1. • Як моя тема впливає на життя людей?
1.1. Ще не знаю :) думаю, позитивно, якщо внаслідок моєї роботи у клієнтів будуть збільшуватись продажі чи ставати більше єдинодумців
2. ОСОБИСТІСТЬ
2.1. Яка я ?
2.1.1. Терпляча В міру весела Матюкаюсь Оптимістка Дуже розуміюча, іноді аж занадто) Яка задобра, так і зазла :) розумій як хочеш :) Часто меланхолічна Вміщаю в собі всі чотири типи кольорів (читай «психотипів» Книга «В оточенні ідіотів» ) Співчутлива Плаксива Вразлива, але рідко це показую. Непунктуальна НЕРВОВА, хоча на перший погляд і не скажеш)
2.2. Цінності та ствердження
2.2.1. • За що я виступаю? До чого іду?
2.2.1.1. Люди повинні відстати від інших людей і від себе Потрібно слідкувати за своїм психічним та психологічним станом. Це дуже важливо. Мати право на «своє» життя Жити своїм розумом, не копіювати бездумно когось. Ніколи, НІКОЛИ не бути залежною ні від кого. Особливо від батьків та чоловіка/жінки. Я за новинки, і за те, щоб створювати щось самій. Страх це найсильніший наш ворог – його потрібно вміти приборкати Саморозвиток – наше прекрасне майбутнє. Самодостатність це те до чого тре прагнути Не боятись самотності Розуміти що інші люди не твоя власність. Поважати чужі кордони дуже важливо і в дружбі і в сім’ї
2.2.2. • Сильні сторони
2.2.2.1. Зберігаю спокій там, де інші панікують(хоча я чула що це психічний розлад :) Вмію підтримати людину в тяжкий момент якщо вона цього потребує Вмію дати реальну, тверезу оцінку людини/події зі сторони, якщо попросить В натхненні гори можу звернути
2.2.3. • Проти чого я виступаю?
2.2.3.1. Насилля Агресії Зневаги Тупої впертості (не плутати зі звичайною) Нав’язливості думок/дій Нещирості СССР головного мозку :)
2.2.4. • Головні сфери життя зараз
2.2.4.1. Сім’я – а саме моя дитина.
2.2.5. • Відношення до роботи
2.2.5.1. Роботу люблю і дуже добре виконую тільки за умови натхнення та здорового глузду. На даний момент відчуваю труднощі з цим. Колись вважала що можна їбашити любу роботу лиш би добре платили. З роками зрозуміла що робота повинна бути в кайф
2.3. Слабкі сторони
2.3.1. Приймаю все близько до серця Боюсь великої відповідальності Боюсь не відповідати чиїмось стандартам Невпевнена в собі Вважаю що я несправжня доросла. Є інші дорослі які вирішують всі справи, а я ще не доросла. Таня, 28 рочків. Страждаю від синдрому самозванця Боюсь своєї … мами. До усрачки просто. І навіть не хочу чути щоб щось змінити. Просто стараюсь лишній раз не лізти «на рожон» Дуже залежна від думки інших, але над цим працюю. Навіть якщо воно і так – уже вмію не показати свого розгублення і не піддатись на провокацію. Розчинилась в відносинах з чоловіком, тепер страждаю від того, що не потрібна йому так, як він мені. Не вмію вчасно лягати спати і вчасно прокидатись. Хоча досі не зрозуміла «магію ранку» і коли це «вчасно» Не пунктуальна. Не завжди. Імпульсивні рішення – погарячкую, а потім жалію. Хоча не нию, що маю, те маю. Дуже дуже емоційна і якщо агресирую то від душі. Легко вступаю в конфліктні ситуації, тяжко з них виходжу.
