кісь. —

4. Дмитру Чижевському зробив такий висновок: «Леся українка закінчує історію українського реалізму в надзвичайно цінній формі, яка фактично виводить літературу далеко за межі реалізму, а українську літературу робить — вперше — літературою світовою».

5. Письменниці, які згадуються в статті: Леся Українка, Марко Вовчок, Ганна Барвінок, Олена Пчілка, Наталля Кобринська, Дніпрова Чайка, Ольга Кобилянська, Людмила Старицька-Черняхівська, Уляна Кравченко, Анна Павлик, Михайлина Рошкевич, Софія Окуневська, Ольга Франко.

6. Терміни: емансипація жінки, модернізм, імпресіонізм, фемінізм, консерватизм, імперсональності, патріархальна тематика.