2.4. Думки та факти
2.4.1. • Історія про мене. З чого почався мій шлях
2.4.1.1. Я добре пам’ятаю час, коли почала вигорати на роботі в «Ниві» Бачить Бог, як мені подобалась моя робота, мій магазин, і мій колектив. Я працювала менеджером торгового залу і робота фізично була дуже важка. Але колектив, подруга і дуже класна директорка і моя робота була для мене найкращою. Прийшов час, коли почались проблеми в сім’ї – а саме нерозуміння чоловіка. Одразу це відобразилось на роботі. я почала гірше працювати і діставати «втики» - не витримала лихої долі – перевелась працювати на найненависнішу на світі посаду – касир. Враження, що сама себе ліквідувати вирішила. Було погано – сама собі зробила ще гірше. Буквально одразу примусова зміна керівництва і тоді я вирішила взагалі звільнитись. Одночасно зі звільненням почався карантин, який я спочатку не сприймала серйозно. Зря… вирішила що піду працювати до чоловіка в тролейбусне управління – державна робота, були свої плюси + працювала би разом з чоловіком на одному тролейбусі. І вдома і на роботі разом. Супер, як мені тоді здавалось. Але здавалось так лише мені одній – чоловік згодився на це лиш через вигоду, а не через можливість разом проводити час. Я думала це нас зблизить, вийшло навпаки. Через карантин я не могла офіційно влаштуватись в ЧТУ тому що Цнапи були закриті, і я не могла витягнути прописку. Три місяці я сиділа вдома і було дуже важко і фінансово і морально. Саме тоді я вперше попросила у чоловіка гроші на мій перший… ну, не знаю як це назвати… пакет знань, будем так казати. По прикладу наставниці я пробувала заробляти в інтернеті, але без додаткових вкладень у мене нічого не вийшло. Чоловік більше грошей не давав – мол, це все твій лохотрон, нічого з цього не вийде. Я злилась. Думала, що ще докажу йому що зможу. Коли вже працювала з ним кондуктором, дізналась про вагітність. Це був другий момент, коли я сказала сама собі що потрібно щось змінювати, щоб моя дитина мала все що мають інші діти. Прекрасний період вагітності десь до 4-5 міс. Закінчився і почався мій особистий ад. Мене не просто не підтримували, а мішали з гімном, правда не відкрито. Ну типу мене ніхто не бив фізично. Тільки морально. Я не мала змоги тверезо мислити, тому що з мене робили дурочку на кожному кроці та віддалялись від мене з кожним днем все більше і більше. Я не розуміла причини. (і досі не розумію) Було ще багато намагань почати заробляти на фрілансі, але з маленькою дитиною це було щось з області фантастики без допомоги. А допомоги мені не було від кого чекати. Мама працює, чоловік хєр забив, малий чоловіка може трохи посидіти з сестро але лиш тоді коли хоче, а коли не хоче робить все на зло щоб я дитину забрала. Взагалом мало часу на те щоб щось зробити по людськи, навіть немає вільного часу щоб подумати і тверезо оцінити свою ситуацію. І кожного дня (до сьогоднішнього і далі) думка що я ХОЧУ щось змінювати зі мною скрізь . Я не звикла просити допомоги щоб нашару. Ну тип, я не відмовлюсь, якщо запропонують, але просити когось допомогти просто так – мені соромно. І дуже незручно що я не маю змоги чимось віддячити навіть тимчасово. Але зараз випала можливість отримати багато цікавої інформації від подруги – експерта і я хоч хитко, але вхопилась за цю можливість змінити своє життя. Тому що моя дитина росте і я розумію що в майбутньому вона лиш «на мені» хоч і має тата, бабусь і дідусів. Особливо в фінансовому плані
2.4.2. • Що стало переломним моментом?
2.4.2.1. Мені здається їх декілька, тому що я дуже швидко відхожу від гімна і мій мозок дуже швидко відгороджує мене від поганих спогадів і мене терміново починає все влаштовувати як є. Тимчасова пелена перед очима і знову якийсь переломний момент. Перший стався від початку карантину, коли я тимчасово лишилась без роботи і три місяці намагалась щось змінити. Провально. Другий переломний момент коли народила – я пережила нєєбічєску післяродову депрессію і чуть не покінчила з собою, але витримала. Моя дитина не дозволила мені щось з собою зробити. І саме тоді коли мене в черговий раз «кинув» чоловік я зрозуміла що потрібно робити щось інтенсивніше. Провально. Третій – зараз. Коли чим далі в ліс, тим більше я бачу справжні лиця людей яких вважала рідними і готова була заради них на все.
2.4.3. • Які перешкоди я зустріла на своєму шляху? Головні труднощі:
2.4.3.1. *зовнішні Насміх зі сторони чоловіка – у нього особлива манера змішати з гімном все що я роблю. ВСЕ. Причому робить він це так легко так невимушено ніби все життя цим займається. Ось хто професіонал своєї справи. Страшно що будуть говорити всі мої 100 з чим то підписників. Тому що майже всі вони мої однокласники/одногрупники/колеги в минулому/родичі… аж самій смішно. Страшно що хтось з родичів буде докладати мамі що я говорю/роблю і т.д. Я не готова ділитись з нею «собою» як особистістю. І не знаю чи буду колись готова. *внутрішні Я не вважаю себе гарною для блогерства В зв’язку з невилікуваною післяродовою депресією яка переросла в просто депресію – з’явилось багато дефектів , такі як: дефект мовлення; заїкання; незграбність (якої у мене в життя ніколи не було блядь) хронічна втома, невміння висловити думку чітко. Нервовість і переміна настрою по два-три рази в день. Нерозуміння про що можна говорити з аудиторією. Страх що ніхто не буде вважати мене експертом і щось купляти в мене Та кому я взагалі здалась, а?
2.4.4. • Найголовніші уроки які я винесла зі своїх помилок
2.4.4.1. Адекватних людей більше чим тупих - навіть якщо здається інакше. Не потрібно сліпо вірити всьому що тобі говорять люди, максимально наближені до тебе(особливо близькі родичі) Вони не завжди праві. Успішні були колись такі самі як і я. просто вони вирішили робити крок вперед, а не назад. Не буде ані з першого, а ні з другого разу як я хочу. Головне наполегливо іти до цілі. Не можна сліпо довіряти людям, навіть якщо це твій коханий чоловік. Рано чи пізно ця мразота кине тебе через хуй.
2.4.5. • Які були найсерйозніші помилки в житті?
2.4.5.1. Сліпо довіряти та дозволяти маніпуляції собою Розчинятись в відносинах Не вміння впевнено говорити та позначати свої кордони. Перший шлюб. По іронії долі – другий походу теж. Але це не точно :) Думати що я нікому не цікава і не потрібна
2.4.6. • 5 головних досягнень/перемог/подій які запам’ятались в житті?
2.4.6.1. 1. Дуже добре пам’ятаю свої дві медалі які отримала на змаганнях зі стрільби із лука - 3 місце. Мені було 11 чи 12 років. Горда до сих пір. 2. Чомусь люблять чоловіки. Це можна вважати за перемогу? :) 3. Те, що хоча б зробила перший крок для вирівняння свого ментального здоров’я та працюю над тим щоб не обезцінювати себе як людину. 4. В 90% права і виграю в спорах з чоловіком чи мамою, що означає що не тупа. Хоч це не цінується. Я це січу і записую в уявний щоденник щоб потім казати «а я ж говорила!» :) 5. Маю мольфарські здібності. Взагалі вмію відчувати чи передбачати деякі події. А так як моє коріння йде з Карпат – значить мольфарка :)
2.4.7. • По яким досягненням можна стверджувати що я експерт?
2.4.7.1. Поки що повірити на слово :) У мене поки що немає кейсів, ні робіт які б свідчили про професіоналізм, так я новичок. Сама від себе я можу доповнити що непогано вмію пояснювати, любу інформацію яку добре знаю сама.
2.4.8. • Яка несправедлива історія була в житті?
2.4.8.1. Всіх і не згадаю, їх дуже дуже багато. Навіть історію коли я допомогла чоловікові відсудити свого ж сина в мами-алкашки, взамін на розуміння, допомогу з спільною дитиною і не тиснути на мене на взаємновідносинах з його сином. Угадай, що було далі? Мене кинули. Спихнули на мене чужу дитину, весь побут, відповідальність за все на світі.
3. ЕКСПЕРТНІСТЬ
3.1. • Освіта
3.1.1. 9 класів, 3 роки коледжу економічний факультет, 3 роки інституту заочно, бухгалтерський факультет
3.2. • Курси, тренінги
3.2.1. Курси 1 С бухгалтерія Інтернет освіта. Без дипломів , корочок і сертифікатів. Купляла міні курси по настройці таргетованої реклами, пакети з інформацією для перепродажу, безкоштовні вебінари по копірайтингу, таргету, ссмм
3.2.2. Курси 1 С бухгалтерія Інтернет освіта. Без дипломів , корочок і сертифікатів. Купляла міні курси по настройці таргетованої реклами, пакети з інформацією для перепродажу, безкоштовні вебінари по копірайтингу, таргету, ссмм
3.3. • Чому я можу навчити людей?
3.3.1. Тому, в чому добре розбираюсь. Наприклад настройка таргетованої реклами
3.4. • Чи є в мене авторська методика?
3.4.1. Поки що немає. Але я впевнена що вона є у всіх добросовісних експертів, які хочуть чогось навчити, а не просто бути інфоциганами. Як Бліновська наприклад :)
3.5. • Принципова відміна від конкурентів
3.5.1. Я інша і подача інформації у мене інша ніж у будь кого. Це стосується кожного експерта. Повторюсь, вже писала що непогано вмію пояснювати матеріал, в кому добре розбираюсь сама. В мені певно вмер хороший викладач :)
3.6. Знамениті учні або викладачі
3.6.1. Учнів поки немає. Я не скажу що прям знамениті, але моїм першим наставником була дівчинка Настя (не пам’ятаю прізвища) у якої я купила пакет з інфою для перепродажі. а з блогерів експертів за якими я слідкую і багато в чому вони мені імпонують: Жужа Кружа Волошин Ліна Діанова
3.7. Сильні сторони та компетентність
3.7.1. Буду пояснювати до тих пір поки не зрозуміють, навіть 20 разів Для мене головне щоб людина зрозуміла а не «завчила» Вмію критикувати не образивши :)
3.8. Який базовий та корисний контент я можу розповісти по темі?
3.8.1. Роз’яснити що таке таргетована реклама, для чого вона потрібна і чому це так цінно в наш час
4. ЖИТТЯ
4.1. Діяльність, чим займаюсь
4.1.1. Улюблений район, в якому я пропрацювала 3,5 роки в магазині, і від тоді обожнюю його дуже. Хоча виросла в центрі міста, не люблю центр. З нього можна добратись в любу точку Чернівців, хороша транспортна розв’язка. Багато дитячих майданчиків для дитини, і улюблені магазини де я купую одяг і продукти: вул. Ентузіастів.
4.1.2. Прокидаюсь важко в 8:00 – 9:00 , будить дитина. Якби не вона – я би ще спала. Сова по натурі, ненавиджу ранки і взагалі не розумію хто їх придумав. Не дуже розумію ефективність ранку, бо зранку я зла, тортознута, роздратована. Прокидаюсь в орендованій квартирі , зазвичай тільки з дитиною. Чоловік або на роботі, або вже кудась си сьїбав. День проходить одноманітно за стилем: переодягни дитину-накорми-пограйся-денний сон- вибираю між відпочити чи щось зробити по дому – знов покорми- пограйся – переодягни – може погуляй(не завжди) – їсти зварити (не завжди) – дитину вкласти спати – сама або доробляю незакінчену роботу, чи лягаю без сил спати/інста.
4.1.3. Декрет. Основна моя зайнятість– це дитина. День сурка іншими словами. Зараз розбавляю це дєрьмо саморозвитком та укріпляю експертність навчаючись
4.2. Чим я живу?
4.2.1. Думкою що зміню своє життя на краще. Що я зможу полікувати голову і не зриватись на дитину яка мені ні в чому не винна :(
4.3. Графік дня:
4.3.1. Як і де я прокидаюсь?
4.3.1.1. Прокидаюсь важко в 8:00 – 9:00 , будить дитина. Якби не вона – я би ще спала. Сова по натурі, ненавиджу ранки і взагалі не розумію хто їх придумав. Не дуже розумію ефективність ранку, бо зранку я зла, тортознута, роздратована. Прокидаюсь в орендованій квартирі , зазвичай тільки з дитиною. Чоловік або на роботі, або вже кудась си сьїбав. День проходить одноманітно за стилем: переодягни дитину-накорми-пограйся-денний сон- вибираю між відпочити чи щось зробити по дому – знов покорми- пограйся – переодягни – може погуляй(не завжди) – їсти зварити (не завжди) – дитину вкласти спати – сама або доробляю незакінчену роботу, чи лягаю без сил спати/інста.
4.4. Артефакти:
4.4.1. - Що оточує?
4.4.1.1. Улюблений район, в якому я пропрацювала 3,5 роки в магазині, і від тоді обожнюю його дуже. Хоча виросла в центрі міста, не люблю центр. З нього можна добратись в любу точку Чернівців, хороша транспортна розв’язка. Багато дитячих майданчиків для дитини, і улюблені магазини де я купую одяг і продукти: вул. Ентузіастів. Одразу коло дому є маленький скверик з лавочками де я осінню сиділа з дитиною під вербами. Також поряд є парк Жовтневий, який мені дуже подобається, особливо цей, де менше людей і де можна пожарити шашлички, або просто посидіти на пікніку. Взагалі я люблю любу місцевість де можна посидіти на природі, навіть якщо потрібно виїхати десь за місто. Аква + , Коровія, Валя Кузьмін.
4.4.2. Де живу?
4.4.2.1. Чернівці, зйомна квартира в улюбленому районі Південно Кільцева (верх)
4.4.3. - Хто оточує?
4.4.3.1. Чоловік, який хоч бісить до чортиків, але я все рівно ловлю себе на тому, що рада коли він вдома, коло мене і дитини. Наші вінчальні батьки, які живуть через будинок від нас. Мама, яка живе далековато, в центрі, але все ж. Подруга з якою працювала колись на одній роботі, а тепер і моя наставниця. Куми та ще декілька хороших знайомих з якими спілкуюсь в інеті. Коли тимчасово жила в центрі у мами, частенько виходила з кумою на «покурить» тому що дома це вільно зробити не можу. На Соробній площі, в сквері, коло пам’ятника було класно посидіти, відпочити морально якусь годинку. Також виходила з подругою погуляти в парк Шевченка, провітрити мозок, поговорити, отримати підтримку яка є для мене дуже важливою. Хоча сам той парк мені не подобається. Сумно, але з чоловіком ми дуже рідко виходимо десь погуляти. Інколи йдемо в Коровію до кумів в гості, або в гості до вінчальних батьків. І то, це лиш для того щоб чоловіки могли випити по 100 грам. Бісить. Він вважає що спільний похід в магазин це вже прогулянка і більше не потрібно. З мамою ми не гуляємо, тільки по магазинам ходимо, мені цього достатньо. Прогулянки з диною зараз будуть мати особливу атмосферу. Одне діло гуляти лише з коляскою, коли вона була дуже маленькою, а зовсім інше коли вона вже стала такою дорослючкою і сама топає. Вже чекаю з нетерпінням тепла і наших спільних прогулянок. Не виключено що в мене буде сіпатись око, але воно того варте.
4.4.4. - Що я люблю?
4.4.4.1. Прогулянки в хорошу погоду. Ранкову каву та щось до кави. Без солодкого жити не можу. Люблю свій ноут за який деколи можу сісти та щось надрукувати з голови. Люблю свої блокноти яких у мене тріліон і свої дурнуваті ручки :) Безмежно люблю всі свої книги по: психології, саморозвитку, романи-фентезі, детективи, кулінарні, про дітей … Люблю мамину кицю Нірвану хоч вона дуже зла. Фільми про Гаррі Поттера ван лав – коли мені погано, передивляюсь їх, бо не хватає магії в житті. Люблю косметос і фарбуватись. Люблю часто змінювати колір волосся та експерименти із зачісками. Люблю шопінг та новий гарний одяг, хоч і не дуже вмію його поєднувати.
4.4.5. - Про що мрію?
4.4.5.1. Про власний будинок під містом. Можливо навіть не під Чернівцями. Але це не точно :) у мене навіть є детальний його опис у карті бажань. Машина – марку точно не скажу, бо буду вибирати по бажанню в момент Х. Подорож до Турції – мрію побувати в палаці Султана Сулеймана. Мрію побачити океан. Мрію віддати мамі борг життя - щоб вона могла ніде не працювати, і періодично їздити зі мною на море. Вона ніколи не була на морі. Мрію про свій власний кабінет в домі (він буде тільки мій) а також гардеробну кімнату і міні бібліотеку щоб складати туди мої книги. Мрію про пса породи коргі. Мрію про будинок в іншій країні, де буде море. Мрію про те, щоб в любому віці ми були дружними зі своєю донькою.
4.4.6. - Що хотіла би купити?
4.4.6.1. Все вище перераховане в мріях. … iPhone Ігровий ноутбук або ПК
4.5. Куди їду, куди спізнююсь?
4.5.1. На даний етап мого життя будь куди, тільки б не вдома. Магазини на вул. Ентузіастів? Ага, хоча можна ближче. Депот? Нафіга, там дорого, але їду. Нова Пошта недалеко від мене. Деколи до мами. Деколи до кумів. Спізнююсь інколи. Я працюю над цим питанням і стараюсь не спізнюватись, хоча іноді громадський транспорт вносить свої корективи в мої плани. Раніше була дуже не пунктуальною, на даний момент – набагато краще.
4.6. Цілі
4.6.1. - Куди йду, до чого прагну?
4.6.1.1. Прагну бути хорошим спеціалістом в своїй справі. Можливо навіть в декількох напрямках. На всіх стільцях не всидиш, але я хочу розбиратись в тому, що мені подобається. Спеціаліст по таргетованій рекламі Копірайтер Таролог ( це більше для себе, для душі як то кажуть) і подібні теми
4.6.2. - Які є труднощі?
4.6.2.1. Брак часу. Мала дитина, особливо коли мало допомоги, це ще той треш. Дуже важко сконцентруватись, коли дитина вередує. Неможливо будь що робити, не говорячи вже про читання, навчання іт.д. Сон. Дуже погано сплю, хоча в сукупності це може бути повноцінних 7-8годин(рідше) Рідні, які постійно знаходяться в полі мого зору і їх «підтримка» типу «лиши то, краще займись чимось корисним»
4.6.3. - Як долаю труднощі?
4.6.3.1. Попри величезне бажання відправити родичів в дупу, я стараюсь залишати на них дитину, по можливості, хоч на трохи, та вирватись з наставницею та подругою на «провітрювання мізків» як я це називаю. Стараюсь більше аналізувати, як радила наставниця, думати. Трохи допомагає в хвилини відчаю. Вже немає першої думки після конфлікту «хочу здохнути» Стараюсь під час конфлікту дихати глибоко, та рахувати овець. Серйозно. Я уявляю зелене безкрайнє поле, та дерев’яну браму , з якої по одній виходять вівці :) це моя авторська медитація :)
4.7. Зовнішність
4.7.1. Від природи пшеничний колір волосся(який я ненавиджу) фарбуюсь в світліший Овальне лице, сіро-зелені очі. Трішки жирненька. Десь в районі 85 кг, напевно, не важилась давно. Фігура пісочний годинник. 1.68 зріст
4.8. Стиль одягу
4.8.1. Бомжацкий. Так воно виходить. Маю дофіга класних речей, гарних самих по собі, але рідко коли вони співвідносяться один з одним. Мінус в тому, що не вмію поєднувати, бо я на таке «не запрограмована» мені головніше щоб було тепло, зручно. Це певно вікове. Бо колись терпіла з останніх сил гарний, але до піздєца не зручний одяг і взуття. Якщо судити в загальному – я на спорті.
4.9. • Кому допомагає моя експертність?
4.9.1. Блогерам, людям які ведуть свій інста бізнес, та взагалі всім бажаючим які хочуть буду поміченими